Понад 300 російських атак на українські автозаправні станції не змогли спричинити дефіцит пального чи спровокувати стрибки цін: сучасна інженерна архітектура АЗС та підземне розміщення резервуарів роблять їх стійкими до прямих руйнувань.
Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на коментар директора консалтингової групи «А-95» Сергія Куюна.
Масштаб обстрілів роздрібної мережі: географія та загрози
За підрахунками профільної консалтингової групи «А-95», з початку повномасштабного вторгнення РФ цілеспрямованим ударам зазнали понад 300 автозаправних комплексів.
Хоча левова частка атак традиційно припадає на прифронтові області, останнім часом ворожі дрони та ракети дедалі частіше намагаються вразити паливну інфраструктуру в глибокому тилу. Як зазначає Сергій Куюн, ці атаки створюють критичну загрозу життю персоналу та клієнтів, однак для стабільності самого паливного ринку залишаються практично безрезультатними:
- вони не чинять системного впливу на баланс поставок і складські запаси;
- ризики дефіциту палива на АЗС виключені завдяки розгалуженій логістиці;
- удари жодним чином не позначаються на роздрібних цінах на стелах.
Підземний захист: чому АЗС швидко повертаються до роботи
Абсолютна більшість пошкоджених заправок оперативно відновлює роботу. Причина високої живучості об’єктів криється у специфіці їхнього сучасного технологічного проектування:
- ключові вузли, комунікації та багатотонні резервуари для зберігання палива заглиблені під землю;
- вибухова хвиля та осколки пошкоджують надземну частину (колонки, навіси, операторські зони та магазини), але саме паливо в підземних ємностях залишається цілим;
- ремонт зводиться до заміни верхнього обладнання та відновлення електропостачання, що займає мінімум часу.
Як характерний приклад експерт навів недавній удар по комплексу мережі UPG у районі прикордонного пункту Ягодин на кордоні з Польщею. Незважаючи на фізичні руйнування надземної частини, станція вже активно відновлюється, а ланцюги постачання транспорту в прикордонній зоні не переривалися.
Інженерні рішення проти атак БПЛА
Головним тактичним викликом для ритейлерів залишається протидія точковім ударам ударних дронів. Для мінімізації пошкоджень надземної апаратури та колонок оператори мереж сьогодні активно впроваджують пасивний захист — зокрема, встановлюють спеціальні антидронові сітки та екрани, що захищають обладнання від FPV-камікадзе та малогабаритних БПЛА.