Хантавірус належить до зоонозних вірусних інфекцій, природними переносниками яких є гризуни. Існує кілька типів хантавірусів, пов'язаних із різними видами тварин. Зараження людини можливе під час вдихання пилу з вірусними частинками, через ушкодження шкіри або слизових, зокрема після укусу гризуна, а також через забруднені воду та продукти харчування. У більшості випадків вірус не передається між людьми. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інфографіку "Слово і діло".
Зазначається, що особливу увагу до захворювання привернув інцидент на судні MV Hondius, де було зафіксовано спалах андського хантавірусу. Цей тип поширений у гірських районах Аргентини і Чилі і вважається одним із небагатьох, для якого підтверджено передачу від людини до людини під час тісного контакту.
Читайте також: Забій худоби в Росії триває: що виявили цього разу
Водночас фахівці підкреслюють, що хантавіруси Старого Світу, які трапляються, зокрема, в Україні, у такий спосіб не поширюються. Тому загрози повторення сценарію пандемії COVID-19 експерти не бачать, хоча сама інфекція залишається небезпечною.
Повідомляється, що перші ознаки хвороби нерідко нагадують грип або COVID-19: у пацієнтів з'являються температура, головний біль і нудота, через що розпізнати інфекцію на ранньому етапі складно. У міру розвитку захворювання виникають більш характерні симптоми.
Євразійські різновиди вірусу частіше спричиняють геморагічну лихоманку з нирковим синдромом, для якої типові болі в попереку і проблеми із сечовипусканням. Американські хантавіруси, навпаки, провокують важкі ураження легенів і пневмонію на тлі інтоксикації організму.
При цьому рівень смертності залежить від конкретного типу вірусу. Для євразійських штамів цей показник становить близько 1% у країнах Північної та Центральної Європи і досягає 15% на Далекому Сході. Американські різновиди трапляються рідше, проте летальність за них може доходити до 50%.
За оцінками фахівців, щорічно хантавірусною інфекцією заражаються від 10 до 100 тисяч осіб по всьому світу. Незважаючи на порівняно невисоку поширеність, увагу до захворювання привертає висока смертність.
На сьогодні препаратів, офіційно схвалених Всесвітньою організацією охорони здоров'я для лікування хантавірусу, не існує. У Китаї та Південній Кореї застосовують вакцини на основі деактивованого вірусу, проте в інших країнах вони не отримали офіційного визнання. Розробка альтернативних вакцин також сповільнилася через нестачу фінансування.
Як пише видання, лікування здебільшого спрямоване на підтримання роботи організму і залежить від форми захворювання. Лікарі зосереджуються на допомозі серцево-судинній системі, легеням або ниркам - залежно від ускладнень у пацієнта.
Саме тому і МОЗ України, і ВООЗ головним способом захисту називають профілактику зараження. Оскільки переносниками інфекції зазвичай є дикі гризуни, ризик заразитися від домашніх тварин вважається низьким.
Щоб знизити ймовірність захворювання, фахівці радять підтримувати чистоту вдома і на робочому місці, ретельно мити руки і продукти харчування, використовувати маски при прибиранні запорошених або занедбаних приміщень, надавати перевагу вологому прибиранню та уникати контактів із дикими гризунами, не допускаючи їхнього проникнення в житло. Дотримання цих рекомендацій дає змогу звести ризик зараження до мінімуму.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли, що в Києві виник дефіцит антирабічного імуноглобуліну, який застосовують у разі важких випадків укусів тварин.
Крім того, Dengi.ua писали, що з 4 травня 2026 року в Україні розширили програму "Доступні ліки".