Українська податкова служба отримує інформацію про закордонні рахунки громадян у рамках міжнародного стандарту CRS. Які саме дані передаються Україні, кого стосується автоматичний обмін і до чого може призвести неправильно вказане податкове резидентство, з’ясовували Dengi.ua, посилаючись на матеріал Buh.ua.
Якщо у українця є банківський рахунок за кордоном, розраховувати на те, що інформація про нього залишиться виключно в іноземному банку, вже не варто. Україна приєдналася до міжнародного стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS, і відповідний механізм діє з 2024 року.
Читайте також: Власна справа: що обов’язково потрібно зробити українцям після відкриття ФОП
Перший обмін даними в рамках CRS відбувся восени 2024 року, другий — у вересні 2025-го. Система об’єднує близько 120 країн, які передають одна одній відомості про рахунки податкових нерезидентів. Тому іноземний рахунок українця, який продовжує вважатися податковим резидентом України, у певних випадках може стати відомим українській податковій службі.
При цьому ключовим питанням є не громадянство людини, а її податкове резидентство. Саме від цього статусу залежить, яка країна має отримати інформацію про її фінансові рахунки.
Що таке CRS і як працює обмін даними
CRS — це міжнародний стандарт автоматичного обміну фінансовою інформацією між податковими органами різних держав.
Механізм працює за таким принципом. Наприклад, громадянин України відкриває рахунок у банку Чехії. Якщо банк визначає, що особа не є податковим резидентом Чехії, а належить до податкових резидентів України, інформація про такий рахунок включається до звітності.
Іноземний банк передає відповідні відомості місцевій податковій службі. Після цього дані потрапляють до міжнародної системи обміну, доступ до якої мають податкові органи країн-учасниць, зокрема України.
Тобто людині не потрібно самостійно повідомляти українську податкову службу про кожен такий обмін: якщо її дані підпадають під дію CRS, інформація передається між фінансовою установою та податковими органами автоматично.
Україна офіційно приєдналася до CRS у 2023 році. Серед учасників системи є не тільки європейські держави, а й юрисдикції, які традиційно сприймаються як офшорні, зокрема Беліз, Британські Віргінські острови та Панама.
Як податкова визначає резидентство
Найважливіша деталь полягає в тому, що податкове резидентство та громадянство — це не одне й те саме.
При визначенні статусу можуть враховуватися одразу кілька обставин:
- місце фактичного проживання;
- країна, з якою у людини найбільш тісні особисті та економічні зв’язки;
- кількість днів перебування в конкретній країні;
- громадянство.
Одним із поширених критеріїв є перебування в країні понад 183 дні протягом року. Однак одного цього показника не завжди достатньо: значення має також так званий центр життєвих інтересів — місце, де знаходяться основні особисті, сімейні та ділові зв’язки особи.
Якщо дві країни одночасно вважають особу своїм податковим резидентом, застосовуються положення відповідної конвенції про уникнення подвійного оподаткування.
У першу чергу може враховуватися наявність постійного місця проживання. Якщо воно є одразу в двох країнах або відсутнє в обох, аналізується центр життєвих інтересів. Коли й за цим критерієм визначити статус неможливо, розглядається країна звичайного проживання, а потім громадянство.
Яку інформацію про закордонний рахунок може отримати Україна
Під час відкриття рахунку фінансова установа запитує у клієнта дані, необхідні для визначення його податкового статусу.
Зокрема, зазначаються:
- ім’я та прізвище;
- дата народження;
- адреса;
- країна податкового резидентства;
- податковий номер.
Крім того, до інформації, що передається, можуть входити дані про сам рахунок — назва фінансової установи, номер і валюта рахунку, а також сума надходжень за певний період.
Отже, мова йде не просто про те, що у людини є рахунок за кордоном. У рамках CRS податкові органи можуть отримати значно більше фінансової інформації, включаючи відомості про рух коштів, передбачені стандартом.
