Наприкінці липня 2026 року РФ вдарила балістикою по виставці оборонних технологій «Критично Захищено» у Київській області, де, зокрема, демонстрували рішення для захисту бізнесу від повітряних атак. Сьогодні про цей захід згадують суто через трагедію, однак проблема залишається актуальною: український бізнес під прицілом Росії, а його захист давно перетворився з додаткової опції на умову виживання.
Розширення попри війну
Український бізнес ще з 2022 року почав активно розширюватися попри загрозу атак РФ. Якщо взяти до уваги дані Асоціації ритейлерів України, повідомлення компаній та публікації ЗМІ, можна підрахувати, що в регіонах, які регулярно зазнають ударів балістикою та дронами (Схід, Південь, Центр і Північ України), від початку повномасштабної війни відкрилося понад 5 700 бізнесів. Це майже 4400 об'єктів ритейлу, понад 1300 закладів громадського харчування, а також десятки поштових відділень і логістичних хабів.
Показова й активність підприємців у фактично прифронтових областях. На Дніпропетровщині відкрили 131 магазин непродовольчих товарів, на Харківщині — 177 закладів харчування та маркети будматеріалів формату «Епіцентру» чи «Агромату». У Миколаївській області з'явилися 32 непродовольчі та 30 продуктових магазинів, а в Сумській і Чернігівській — по 24 нові АЗС.
Масштаби руйнувань
Паралельно із зростанням кількості відкритих бізнесів зростала кількість російських атак проти українських підприємців. Як зазначили аналітики KSE, загальна сума збитків, завданих сектору торгівлі з 2022-го, вже становить $2,81 млрд. За підрахунками «Слово і діло», РФ понад 17 разів атакувала об'єкти мережі «Епіцентр» у Харкові, Херсоні, Нікополі, Краматорську, Кам'янському, Запоріжжі, Прилуках, Сумах, Кривому Розі та на Київщині. Економічний експерт Данило Монін зазначив Dengi.ua, що магазини на кшталт «Епіцентру», що знаходяться в зоні досягнення російської балістики та реактивних дронів, тепер під загрозою знищення разом із величезним асортиментом товарів усередині.
Читайте також: Складська нерухомість: втрати через атаки РФ загрожують зростанням цін в Україні
Дійсно, окрім «Епіцентру», аналітики «Слово і діло» нарахували щонайменше 16 атак на інші великі гіпермаркети і ТЦ в Україні.
Крім того, з 2022-го РФ знищила 47 відділень «Укрпошти», а по об'єктах «Нової пошти» завдала близько 70 ударів у Харкові, Миколаєві, Полтаві, Дніпрі, Чернігові, Одесі, Запоріжжі та інших містах. У 2025-му компанія зазнала понад 30 атак, а лише за першу половину 2026-го — понад 20. Таким чином, за оцінками Бюро інвестиційних програм, за останній рік було знищено близько 400–440 тис кв м сучасних складських комплексів та 100–120 тис кв м поштових терміналів.
Читайте також: Бізнесу нададуть державне майно: Кабмін готує екстрену допомогу після ударів РФ
Не кращою є ситуація й з АЗС. За даними Financial Times, РФ вже знищила понад 200 таких об'єктів, а щонайменше 80 із них — у Харківській області. Як зазначив Dengi.ua експерт зі стратегування в умовах невизначеності та складності Андрій Крючков, паливний роздріб сильно страждає через те, що на АЗС зберігання пального, його оплата та видача відбуваються в одній точці, тому влучання знищує всі ці елементи разом, а вторинна детонація лише множить збитки.
«Це не наслідок недостатнього захисту, а рішення бізнес-моделі, ухвалене заради ефективності задовго до війни. Удар лише виявляє вразливість, яку вже було закладено», — наголошує експерт.
Нова архітектура безпеки бізнесу
У коментарі Dengi.ua стратег, засновник MYRONIUK CONSULTING та MUDRI Андрій Миронюк зазначив, що безпека вже стає конкурентною перевагою для бізнесу на рівні з логістикою та цінністю продукту. За його словами, тепер важливо не те, де бізнес заробить більше, а на якій локації зможе стабільно працювати через рік-два.
Утім, наскільки готовим український бізнес виявився до ударної кампанії РФ на п'ятому році великої війни — питання дискусійне. Показово, що втрата навіть одного об'єкта призводить до суттєвих збоїв у постачанні низки компаній: через знищені логістичні комплекси з полиць можуть тимчасово зникнути морозиво «Ласунка» та шоколад Millennium, перебої з асортиментом очікують Puma й Bosch, а «Сільпо» та «Фора» попередили про тимчасове скорочення товарів через наслідки атак на важливу логістичну інфраструктуру.
Читайте також: Бізнес в Україні: компанії зберігають оптимізм попри обстріли
На думку Крючкова, проблеми в українського бізнесу виникають через те, що тактичний контур — зменшення шкоди від наступного удару — повністю витісняє стратегічний — перебудову компанії так, щоб наступний удар не міг її зупинити.
«Коли ціль — вижити, весь ресурс іде в захист від дій противника, а порядок денний компанії починає формувати ворог», — наголошує експерт.
