В Україні у 2026 році продовжують діяти спеціальні правила адміністрування ПДВ, запроваджені на період воєнного стану. Вони передбачають подовження строків реєстрації податкових накладних (ПН) та розрахунків коригування (РК) у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), а також зменшення штрафів за прострочення. При цьому за заниження податкових зобов’язань та порушення, виявлені під час перевірки, передбачені значно суворіші санкції. Про це пишуть Dengi.ua з посиланням на роз’яснення «Судово-юридичної газети».

Продовжені терміни реєстрації ПН та РК встановлені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Вони мають пріоритет над стандартними правилами статті 201.10 ПКУ і діють протягом воєнного стану, а також ще шість місяців після його закінчення.

Для документів, складених у першій половині місяця — з 1-го по 15-те число включно, — крайнім терміном реєстрації є 5-те число наступного календарного місяця. ПН та РК, оформлені з 16-го числа до кінця місяця, необхідно зареєструвати не пізніше 18-го числа наступного місяця. Зведені податкові накладні, передбачені статтями 198.5 та 199.1 ПКУ для компенсуючих зобов’язань, реєструються протягом 20 календарних днів після завершення місяця. Для розрахунків коригування щодо зменшення суми компенсації, які реєструє покупець — платник ПДВ, встановлено строк у 18 календарних днів з дати отримання такого РК.

Читайте також: Куди виводять гроші з України: де найчастіше осідають тіньові мільярди

Прострочення починає обчислюватися з дня, наступного за встановленою граничною датою, і триває до фактичної успішної реєстрації документа в ЄРПН. Датою реєстрації вважається дата, зазначена у відповідній квитанції.

Розмір штрафу залежить від тривалості затримки та розраховується у відсотках від суми ПДВ, зазначеної у відповідній ПН або РК. Знижені «воєнні» ставки застосовуються до документів, складених починаючи з 16 січня 2023 року. Для НН та РК, оформлених до цієї дати, діють довоєнні норми статті 120-1.1 ПКУ, що передбачають істотно вищі санкції — від 10 % до 50 % суми ПДВ.

Окремі правила передбачені для податкових накладних щодо операцій, які звільнені від ПДВ, оподатковуються за нульовою ставкою, а також для компенсуючих податкових накладних згідно з пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 ПКУ. До цієї ж категорії належать накладні, виписані на неплатників ПДВ, та документи з типом причини «15», коли база оподаткування перевищує ціну придбання.

За несвоєчасну реєстрацію таких документів застосовується спеціальна санкція згідно з пунктом 120.1 ПКУ — 2 % від обсягу поставки без ПДВ, однак сума штрафу не може перевищувати 1020 грн. Таким чином, у разі великих пільгових або експортних операцій діє встановлена максимальна межа відповідальності.

Набагато суворіші наслідки настають, якщо відсутність реєстрації НН або РК встановлює ДНС у ході документальної перевірки. У такому випадку пільгова шкала штрафів за прострочення не застосовується, а використовуються положення статті 120-1.2 ПКУ. За звичайну НН або РК із зазначеною сумою ПДВ початковий штраф становить 50 % податкових зобов’язань за відповідним документом або суми зобов’язання за операцією, якщо накладна взагалі не була складена.

Якщо після отримання податкового повідомлення-рішення ПН або РК не зареєструвати протягом наступних 10 календарних днів, додатково нараховується ще 50 % суми ПДВ. У результаті загальна санкція може сягнути 100 %. Якщо ж документ зареєструвати у встановлений десятиденний строк, додатковий штраф у розмірі 50 % не застосовується.

Для пільгових, нульових та компенсаційних ПН/РК у разі виявлення відсутності реєстрації під час перевірки передбачено штраф у розмірі 5% від обсягу поставки без ПДВ, але не більше 3400 грн. Для порівняння: якщо підприємство самостійно виявить прострочення та зареєструє ПН через 40 днів, штраф становитиме 10% суми ПДВ. Якщо ж аналогічне порушення виявить інспектор під час перевірки, санкція одразу становитиме 50% ПДВ.

Окрім відповідальності за порушення строків реєстрації, платникам податків можуть донарахувати ПДВ у разі неправильного відображення показників у декларації. Стаття 123 ПКУ застосовується, якщо контролюючий орган виявляє заниження податкового зобов’язання або необґрунтоване завищення від’ємного значення чи суми бюджетного відшкодування.

