За підсумками 2019 року очікується зростання ВВП на 3,5%, цей показник став можливий завдяки зростанню споживчого попиту, вдалій ситуації на ринку ОВДП, стабільній роботі банків і досить непоганій ситуації для низки українських товарів на зовнішніх ринках. Утім, у третьому-четвертому кварталі 2019-го зростання різко сповільнилося, бо ревальвація та посилення грошово-кредитної політики Нацбанком підкосили промисловість. Від обвалу ВВП наприкінці року нас врятував небачений урожай і початок агроекспорту. На 2020 рік зростання ВВП може становити 3-3,5%. Але є умови.
 
Цікава штука: ми не надто вірили в сильно економічно успішний 2019 рік, коли складали макропрогноз наприкінці 2018 року. Однак у наших сценаріях на рік був прогноз "Ми оптимісти", от він і реалізувався у 2019 році на 50%. Що ж там було? Там була інформація про зниження активності військових дій на Сході та послаблення напруженості.
 
Ми прогнозували пом'якшення монетарної політики НБУ і зменшення облікової ставки до 14%. Ставка дійсно стала нижчою, з 13 грудня - 13,5%, і НБУ обіцяє продовжувати її зниження. Було у нас у прогнозі і зростання експорту та імпорту, і це також відбулося. Говорилося про зростання промвиробництва, і воно теж було, хоча й пішло на спад у четвертому кварталі 2019 року.
 
Ми спрогнозували зростання міжнародних резервів до 21-23 млрд. дол. і на початок грудня резерви досягли 21,9 млрд. дол. Точний прогноз і за рівнем офіційної інфляції - 6-8% (НБУ прогнозує не вище 6,3% за підсумками року). У чому не справдився наш сценарій "Ми оптимісти", то це в приватизації (з нею, на жаль, не склалося), з посиленням боротьби з корупцією (схоже, і з цим поки що не дуже), а також у курсі гривні (ми прогнозували 25-27 грн.). Хоча ревальвації наприкінці 2018 року не чекав ніхто - ні уряд, ні Нацбанк, ні аналітики (нагадаємо, у держбюджеті-2019 був закладений курс на рівні 29,4 грн./дол.). Тож яким же був 2019 рік, і за якими сценаріями йтиме економіка України 2020 року?
 

2020: що буде?

 
Минулого року ми особливо не вірили в реформи (медичну та пенсійну), що зазначили в макропрогнозі, у підсумку так і вийшло - медична на паузі, пенсійна знову відкладається на потім. Що ми точно спрогнозували, то це земельну реформу - написали, що ринок землі буде відкрито у 2020 році, і його справді має бути відкрито восени 2020 року.
 
Що серед перемог 2019 року? Мабуть, доволі швидке, з лютого 2019 року, введення в дію закону "Про валюту і валютні операції", і українці почали вільно купувати-продавати валюту в онлайн-системах банків, а також отримали право відкривати рахунки за кордоном. Утім, на перекази валюти за кордон усе ще діє обмеження - сума е-ліцензії не має перевищувати 100 тис. дол. за рік (до 13 грудня - 50 тис. дол.).
 
Що ще важливого? Ухвалення законів "про спліт" і про захист споживачів фінансових послуг. Наприкінці року (у грудні) з'явилася радісна звістка про ухвалення закону про фінмоніторинг і (о Боже) збільшення порога відстежуваних фінмоном операцій зі 150 до 400 тис. грн. Наприкінці року не без тиску з боку МВФ депутати повернули в закон норму про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення чиновників та інших слуг народних.
 
Не реалізовано у 2019 році очікування судової реформи. Крім початку роботи Антикорупційного суду, нічого іншого не сталося (та й саму роботу антикорупційного суду поки що особливо не видно - гучних процесів не було, як і гучних посадок і вироків).
 
У 2019 році з'явилися натяки на прихід інвесторів, пішли розмови про ймовірні приходи китайських компаній, інвесторів з ЄС. Однак за фактом усі інвестиції нерезидентів пішли в держоблігації, обсяг яких зріс з початку 2019 року з 6,3 до 106,06 млрд. грн. Приватизації у 2019 році не було, та ми й не розраховували, що в рік виборів хтось вирішить організувати прозорий конкурс і залучити інвесторів. Уже восени 2019 року з'явилася інформація, що плани продавати держкомпанії і держбанки є, і вже запущено певні процеси для цього, а в грудні-2019 з'явилася інформація, що Кабмін оформив угоду щодо можливого придбання 20% акцій державного Укргазбанку міноритарним акціонером IFC (Міжнародна фінансова корпорація). IFC поки що надала банку позику, але фактично при цьому отримала опціон на конвертацію позики в участь у його капіталі.
 
Dengi.ua вже традиційно формують три можливі сценарії розвитку подій у 2020 році. Як і торік, наш базовий прогноз (з високим ступенем вірогідності) не передбачає ескалацію військових дій на Сході. В іншому (оптимістичному) сценарії в нас ідеться і зовсім про повернення Донбасу до складу України, але, незважаючи на проведення 9 грудня перемовин у Парижі, підсумкові дані про зустріч президентів України та країни-агресора РФ не залишають надій на розв'язання ситуації на користь України вже у 2020 році. Загалом, наш сценарій "Рівно і спокійно" не передбачає жодних гостро негативних подій. Хоча й зайвим оптимізмом такий сценарій теж не вирізняється. Наприклад, ми ставимо під сумнів жваве продовження реформ, хоча й не виключаємо якихось зрушень.
 
Принаймні земельна (якщо не буде жодних форс-мажорів) вже точно має відбутися. З податковою та судовою, медичною та пенсійною все не так райдужно - в уряді перманентно лунають заяви, але поки що реальних кроків у цих напрямках реформування немає (або вони занадто малі, щоб оцінити ефект). Приватизація у 2019 році можлива, хоча і зі скрипом, і зі скандалами, але все ж таки - так. Суму, яка потрапить до держбюджету від приватизації у 2019 році, в уряді вже скоригували, точніше - подивилися на неї більш тверезо і зменшили на 16,4 млрд. грн. (наприкінці листопада), тобто майже до нуля. А Мінфіну дали завдання збільшити на цю суму держпозики, щоб поповнити бюджет (увага: у держбюджеті-2019 були доходи від приватизації на рівні 17 млрд.грн.). А у 2020-му? Затверджений парламентом закон про Державний бюджет на 2020 рік передбачає надходження 12 млрд. грн. від приватизації.
 
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук у грудні очікує затвердження радника з приватизації Центренерго, доручив до 1 квітня 2020 року продати один об'єкт великої приватизації та розпочати підготовку до приватизації ще п'яти великих держкомпаній. Плани - наполеонівські. "Нам дуже важливо до кінця року виконати завдання з передачі 500 держпідприємств, і це - не ліміт", - зазначив Гончарук.
 
Повна відсутність реформ, ескалація воєнних дій на Донбасі, емісія гривні та вихід нерезидентів з ОВДП з подальшим падінням курсу гривні глибше за 30 грн. /дол. - це якщо коротко про наш сценарій "Криза на порозі". Хоча цьому сценарію ми присвоїли низький ступінь імовірності, його окремі тези з припущень можуть стати реальністю, якщо політична та економічна картина в країні (у світі) раптом зміниться.
 
Наш оптимістичний сценарій "Краще нікуди" передбачає повноцінне закінчення війни на Сході, повернення окупованого Донбасу до складу України, приплив інвестицій, стабільні надходження зовнішніх позик, м'яку монетарну політику і попит на українські ОВДП. А ще - успішну приватизацію та успішну боротьбу з корупцією разом з активізацією реформ. У такий розклад ми не дуже віримо, хоча надходження траншів від МВФ 2020 року цілком імовірне, як і зниження облікової ставки. Тож частково за певних сприятливих умов цей сценарій може вистрілити.
 

2019: набирали обертів

 
Для досягнення орбіти Землі космічний апарат повинен на мінімальній висоті досягти першої космічної швидкості - близько 8 км на секунду. Мабуть, схожа ситуація і в економіки, що розвивається, - щоб увійти в стабільний цикл свого розвитку, вона повинна впевнено влетіти в такий цикл на високій швидкості. У 2019 році був непоганий шанс на таку швидкість, цьому сприяла спокійна зміна політконфігурації, зниження ризиків, пов'язаних із війною на Донбасі, зростання інтересу до України з боку Заходу, та й інших країн теж.
 
За даними Держстату, ВВП України в першому кварталі зріс на 2,5% у річному вираженні, у другому - на 4,6%, а в третьому - на 4,2%. Прогнозні розрахунки дають підстави вважати, що річний приріст ВВП буде не менше 3,5%, нехай навіть у четвертому зростання підкосила ревальвація. "Ми підвищили прогноз темпів економічного зростання на 2019-2020 роки до 3,5% і на 2021 - до 4%. Це зумовлено стійким внутрішнім попитом, збільшенням продуктивності в сільськогосподарському виробництві та поліпшенням споживчих настроїв. Водночас стримувальними факторами для економічного зростання наступного року будуть сповільнення світової економіки та погіршення умов торгівлі", - зазначив голова НБУ Яків Смолій.
 
Але очільник НБУ лукавить - ключові чинники знаходяться всередині України: безграмотна грошово-кредитна політика та посилення фіскального тиску. Хоча й зовнішні чинники важать чимало. Але узгоджені дії в ЄС, підсумки британських виборів і передвиборчі амбіції Трампа відсувають і пом'якшують ризики рецесії 2020 року.
 
Неоднозначною була ситуація з виробництвом у 2019 році. Індекс промислової продукції показував то зростання, то падіння. Що стосується галузей, то за січень-жовтень індекс добувної промисловості зріс на 1,7%, а переробної промисловості скоротився на 1,2%. Індекс металургійної продукції за січень-жовтень скоротився на 1,4%. Водночас на 12,8% зросло виробництво будівельних металоконструкцій. Індекс харчопрому зріс на 2,8%, а хімпрому - на 0,6%. Індекс виробництва електроенергії теж зріс - на 2,5%. "Найслабшою ланкою залишатиметься промисловість. Багато галузей програють конкуренцію з імпортом, а в металургії і зовсім розгортається криза: виробництво в листопаді встановило історичний мінімум", - зазначив Олексій Блінов, начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна.
 
Досить активно йшло будівництво. За січень-жовтень, за даними Держстату, приріст індексу будівельної продукції - 20,8%. Причому, по житлу - всього 2%, а ось по нежитловому будівництву - 31,3% (січень-жовтень 2019-го до такого ж періоду 2018-го). Якщо ж говорити про обсяги будівництва за 10 місяців 2019 року, то будівництво житла зросло на 19,9%, а нежитлових будівель - на 27,1%.
 
Хороший сигнал для економіки: у січні-жовтні поточного року збільшилися обороти роздрібної торгівлі на 10,2%, у півтора рази швидше, ніж темпи зростання споживчих цін. Зростання доходів населення, підкріплене посиленням доларової платоспроможності (через ревальвацію), дало змогу підприємствам усередині України наростити торгівлю. "Значне зростання доходів домогосподарств і дешевий імпорт через сприятливу кон'юнктуру на валютному ринку підтримуватиме зростання споживчого попиту й надалі", - вважає Тарас Кучер, менеджер з управління активами КУА "ОТП Капітал".
 
Зовнішні ринки 2019 року не були для всіх сприятливими - спостерігалося падіння цін на руду і метали, зниження попиту на металопродукцію і машинобудування. За 9 місяців 2019-го експорт зріс на 7,4% - до 37,09 млрд. дол., а імпорт - на 7,5% - до 44,19 млрд. дол. Таким чином, від'ємне сальдо за підсумками трьох кварталів - мінус 7,09 млрд. дол. Експорт зернових за 9 місяців 2019 року зріс на 18,4%, готових харчових продуктів - на 6,3%, чорних металів - на 18,7%, продукції машинобудування - на 8,9%.
 
"Основний ризик для української економіки 2020 року походить ззовні: світова економіка дуже слабка, і є багато ознак погіршення ситуації. Погіршення ситуації на світових ринках може вдарити по українському експорту, а також змінити настрої серед інвесторів в ОВДП", - попереджає Олексій Блінов. А "Деньги" вважають, що питома вага локальних чинників сильно применшена: наприклад, у другій половині 2019 року, особливо в третьому кварталі, падіння промисловості насамперед було пов'язане зі штучною ревальвацією.
 
Саме через ревальвацію не тільки падала промисловість, як уже було сказано вище, але почало зростати від'ємне сальдо торгівлі товарами - різниця між імпортом та експортом. У першій половині 2020 року темп нарощування від'ємного сальдо за нинішнього курсу може перевищувати 3 млрд. дол. за перший квартал і до 4 млрд. дол.- у другому.
 

І зовнішній борг

 
Попри достатній оптимізм щодо 2020 року, питання зовнішнього боргу залишається одним із ключових ризикових чинників. "Основний виклик і ризик для української економіки наступного року - зовнішній і внутрішні борги. Поки нерезиденти скуповують наші ОВДП - все добре. Зараз Мінфін грамотно управляє зовнішнім боргом і вміло поступово заміщає старі випуски з вищими ставками новими з нижчими. Але тренд може змінитися швидко - і це ризик", - вважає Сергій Васьков, керуючий партнер "ЕСКА Капітал". Згідно з графіком на сайті Мінфіну, 2020 року мають відбутися досить великі виплати - 218,15 млрд грн за внутрішнім держборгом (включно з валютними ОВДП) і 6,26 млрд дол. - за зовнішнім валютним держборгом. Графік сумарних виплат - див. нижче.
 
У грудні нарешті з'явилася більш-менш виразна інформація від МВФ - у розмові з президентом Володимиром Зеленським директорка-розпорядниця фонду Крісталіна Георгієва зазначила, що буде запущено трирічну програму на 5,5 млрд. дол. "Я запевнила президента в готовності МВФ підтримати політичний план влади для макроекономічної стабільності та підвищення економіки на рівень вищого, стійкого і всеосяжного зростання, зокрема з новою підтримкою МВФ. Співробітники МВФ досягли згоди з владою щодо політики підтримки нової трирічної домовленості в розмірі чотирьох мільярдів спеціальних прав запозичення (SDR) в рамках розширеного фонду МВФ", - повідомила Крісталіна Георгієва.
 
У зв'язці з програмою МВФ йтимуть кредити від Світового банку та ЄС - на них в уряді дуже сподіваються. Крім того, наявність програми з МВФ - зелений прапорець для покупців українських ОВДП у гривні. І це, як уже було сказано, дуже важливо для рефінансування старих боргів - уряду 2020 року потрібно знайти понад 10 млрд. дол. для валютних виплат. Причому, саме у вигляді ОВДП, які купують нерезиденти, - у держбюджеті закладено тренд на згортання зарубіжних запозичень і заміщення їх внутрішніми. І саме в гривні.
 
"Співпраця з МВФ - це основний виклик наступного року. Якщо уряд Гончарука не зможе домовитися з Фондом, то на країну чекає макроекономічна дестабілізація, виведення грошей за кордон, прискорення інфляції та відтік інвестицій. Імовірність продовження роботи з МВФ - висока. Затримки з отриманням траншів були раніше і, напевно, ще будуть, оскільки фонд вимагає від України реформ і ухвалення рішень, які можуть зачепити приватні інтереси великої кількості осіб. Явний тому приклад - ситуація навколо ПриватБанку", - зазначив глава аналітичного департаменту ІК Adamant Capital Костянтин Фастовець. На думку Олександра Мартиненка, керівника підрозділу з корпоративного аналізу ICU, у програмі з МВФ будуть умови щодо збереження ПриватБанку у власності держави, щодо незалежності НБУ, а також пункти про верховенство права і запуск ринку землі. "Є висока ймовірність підписання фінальної угоди з МВФ на початку 2020 року", - вважає Мартиненко.
 
Станом на 16 грудня текст меморандуму України з Фондом не був оприлюднений і затверджений радою директорів МВФ. А від виконання закладених у ньому пунктів - структурних маяків - цілком залежать темпи і характер співпраці. І тому не виключено, що програма затягуватиметься, а то й перериватиметься - такого в історії відносин Києва з Фондом було безліч.
 

Гривня почім?

 

Курс гривні - найбільш спірний макрофактор 2020 року. Існує безліч сценаріїв, як саме буде йти курс. Однак усі вони схильні до впливу низки чинників, що включають монетарну політику, активність в ОВДП, ситуацію на зовнішніх ринках (приплив валюти від експорту). На нашу думку, найімовірнішим сценарієм є політика вільного курсоутворення, за якої певний час гривня перебуватиме в коридорі 23,5-24,5 грн./дол., а в другому півріччі плавно переміститься в коридор 25,5-27 грн./дол. Хоча є думка, що наприкінці року курс досягне 27,7 грн./дол. А консенсус-прогноз середньорічного курсу - 26,35 грн./дол. "Навіть з урахуванням продовження співпраці з МВФ ми очікуємо тиск на гривню на валютному ринку. Однак надлишок грошей і низькі реальні ставки у світі разом із нормальним ставленням до ризиків можуть продовжити підтримувати попит іноземних інвесторів на гривневі активи. Це разом з активністю наших аграріїв сформує баланс на валютному ринку на рівні 24-25 грн./дол. до середини 2020 року з подальшим рухом в область 26 грн./дол. на кінець 2020 року", - говорить Тарас Кучер, менеджер з управління активами КУА "ОТП Капітал".
 
На користь можливості такого пом'якшення політики НБУ говорить, наприклад, підвищення суми добових інтервенцій НБУ понад 50 млн. дол. Тобто Нацбанк матиме можливість активніше знімати надлишок пропозиції валюти з ринку, що утворюється за рахунок припливу грошей нерезидентів, які скуповують ОВДП.
 
А от якщо НБУ продовжуватиме гратися в так зване інфляційне таргетування, то можемо нарватися навіть на ревальвацію в першій половині року до 22-23 гривень за долар, а потім відскік далі 28 гривень за долар, а то й далі.