Згідно з дослідженням Спілки українських підприємців (СУП), 90% опитаних компаній постраждали через атаки РФ, 70% зазнали повторних або систематичних ударів, а 65% очікували серйозних труднощів чи ризику часткового або повного призупинення роботи. Бізнесу, що фактично перебуває на межі виживання, конче необхідна допомога держави. Уряд має нові ідеї, та чи витримають вони перевірку практикою?
Бізнес під ударом
За оцінками Інституту KSE, станом на лютий 2026 року РФ завдала $18,4 млрд збитків промисловості, будівництву та сфері послуг України за час повномасштабної війни. Упродовж 2026 року ситуація з атаками на бізнес лише погіршується. За даними реєстру уражених обʼєктів бізнесу, який ведуть аналітичні центри (Advanter Group, ІЕД, ЕЕП, Kyiv Foresight Foundation та Коаліція бізнес-спільнот), якщо до липня фіксували всього 1–12 ударів на місяць, то вже в липні сталося 47 уражень, у серпні — 92, а за перші 28 днів вересня — 45.
Як уточнив Dengi.ua доктор економічних наук, засновник Advanter Group та міжнародної бізнес-спільноти Board Андрій Длігач, із 1 січня по 12 жовтня 2026-го реєстр містить 318 публічно підтверджених уражень, а прямі майнові збитки за ними становлять щонайменше 153 млрд грн ($3,4 млрд). За його словами, якщо інтенсивність ударів збережеться, за наступні 12 місяців прямі втрати бізнесу можуть сягнути близько 380 млрд грн (в інтервалі 297–476 млрд грн). У Мінекономіки оцінюють можливі прямі збитки бізнесу за 2026 рік у $4–10 млрд.
Що пропонують приватні страховики
Приватні страховики пропонують покриття воєнних ризиків, проте зі суттєвими обмеженнями. Наприклад, VUSO страхує нерухомість, обладнання та товарні запаси від влучань ракет, БПЛА, засобів ППО/ПРО і їхніх уламків, але не від артилерійських обстрілів та авіабомб.
Читайте також: Очищення фінансового ринку: Нацбанк відкликав ліцензії у страховиків та фінансових компаній
Страхова сума становить 100 тис – 20 млн грн, тариф — 0,01–10%, франшиза — 0–10%. Поліс не діє в Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській, Харківській областях і Криму, у зонах боїв чи окупації та поблизу них.
Водночас СК «ІНГО», крім комерційних споруд, виробничого обладнання, продукції й товарних запасів, додатково пропонує покрити видатки на зменшення розміру збитків, очищення від уламків, виплати експертам і понаднормові витрати. Утім, договір не покриває майно, розташоване ближче ніж за 100 км до зони окупації чи кордонів із РФ та Білоруссю. Обмеження встановлені й для територій підвищеного ризику, до яких, крім прифронтових областей, входять Одеська, Полтавська, Чернігівська, Київська області та Київ. Ліміт може становити $500 тис – $10 млн у гривневому еквіваленті, але залежить від можливостей перестрахування. Тариф сягає 7–20% ліміту.
СК ARX на схожих умовах не приймає майно ближче ніж за 100 км до зони боїв та окупації або за 1 км по повітрю від військових об’єктів і критичної інфраструктури. Страховик пропонує покриття до 20 млн грн за власною програмою «Залізний купол» та до 100 млн грн у співпраці з корпорацією з фінансування міжнародного розвитку (DFC). Проте DFC недоступна, зокрема, для низки великих промислових, видобувних і нафтопереробних підприємств, а також компаній, які експортують товари або надають послуги на території США.
Читайте також: Скільки коштує застрахувати житло від війни в Україні: ціни та умови 2026 року
Очевидно, такі умови страховиків, які містять чимало підводних каменів, не є найкращим варіантом для бізнесу. Андрій Длігач зауважив, що в одному з останніх опитувань Advanter Group з 328 підприємств 70% не знаходять доступного страхового продукту.
Перший фальстарт від ЕКА
У 2025 році, зіславшись на численні вимоги бізнесу, уряд оголосив про запуск свого механізму компенсації воєнних ризиків під адмініструванням Експортно-кредитного агентства (ЕКА), який запрацював із 1 січня 2026 року. Станом на сьогодні програма страхує від ракет, дронів, авіабомб та артилерії будівлі, обладнання, сільгосптехніку, вантажівки понад 7,5 т, інженерні мережі, автоцистерни й запаси пального. Ліміт відшкодування — до 30 млн грн, ставка — 0,5%.