Тому Крючков радить маркетплейсам типу Rozetka частину обороту переводити на пряме відвантаження від продавців та крос-докінг, щоб не накопичувати товар в одному місці. Великим торговим форматам на кшталт «Епіцентру» — дробити зберігання, розвивати онлайн-продажі, видачу замовлень і менші формати магазинів.
Фармдистриб'юторам — розосереджувати температурне зберігання, забезпечувати автономне живлення та дублювати облікові системи поза зоною ураження. Крім того, експерт радить оцінювати критичність активів не за їхньою вартістю, а за часом відновлення, заздалегідь дублювати ключові процеси через контрактних партнерів та визначити щонайменше три вузли, втрата яких може зупинити компанію більш ніж на добу.
Читайте також: Обстріли «Нової пошти»: куди бив і б’є агресор під час війни
Водночас Андрій Крючков наголосив, що за критерієм невідтворюваності на першому місці з великим відривом стоять саме люди.
«Захищати треба не просто персонал, а концентрацію знання. Якщо весь досвід управління процесом сидить у трьох людях, які фізично перебувають в одному приміщенні, це такий самий безальтернативний вузол, як єдиний фулфілмент-центр», — пояснює експерт.
Тож замість одного захисного приміщення для великого об'єкта варто створювати розосереджені захисні модулі всередині, щоб відстань до найближчого укриття вимірювалася десятками метрів. Такі модулі, на думку експерта, мають бути мобільними, щоб їх можна було переміщати між об'єктами або використовувати за іншим призначенням у мирний час.
Зі свого боку, доктор економічних наук, засновник Advanter Group та Kyiv Foresight Foundation Андрій Длігач зауважив Dengi.ua, що перенесення потужностей бізнесу до ЄС тепер не є автоматичною гарантією безпеки, адже ризики для логістики, енергетики і складів у Польщі, країнах Балтії та Румунії зростають через загрозу гібридної війни з боку РФ.
Експерт також зазначив, що, хоча рішення приватної ППО для бізнесу вже є, цього недостатньо. Натомість Длігач радить перепроєктувати компанію за такими підходами:
- Оцінювати ризик кожного об'єкта (близькість до цілей, підльотний час), щоб визначати подальші дії: захист, дроблення або відмову від використання.
- Не допускати каскадного знищення. Використовувати протиуламкові стіни, габіони, ділити склади на пожежні відсіки, встановлювати автогасіння та антидронові сітки.
- Створювати взаємні резерви з іншими компаніями. Бізнес може заздалегідь домовлятися з конкурентами про приймання товарних обсягів у разі ураження власного складу чи термінала за фіксованим тарифом.
- Страхувати грошовий потік. Долучатися до держпрограм страхування воєнних ризиків та підготувати жорсткий протокол фіксації збитків із першої години після удару.
- Забезпечити автономну роботу без електрики, зв'язку та центрального офісу. Мова про поєднання генератора й накопичувача, автономний зв'язок, офлайн-режим кас, резервні копії та винесення ключових систем за межі країни. Кожна точка має працювати без централізованої електрики та інтернету, а компанія — без центрального офісу щонайменше два тижні.
- Заздалегідь визначати, коли і як змінювати стратегію. Компанії варто постійно відстежувати ключові сигнали — інтенсивність ударів, стан енергосистеми й логістичних коридорів, кадровий відтік та динаміку переговорів — і наперед визначити дії для кожного сценарію.
Крім того, експерт переконаний, що частину рішень бізнес може впроваджувати спільно за ініціативами конкретних галузевих або географічних об'єднань бізнесу.
Читайте також: Кредит під 0,1% для підприємств, що постраждали від війни: деталі програми
Серед можливих спільних рішень — замовлення ППО для промислових районів, кластерів та індустріальних парків, а також обмін даними про удари, їхні наслідки й ефективність інженерних рішень. Мова і про перенесення частини ризиків на зовнішні мережі через франчайзинг та партнерські моделі замість власних об'єктів.
Кандидат економічних наук, економіст Олексій Петрівський зазначив Dengi.ua, що більшості бізнесів всі ці речі відомі і вони знають, що робити, проте багато компаній досі не готові нести витрати на безпеку та розосередження, хоча потенційні втрати від ударів можуть бути неспівмірно більшими за такі інвестиції.
Отже, рішення для захисту бізнесу від РФ існують і наразі напрацьовуються для будь-яких випадків і форматів. Проте знати про них та реально впроваджувати — різні речі. Підприємцям варто усвідомити: агресор не зупиниться, сподіватися на швидке припинення вогню марно, а безпека найманих працівників і порятунок активів — це здебільшого їхня відповідальність. Це означає чималі додаткові витрати, але на кону стоїть виживання компанії. Якщо дивитися далі — галузі, економіки та України.
Як ми писали раніше, за минулий тиждень у рамках державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» представники мікро-, малого та середнього бізнесу отримали 560 пільгових кредитів на загальну суму 1,7 млрд грн.
Також ми вже писали, що американські оборонні концерни Raytheon і Lockheed Martin стурбовані можливістю передачі Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot.