В Україні зареєстровано 183 лобістів, з яких 160 мають чинний статус. Майже половину учасників Реєстру прозорості становлять фізичні особи, ще близько 50% — юридичні особи, тоді як частка іноземних представництв залишається мінімальною. Про це з посиланням на дані Реєстру прозорості повідомляє видання «Дзеркало тижня», передають Dengi.ua.

Офіційний облік лобістів ведеться відповідно до закону «Про лобіювання», прийнятого наприкінці 2024 року. У повному обсязі документ почав діяти з вересня 2025 року.

Читайте також: Лобісти вперше подали звіти: з якими проблемами стикаються

Згідно з опублікованими даними, найчастіше лобісти взаємодіють з Верховною Радою України. На сьогоднішній день у реєстрі відображено 146 таких контактів. Далі йдуть Міністерство економіки з 43 взаємодіями, Держпродспоживслужба — з 23, Бюро економічної безпеки — з 16, Міністерство фінансів — з 15, Міністерство охорони здоров’я — з 14 та Державна податкова служба — з 13.

При цьому з Кабінетом міністрів офіційно задекларовано лише дев'ять лобістських контактів.

Найактивнішим учасником лобістської діяльності залишається Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА), що об’єднує понад 900 українських та міжнародних компаній. Організація заявила про просування 102 питань і задекларувала 53 офіційні взаємодії з державними органами.

За кількістю просунутих ініціатив слідом за ЄБА йдуть «Український фуд-рітейл альянс», «Союз українських підприємців» та «Об’єднання резидентів Дія.City» — кожна з організацій працювала над 11 питаннями. Далі розташувалися ТОВ «Вигідна покупка» та «Українська зернова асоціація» з вісьмома ініціативами, «Філіп Морріс Україна» та Асоціація «Європейсько-українське енергетичне агентство» — з п’ятьма, а також Ощадбанк і «Адер Хабер Гавермент Аффейрс», які задекларували по три питання.

Якщо говорити про кількість безпосередніх контактів з органами влади, то після ЄБА лідерами стали асоціація «Укртютюн» та компанія «В.А.Т. – Прилуки», у яких зафіксовано по 29 взаємодій. Далі йдуть «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» з 24 контактами, «АрселорМіттал Кривий Ріг» — з 22, «Філіп Морріс Україна» — з 20, «Брітіш Американ Тобакко сейлз енд маркетинг Україна» та «Адер Хабер Гавермент Аффейрс» — по 19, «Всеукраїнська аграрна рада» — 17 та «Об’єднання резидентів Дія.City» — 15.

Найбільший інтерес у лобістів викликають питання фінансової, банківської, податкової та митної політики. У цих сферах зареєстровано 93 взаємодії. Також затребуваними напрямками залишаються економічний розвиток і регуляторна політика (38 контактів), екологія та природокористування (37), енергетика та житлово-комунальне господарство (34), охорона здоров’я (23), аграрна та земельна політика (20), правоохоронна діяльність (18), а також транспорт, зв’язок та інфраструктура (11).

Як зазначається в матеріалі, близько 40% усіх задекларованих договорів про лобіювання мають вартість до 100 тис. грн. Ще по 30% припадає на угоди вартістю від 100 тис. до 1 млн грн та від 1 млн до 10 млн грн.

Українська модель регулювання лобістської діяльності багато в чому орієнтована на європейський підхід. Закон передбачає, що офіційно представляти інтереси бізнесу та інших організацій у процесі підготовки законопроектів і нормативних актів можуть лише особи та структури, внесені до Реєстру прозорості.

інфографіка / zn.ua

інфографіка / zn.ua

інфографіка / zn.ua

інфографіка / zn.ua

Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що в Україні оприлюднили рейтинг посадових осіб, які частіше за інших контактували із зареєстрованими лобістами.

Dengi.ua також писали про те, що в Україні почав роботу реєстр лобістів.