Утім, це діє лише для Києва та 11 областей підвищеного ризику: Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської. Решті України уряд пропонує компенсацію вартості страхових премій у приватних СК із річним лімітом до 5 млн грн на підприємство і внеском за участь у 5 тис грн.
Однак в Українській раді бізнесу (УРБ) наголосили, що на початок вересня на страхування збитків подали 605 заяв, а безпосередньо по виплати після настання страхового випадку звернулося всього семеро постраждалих. Водночас на компенсацію страхових премій надійшло лише 186 заяв.
Читайте також: НБУ пом'якшив правила кредитування: хто з українського бізнесу отримає більше грошей
При цьому Андрій Длігач додав, що попри схвалення станом на 17 вересня 323 майнових заяв на 6,8 млрд грн, у бюджеті-2026 під них передбачено лише 1 млрд грн, а жодне відкрите джерело до 12 жовтня так і не підтвердило бодай однієї виплати бізнесу. Зрештою, уряд визнав, що бізнесу недостатньо лімітів та інструментів чинної програми, і наприкінці вересня запропонував концепцію спецфонду компенсації збитків.
Нова «рятівна» ініціатива
За задумом уряду, на базі нового спецфонду під адмініструванням ЕКА планується запустити модель компенсації first-loss, за якою держава відшкодовуватиме бізнесу перший шар воєнних збитків у межах установленого ліміту. На старті програма має охопити агросектор, охорону здоров’я, освіту, торгівлю, переробну й добувну промисловість, транспорт, водопостачання та енергетику.
Механізм поширюватиметься на великий, середній і малий бізнес на всій підконтрольній території України та передбачатиме компенсацію за пошкоджені будівлі, обладнання й інженерні мережі — до $10 млн на одну юридичну особу. Внесок за участь становитиме 2% від обраного ліміту, а понаднормові збитки бізнес зможе додатково застрахувати в СК.
Для роботи програми уряд хоче створити фонд на $3–4 млрд, який, крім внесків учасників, має на $1 млрд профінансувати держава, а ще $2–3 млрд планують залучити від міжнародних донорів. Таким чином, у проєкті бюджету-2027 Кабмін передбачив 58,7 млрд грн на страхування бізнесу від воєнних ризиків, які планує зібрати через підвищення ПДВ з 20% до 21%. Програму планується запустити із січня 2027 року.
Критика та зауваження експертів
Нова урядова ініціатива відразу зіштовхнулася з критикою з боку бізнесу та експертного середовища. Насамперед Андрій Длігач зауважив, що хоч first-loss може зменшити ризик для страховиків на наступному рівні покриття, їхня участь не буде автоматичною без конкретних пропозицій перестраховиків із ціною, територіями та винятками. Також, за його словами, ліміт у $10 млн на одну юридичну особу менший за втрати, зафіксовані в багатьох випадках.
«У 83 епізодах із нашого реєстру збитки перевищують $10 млн, і саме вони формують 70% загальної суми втрат», — наголошує експерт.
Крім того, Длігач підкреслив, що 2% внеску можуть бути непосильними для низькомаржинального бізнесу.
«За результатами опитування бізнесу та економічного моделювання, оптимальна ставка внеску становить 0,7%. Підприємці не готові долучатися до програми за ставкою 2%», — зазначає економіст.
Він також додав, що через однакову ставку для всіх категорій бізнесу до програми активніше долучатимуться найуразливіші підприємства, тоді як компанії з нижчими ризиками — ні. До того ж внесків бізнесу може бути недостатньо для фінансування фонду: за ставки 2% для залучення $1 млрд на рік потрібні сукупні ліміти покриття на $50 млрд.
З іншого боку, Длігач зауважив, що хоч підвищення ПДВ технічно може дати значні доходи у спецфонд, він не підтримує це як перший крок для запуску ще не перевіреної моделі. На думку експерта, державі варто спиратися на гарантії міжнародного перестрахування з обмеженим бюджетним внеском у форматі second-loss, перерозподіл менш результативних невоєнних програм та боротьбу зі схемами на митниці й у підакцизних товарах. Утім, непідтверджені доходи від детінізації не можна заздалегідь витрачати на страхові зобов’язання, а російські активи варто розглядати в межах погоджених правових механізмів і доступних нерозподілених ресурсів.
