Військові експерти назвали основні недоліки лазерної зброї, які роблять її вразливою на полі бою та заважають стати універсальним засобом ППО. Про це пишуть Dengi.ua у своєму матеріалі.
Як пояснює авіаційний експерт Богдан Долінце, головні обмеження лазерів зумовлені законами фундаментальної фізики. Промінь вкрай чутливий до погодних умов: дощ, сніг, туман і навіть запиленість повітря призводять до розсіювання та втрати енергії. Ще однією перешкодою є ефект «теплового розмиття» — лазер нагріває повітря на своєму шляху, спотворюючи промінь ще до влучання в ціль.
Читайте також: США відмовляються від виробництва найпотужнішої лазерної зброї: у чому причина
Зі свого боку військовий експерт, засновник БО «Реактивна Пошта» Павло Нарожний наголошує на нездатності лазерів збивати балістичні ракети. Для знищення цілі промінь має безперервно «світити» на неї певний час, якого дуже мало у випадку з крилатими ракетами чи сучасними дронами, що летять на швидкостях 250–800 км/год.
Крім того, системи мають низьку скорострільність, адже потребують часу на накопичення енергії перед кожним імпульсом. За словами експерта, це дозволяє ворогу швидко виснажити та перевантажити таку ППО атаками з використанням роїв дронів.
Окремим викликом є енергозабезпечення та охолодження систем. Коефіцієнт корисної дії лазера не перевищує 40%, а решта енергії перетворюється на тепло.
«Для роботи 100-кВт лазера потрібен масивний 300-кВт дизель-генератор розміром з фуру, який споживає дуже багато пального. Під час пострілу така установка сильно нагрівається і яскраво світиться на тепловізорах, перетворюючись на дуже помітну мішень для ворога», — пояснює Нарожний.
Крім того, масштабувати такий захист вкрай складно. Експерт зазначає, що для прикриття однієї ТЕЦ знадобляться десятки лазерних установок. Це потребуватиме близько 3 МВт потужності, що стане серйозним викликом для енергосистеми. Тому заяви про наднизьку вартість пострілу лазерної зброї Нарожний називає радше маркетингом, адже зазвичай не враховуються висока вартість самої системи, дизель-генераторів та генерації електроенергії.
Раніше ми писали, що Німеччина розглядає українську ракету "Фламінго" як потенційну альтернативу американським далекобійним ракетам Tomahawk.
Також ми вже писали, що Україна і США перебувають на фінальному етапі підготовки угоди, яка може відкрити можливість для експорту українських безпілотників до Сполучених Штатів з метою їхнього військового тестування.