Базовий штраф згідно з пунктом 123.1 ПКУ становить 10 % суми донарахованого зобов’язання або завищеного відшкодування. Якщо порушення визнається умисним, згідно з пунктом 123.2 ПКУ санкція збільшується до 25 % визначеного податкового зобов’язання. Умисність має бути доведена ДНС і передбачає, що платник свідомо створив умови для невиконання податкових обов’язків, наприклад, використовував штучні схеми або безпідставно сформував податковий кредит.

У разі повторного умисного порушення протягом 1095 днів розмір штрафу зростає до 50 % суми донарахування. При цьому для притягнення до відповідальності саме за умисне податкове порушення контролюючий орган зобов’язаний підтвердити обставини, що свідчать про умисність дій платника.

Разом з тим існують ситуації, коли штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН або РК не нараховується. Зокрема, йдеться про блокування реєстрації документа системою моніторингу ризиків (СМКОР). Якщо реєстрацію зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 та пункту 120-1.1 статті 120-1 ПКУ, штрафні санкції за затримку не нараховуються за весь період блокування — до прийняття рішення про відновлення реєстрації.

Ще один спосіб зменшити фінансові наслідки — самостійно виправити виявлені помилки. Якщо платник податків виявив заниження зобов’язань до початку документальної перевірки, він може подати уточнювальний розрахунок. За звичайних умов при погашенні недоплати до подання такого розрахунку штраф становить 3 % від суми недоплати. Якщо сума недоплати відображається у декларації за наступний звітний період, штраф становить 5 %.

Однак на період воєнного стану діє додаткова пільга. Згідно з підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, з 1 серпня 2023 року та до припинення або скасування воєнного стану у разі самостійного виправлення помилок, які призвели до заниження податкових зобов’язань і виправляються з дотриманням статті 50 ПКУ, платники податків звільняються від штрафів за пунктом 50.1 статті 50 ПКУ у розмірі 3% або 5%, а також від пені. Це правило стосується саме помилок, що спричинили заниження податкового зобов’язання.

Податковий кодекс також дозволяє враховувати пом’якшувальні обставини. Якщо встановлено хоча б одну з них, розмір штрафу може бути зменшений на 50%. Відповідно до пункту 113.6 ПКУ в такому випадку санкція становить половину суми, передбаченої відповідною нормою Кодексу.

До пом’якшуючих обставин, передбачених статтею 112-1 ПКУ, належать вчинення правопорушення під впливом погрози, примусу або матеріальної, службової чи іншої залежності; порушення, допущене через тяжкі особисті або сімейні обставини; а також добровільне повідомлення платника податків про вчинене правопорушення. При цьому остання підстава не застосовується до порушень, передбачених статтями 123 та 125-1 ПКУ.

Окрім прямо перелічених у законі підстав, контролюючий орган має право визнати пом’якшуючими й інші обставини. Тому бізнесу важливо документально підтверджувати об’єктивні причини, які могли призвести до порушення, включаючи технічні збої та інші перешкоди, якщо для них є належні докази.

Таким чином, у 2026 році система відповідальності за ПДВ орієнтована на те, щоб платник податків самостійно контролював реєстрацію документів та виправляв помилки до втручання податкової. Підприємствам рекомендується відстежувати граничні дати — 5-те та 18-те число наступного місяця, окремо контролювати накладні, реєстрацію яких заблокувала СМКОР, та не відкладати виправлення виявлених порушень.

Якщо виявлено незареєстровану податкову накладну або заниження податкового зобов’язання, документ слід зареєструвати або подати уточнювальний розрахунок якомога швидше — до отримання податковим органом наказу про проведення перевірки. Такий підхід дозволяє уникнути найсерйозніших санкцій, які у разі виявлення порушення під час перевірки можуть сягати 50 % суми ПДВ за операцією або донарахованого податкового зобов’язання.

Крім того, Dengi.ua повідомляли про нові ліміти доходу для ФОП 1, 2 та 3 груп у 2026 році.

Водночас, як писали Dengi.ua, Кабмін повторно схвалив законопроект щодо скасування пільги на посилки до 150 євро та запровадження ПДВ з 0 євро.