Чому не можна вказувати банку неправдиві дані
Під час відкриття нового рахунку клієнт зазвичай заповнює документ самооцінки, у якому вказує своє податкове резидентство.
Фінансові установи також використовують відомості, отримані в рамках процедур ідентифікації клієнта та протидії відмиванню грошей. Якщо особа певний час проживала в іншій країні і це підтверджується документами та даними, зазначеними під час відкриття рахунку, фінансова установа може враховувати цю інформацію під час визначення її податкового статусу.
При цьому надавати банку завідомо недостовірні відомості вкрай ризиковано. За неправильні дані про податкове резидентство можуть застосовуватися штрафні санкції.
Як повідомляє Buh.ua, в Україні штраф у окремих випадках може сягати 100 мінімальних заробітних плат. У 2026 році це близько 864 700 грн, виходячи з мінімальної зарплати 8647 грн.
Важливо й те, що документ самостійної оцінки заповнюється під час відкриття нового рахунку. Якщо рахунок існував раніше, фінансова установа може визначати податковий статус на підставі вже наявної інформації: адреси клієнта, контактних даних та інших ознак, які можуть вказувати на його резидентство.
Які фінансові організації беруть участь у CRS
CRS стосується не лише традиційних банків.
До підзвітних фінансових установ належать, серед іншого:
- банки;
- кредитні спілки;
- платіжні системи;
- компанії — емітенти електронних грошей;
- інвестиційні брокери;
- компанії з управління активами;
- недержавні пенсійні фонди;
- страхові компанії;
- фонди фінансування будівництва.
Як приклади платіжних сервісів Buh.ua наводить Payoneer і Revolut. Тому наявність коштів не в класичній банківській установі сама по собі не означає, що вони випадають із системи автоматичного обміну.
Що буде, якщо податкова виявить закордонний рахунок
Сам факт існування рахунку за кордоном ще не означає автоматично порушення з боку його власника.
Українську податкову, насамперед, може зацікавити походження коштів і те, чи виконувала особа свої податкові зобов’язання.
Одне з питань — наявність у власника закордонного бізнесу. Якщо український резидент контролює іноземну компанію, мова може йти про контрольовану іноземну компанію (КІК), відомості про яку необхідно відображати у звітності.
Інше важливе питання — чи можна вважати надходження на іноземний рахунок доходом, що підлягає оподаткуванню в Україні.
У деяких випадках застосовуються механізми запобігання подвійному оподаткуванню. Якщо податок з відповідного доходу вже був сплачений в іншій країні, повторна сплата в Україні може не знадобитися. Однак конкретний порядок залежить від обставин та міжнародних угод, що застосовуються.
Тому наявність закордонного рахунку та отримання грошей з-за кордону не слід автоматично прирівнювати до порушення. Важливе значення мають джерело коштів, характер надходжень, податковий статус особи та факт виконання нею зобов’язань щодо декларування.
Що відбувається після перевірки даних
Якщо інформація, отримана через CRS, викличе у податкової питання або не збігатиметься з іншими наявними відомостями, у власника рахунку можуть запросити додаткові пояснення.
Далі можливі різні варіанти. Якщо надана інформація задовольнить податкову, питання може бути закрите. Якщо ж залишаться невідповідності, може відбутися більш детальна перевірка.
При цьому Buh.ua зазначає, що до закінчення воєнного стану діє спеціальна норма: якщо на 31 грудня сукупна сума коштів на всіх рахунках особи не перевищує 250 тис. доларів, податкова не повинна висувати претензії на зазначеній підставі.
Чи потрібно Україні автоматично передавати відомості про рахунки громадян за кордоном
Ще одне поширене запитання стосується зворотного обміну.
Якщо українська податкова отримала інформацію про рахунок громадянина в іноземному банку, це не означає, що вона автоматично збирає відомості про всі його рахунки в Україні та надсилає їх іноземній державі.
