Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк проаналізувала звітні масиви Державної служби фінансового моніторингу України за 2022–2024 роки та наголосила: без оперативного транскордонного обміну інформацією з партнерськими спецслужбами Польщі, Болгарії, Туреччини, ОАЕ та США відстежити повний маршрут виведених тіньових капіталів і повернути активи державі практично неможливо.
Про це повідомляють Dengi.ua .
Куди найчастіше зникають сліди: географія міжнародних запитів
До топ-5 іноземних юрисдикцій, до яких українська фінансова розвідка найактивніше надсилала запити у справах про відмивання злочинних доходів, увійшли:
- Польща;
- Болгарія;
- Туреччина;
- Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ);
- США.
Ця географія наочно підтверджує: сучасні фінансові махінації давно вийшли за національні межі. Тіньові кошти дробляться і транзитом проходять через підставні компанії, платіжні платформи, банківські рахунки та інвестиційні активи в кількох державах. Без сприяння зарубіжних регуляторів українське розслідування ризикує зупинитися безпосередньо на державному кордоні.
На яких напрямках зосереджена фінансова розвідка
Статистика аналітичних матеріалів, переданих Держфінмоніторингом до правоохоронних органів за трирічний період, наочно демонструє пріоритети роботи відомства:
- відмивання незаконних доходів — 1378 матеріалів (абсолютне лідерство);
- фінансування підривної діяльності проти державної безпеки, тероризм та обхід санкцій — 810 матеріалів;
- корупція в публічному секторі — 781 матеріал;
- підозрілі фінансові операції за участю PEP (політично значущих осіб) — 537 матеріалів;
- ухилення від сплати податків — 361 матеріал;
- схеми в секторі оборони та ВПК — 245 матеріалів;
- криптовалюти, віртуальні активи та FinTech — 166 матеріалів.
Сформований перелік відображає повну карту загроз фінансовій безпеці країни — від класичного «відмивання» та розкрадання оборонних бюджетів до застосування криптовалютних міксерів та виведення хабарів чиновниками вищого рангу.
«Сліпі зони»: донорські фонди та кіберзлочинність
У підсумкових звітах фінансової розвідки вкрай скупо висвітлено напрямки міжнародної донорської допомоги, торгівлі людьми та кіберзлочинів.
Як зазначає Василевська-Смаглюк, це навряд чи свідчить про відсутність ризиків у цих сегментах. Швидше за все, йдеться про системні проблеми моніторингу: алгоритми контролю поки що недостатньо ефективно виявляють первинні підозрілі транзакції в криптогаманцях і донорських потоках, щоб перетворити їх на доказову базу для слідства.
Повернення активів як головний критерій ефективності
Парламентарій закликала відмовитися від оцінки ефективності Держфінансового моніторингу за формальними критеріями — кількістю зареєстрованих повідомлень або кількістю рутинних перевірок банків.
Ключовим критерієм реальної роботи фінансової розвідки мають бути:
- кількість ліквідованих складних транснаціональних ланцюжків;
- реальний обсяг виявленого та заблокованого майна за кордоном;
- фактична сума коштів, повернутих до державного бюджету України.