Своєю чергою економічний експерт Данило Монін зазначив Dengi.ua, що на наповнення фонду можна спрямувати частину грантових коштів замість концентрації значних ресурсів на виробництві озброєння вузьким колом наближених компаній.
Читайте також: В Україні оновили механізми підтримки бізнесу: що змінилося
Водночас економіст, професор Києво-Могилянської бізнес-школи Олексій Геращенко зауважив Dengi.ua, що за підсумками його спілкування з підприємцями бізнес у цілому не підтримує ідею підвищення ПДВ, а нав’язати йому те, чого він не схвалює, не вдасться.
І дійсно, СУП підтримала саму ідею фонду компенсації збитків, але виступила проти її фінансування за рахунок підвищення податків. Там наголосили, що додатковий 1% ПДВ вдарить по гаманцях споживачів і прискорить інфляцію.
Своєю чергою в УРБ наголосили, що підвищення ПДВ збільшить витрати ФОПів та неплатників ПДВ, які не формують податкового кредиту і водночас можуть навіть не потрапити до програми через прив’язку виплат до юридичних осіб. В організації також попередили, що без власної участі бізнесу в збитках (франшизи) дрібні звернення паралізують адміністратора.
Читайте також: ПДВ на покупки за кордоном: Рада схвалила новий податок на посилки
Натомість у Федерації роботодавців України (ФРУ) виступили за якнайшвидший запуск системи й загалом не заперечують проти підвищення ПДВ до 21% лише на період воєнного стану.
Зрештою, Андрій Длігач вважає, що обмежений запуск програми у січні 2027-го можливий, проте для цього необхідно затвердити правила і фінансування, підписати зобов’язання партнерів, сформувати грошовий резерв та протестувати приймання заяв і врегулювання збитків. Окремо слід визначити, хто і як профінансує виплати, якщо масований удар станеться до надходження більшої частини річних доходів фонду.
Водночас як альтернативу експерт запропонував таку чотиришарову модель покриття ризиків: франшизу бізнесу 5–10%, комерційне покриття, перестрахування та державний катастрофічний шар із чітким річним лімітом. Для складів і дистрибуції Длігач також пропонує страхувати товарні запаси за задекларованою сумою зі щомісячною сплатою.
Зі свого боку Данило Монін переконаний, що в нинішніх умовах, коли точність дронів дійшла до ураження ліній електропередач, страхування не працюватиме.
«Війну треба закінчувати», — резюмував експерт.
Олексій Геращенко також вважає, що принаймні до весни питання страхування не буде закрите.
«Питання складне і його не вдасться вирішити в найближчі місяці. Це мій прогноз», — підкреслив він.
На думку Dengi.ua, нова ініціатива Кабміну щодо страхування воєнних ризиків наразі виглядає сирою, тому її потрібно доопрацювати за підсумками консультацій із бізнесом та експертами. Наприкінці п’ятого року війни бізнес досі не бачить у державі партнера і здебільшого не довіряє владі. Поки триває обговорення оновленого фонду страхування від ЕКА, підприємці розуміють, що вижити можна лише за рахунок власних джерел і перебудови бізнес-процесів. Сподіватимешся тільки на державу — загинеш.
З практичної точки зору ми поділяємо поради пана Длігача бізнесу:
вже зараз підготувати перелік критичних активів і зберігати копії документів поза основним майданчиком, перевірити чинні інструменти ЕКА та спеціалізовані міжнародні рішення, зокрема продукти з підтримкою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) для вантажів, транспорту й окремих операцій зберігання;
після атаки — насамперед подбати про безпеку людей, вчасно повідомити компетентні служби й страховика, зафіксувати пошкодження, зберегти документи про подію, оцінку збитків і витрати на аварійні роботи, а до початку ремонту — узгодити огляд об’єкта.
Нагадаємо, як ми писали раніше, фізичні особи — підприємці мають законне право на отримання податкової знижки, однак цей механізм доступний їм виключно в статусі пересічних громадян за наявності певних джерел доходу, а не в рамках ведення бізнесу.
Також ми вже писали, що Fozzy Group з 1 листопада проведе організаційні зміни, які торкнуться частини співробітників офісних команд холдингу, мережі «Сільпо» та логістичного напрямку. У компанії називають це рішення вимушеним і пов’язують його з наслідками пошкодження та знищення інфраструктури.