За перший рік роботи Реєстру прозорості в Україні до нього було внесено 207 суб’єктів лобіювання. При цьому майже кожен п’ятий зареєстрований лобіст уже припинив або призупинив свою діяльність. Активними залишаються 168 учасників, а за дві звітні кампанії вони подали 308 звітів. Втім, частина лобістів порушила терміни звітності — за підсумками останньої кампанії НАЗК уже склало 25 адміністративних протоколів. Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на дані Опендатабота.
Хто потрапив до Реєстру прозорості
Станом на вересень 2026 року в Реєстрі прозорості зареєстровано 207 суб’єктів лобіювання.
Більше половини з них — фізичні особи: 107 осіб, або 52%. Ще 97 учасників, або 47%, — компанії.
Крім того, у реєстрі зареєстровано три іноземні представництва: два зі США та одне з Польщі.
Однак за рік частина учасників уже вибула з реєстру. 39 лобістів припинили або призупинили діяльність:
- 33 повністю відмовилися від статусу лобіста;
- 6 тимчасово призупинили діяльність із можливістю її відновлення.
Таким чином, наразі активними залишаються 168 суб’єктів лобіювання.
Серед діючих учасників вже переважають компанії — їх 89, або 53%. Ще 76 суб’єктів, або 45%, — фізичні особи. На частку іноземних представництв припадає 2%.
Які компанії заробили найбільше
Серед компаній-лобістів є великий бізнес із мільярдними оборотами.
Перше місце за доходом за перше півріччя 2026 року посідає «АрселорМіттал Кривий Ріг» — компанія отримала 32,8 млрд грн доходу.
На другому місці — компанія «Вигідна покупка», відома як мережа «Аврора», з доходом 28,3 млрд грн.
Третє місце посідає «Джей Ті Інтернешнл Компанія Україна» — тютюнова компанія з доходом 23,6 млрд грн за перші шість місяців 2026 року.
При цьому йдеться саме про доходи компаній, зареєстрованих як суб’єкти лобіювання, а не про суми, зароблені безпосередньо на лобістській діяльності.
Лобісти повинні звітувати двічі на рік
Учасники Реєстру прозорості зобов’язані звітувати про свою діяльність раз на півроку.
За перший рік існування реєстру відбулися дві звітувальні кампанії. Загалом учасники подали 308 звітів:
- 131 звіт — за друге півріччя 2025 року;
- 177 звітів — за перше півріччя 2026 року.
Під час першої кампанії звітувати мали 132 лобісти. У встановлений термін це зробили 121 учасник, ще 10 подали документи із запізненням.
Один суб’єкт взагалі не надав звіту. Наразі його діяльність припинено, а сам він має сплатити штраф відповідно до статті 188-46-2 КУпАП.
За першу кампанію НАЗК передало до суду сім матеріалів
За підсумками першої звітної кампанії НАЗК направило до суду 7 матеріалів про адміністративні правопорушення.
Протоколи складено стосовно п’яти фізичних осіб та керівників двох компаній:
- «СІК-ГРУП УКРАЇНА», дохід якої за 2025 рік становив 1,2 млн грн;
- «УК «КОНСАЛТИНГ ТА ЛОБІЗМ», зареєстрованої приблизно 10 місяців тому.
Обидві компанії працюють у сфері консалтингу.
У другій кампанії порушень виявилося більше
Під час другої звітної кампанії про діяльність за перше півріччя 2026 року мали відзвітувати вже 185 лобістів.
У встановлений термін звіти подали 153 учасники. Ще 24 суб’єкти подали документи із запізненням. У результаті звітність подали 177 із 185 лобістів.
Один із останніх звітів з’явився лише 20 вересня. Його подала юридична компанія «ІНТЕРМАРІУМ», дохід якої за 2025 рік становив 2,2 млн грн.
Серед компаній єдиним учасником, який поки що затримує звітність, залишається «Всеукраїнське об’єднання реальних учасників бойових дій».
Серед фізичних осіб відзвітували 86 із 93 учасників.
НАЗК склало 25 протоколів
За результатами другої звітної кампанії НАЗК виявило 32 випадки можливого порушення законодавства.
Наразі агентство вже склало 25 адміністративних протоколів за ненадання або несвоєчасне подання звітів про лобіювання.
З них 17 матеріалів уже передано до суду, ще 8 готуються до направлення.
Щодо решти семи учасників НАЗК продовжує збирати докази можливих адміністративних правопорушень.
Що показує перший рік роботи реєстру
Таким чином, за перший рік існування Реєстру прозорості в Україні офіційно зареєстрували 207 суб’єктів лобіювання, але 39 із них уже припинили або призупинили діяльність.
Активними залишаються 168 учасників. При цьому система звітності вже виявила десятки випадків недотримання встановлених вимог: за підсумками двох кампаній НАЗК надсилає матеріали до суду та продовжує перевіряти окремі випадки можливих порушень.
Реєстр має забезпечувати публічність інформації про суб’єктів лобіювання та їхню діяльність, а регулярна звітність дозволяє контролювати дотримання встановлених правил.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, хто найчастіше впливає на рішення чиновників.
Dengi.ua також писали про те, як влаштована система підписантів.