Система CRS побудована за принципом визначення податкового резидентства.
Українські банки аналізують рахунки своїх клієнтів і визначають, чи є серед них податкові нерезиденти України. Якщо клієнт визнається нерезидентом, відповідні дані передаються українській податковій, після чого інформація може надсилатися до податкових органів країни його резидентства.
У зворотному випадку діє той самий механізм. Наприклад, якщо банк у Німеччині чи Польщі визначає клієнта як податкового резидента України, інформація про нього передається місцевим податковим органам, а потім надходить до української системи обміну.
Отже, якщо особа дійсно є податковим резидентом України і тримає гроші в іноземному банку, їй варто бути готовою підтвердити походження коштів і, за необхідності, задекларувати відповідний дохід.
Що важливо знати українцям у Німеччині
Україна та Німеччина офіційно розпочали обмін фінансовою інформацією в рамках CRS у травні 2025 року. Тому українці, які мають рахунки в німецьких банках, повинні особливо уважно стежити за тим, який податковий статус зазначений у них у фінансовій установі.
При цьому сам факт тривалого проживання в Німеччині ще не означає автоматичної зміни податкового резидентства. На практиці банк може продовжувати враховувати особу як податкового резидента України, якщо клієнт не надав необхідні документи або його дані вказують на збереження зв’язку з Україною.
Тому українцям, які тривалий час перебувають за кордоном, важливо перевірити, який статус зазначений у їхніх банках в Україні та в країні проживання.
Це особливо актуально для тих, хто отримує соціальні виплати в Німеччині. У статті Buh.ua зазначається, що інформація про українські активи може мати значення для оцінки права людини на соціальну допомогу та потенційно призвести до перегляду виплат.
Що робити власникам закордонних рахунків
Щоб зменшити ризик виникнення проблем, рекомендується заздалегідь впорядкувати фінансову інформацію.
Насамперед варто перевірити власний податковий статус і переконатися, що в банках вказані актуальні відомості про країну проживання, адресу та податкове резидентство.
Також бажано:
- оновлювати контактні дані в банках у разі зміни адреси або номера телефону;
- під час відкриття нового рахунку з’ясовувати, чи підпадає фінансова установа під дію CRS;
- підготувати документи, що підтверджують податкове резидентство;
- зберігати банківські виписки та документи про походження коштів;
- зберігати договори, інвойси, акти та підтвердження сплати податків за кордоном;
- окремо перевіряти обов’язки, пов’язані з КІК, якщо є іноземний бізнес;
- у складній ситуації консультуватися з фахівцем з міжнародного оподаткування.
Особливе значення має правило декларування доходів. Якщо особа є податковим резидентом України, їй необхідно враховувати доходи, отримані не тільки всередині країни, але й за кордоном.
При цьому сам іноземний рахунок не є автоматично оподатковуваним доходом. Важливими є саме кошти, які надходять на нього, їхнє походження та податковий статус власника.
Тому документи, що підтверджують джерело грошей та сплату податків в іншій країні, можуть виявитися вкрай важливими, якщо українська податкова служба зажадає пояснень.
Головне
CRS зробив міжнародний обмін фінансовою інформацією значно прозорішим. Для українців це означає, що закордонний рахунок більше не можна розглядати як фінансову інформацію, яка гарантовано залишиться за межами України.
При цьому вирішальним фактором залишається податкове резидентство. Якщо воно визначено неправильно або інформація в банках застаріла, це може призвести до додаткових запитань з боку податкових органів і, у передбачених законом випадках, до штрафів.
Тому власникам рахунків за кордоном варто не чекати запиту від податкової, а заздалегідь перевірити свій статус, актуальність банківських даних та наявність документів, що підтверджують походження коштів.
Раніше Dengi.ua повідомляли, як податкова перевірятиме бізнес, що втратив активи через війну.
Також, як писали Dengi.ua, податкова служба нагадала про правила здачі житла в оренду.