Поки підприємці-спрощенці вимагають від депутатів звільнення від РРО, середній і великий бізнес скаржиться президенту на гальмування економічного зростання і на нові драконівські норми Податкового кодексу.

До Офісу президента 19 лютого прийшли на мітинг представники малого бізнесу, які об'єдналися під гаслом #SaveФОП. Підприємці з'їхалися з багатьох міст України. Як із великих - Харкова, Львова, Одеси, так і з дрібніших населених пунктів і навіть із сіл. Підприємці вимагали не згортати спрощену систему оподаткування, а ще - наполягали на зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Президент до протестувальників не вийшов. Та й не міг - цього дня він був у робочій поїздці, інспектував ремонт у Бориспільській лікарні та обговорював хід медреформи.

Ніяких РРО і мораторій

Головне й основне, чого хочуть підприємці, - скасування тотальної фіскалізації. Нагадаємо, що з 2021 року весь без винятку малий бізнес на спрощеній системі, крім СПД першої групи, буде зобов'язаний використовувати касові апарати. Фізичні або програмні РРО. Відповідні норми прописані в законах № 128-IX і № 129-IX.

Підприємці обґрунтовано бояться, що поява касових апаратів спровокує зростання корупції з боку податкових інспекторів і посилення адміністративного тиску. Причому, найскладніше доведеться спрощенцям із провінції. Адже платоспроможність населення там дуже низька. Тож невелике фіскальне навантаження і відсутність складної звітності - це єдиний резерв збереження низьких цін і хоч якоїсь зайнятості.

Тому бізнес наполягає на тому, щоб парламент підтримав законопроєкти № 2644 і № 2645, які скасовують норми згаданих законів у частині фіскалізації.

Стала на бік страйкарів і депутатка від партії "Європейська солідарність", ексголова профільного податкового комітету Ніна Южаніна. Вона заявила, що впровадження РРО створить надмірний фінансовий тиск на малий бізнес, який, за різними підрахунками, коштуватиме підприємцям 10-20 млрд грн додаткових витрат, і закликала депутатів терміново розглянути законопроєкти № 2644 і № 2645.

Крім того, підприємці нагадали президенту про те, що він ще в листопаді 2019 року підписав указ, яким доручив уряду розробити законопроєкт про запровадження дворічного мораторію на перевірки МСБ в частині застосування РРО та про зниження штрафів за порушення касової дисципліни. За минулі майже чотири місяці Кабмін нічого подібного не зробив.

Також представники руху #SaveФОП вимагають, щоб усі зміни до законодавства, які стосуються мікробізнесу, обговорювалися з підприємницькою спільнотою. І щоб парламент розглядав їх тільки після узгодження з бізнесом.

Усе добре. Ну, майже все

У середнього і великого бізнесу - теж купа проблем, які керівники Спілки українських підприємців (СУП), Європейської бізнес-асоціації та Американської торговельної палати (ACC) обговорювали на закритій зустрічі з Володимиром Зеленським 13 лютого, якраз за кілька днів до протестів мікробізнесу.

Президент, як і раніше, запевняв представників ділового співтовариства, що його офіс відкритий до співпраці та готовий вислухати всі пропозиції, зокрема й щодо законодавчих змін, які поліпшать бізнес-клімат і будуть спрямовані на зростання економіки "Зараз ми чистимо Україну від усього бруду, а його дуже багато", - сказав Зеленський.

Голова EBA Ганна Дерев'янко розпочала свій виступ зі слів подяки команді президента та уряду за макроекономічну стабільність, за запуск нової митниці, за старт діджиталізації та за непопулярні рішення, такі як фіскалізація. Серед питань, які хвилюють членів EBA, Дерев'янко назвала також протидію тіньовій економіці (читай - придушення малого бізнесу), спрощення податкового адміністрування, вчасність відшкодування ПДВ, зниження зарплатних податків, реформування трудового законодавства та впровадження земельного ринку. Додамо: фіскалізація об'єктивно вигідна великим торговельним мережам та імпортерам, оскільки створює нестерпні умови їхнім конкурентам - дрібній торгівлі та невеликим імпортерам. І тому позиція ЕВА з її приводу цілком передбачувана.

НнВК - ніколи?

Президент СУП В'ячеслав Клімов (співвласник Нової Пошти) заявив, що обіцяного зростання ВВП України на 7% точно не буде, а член ради директорів СУП Олександр Соколовський нагадав, що в Україні вже дев'ять місяців падає промвиробництво, а кількість робочих місць скоротилася на 300 тисяч.

Члени СУП запропонували президенту шукати додаткові драйвери зростання в зниженні навантаження на фонд оплати праці до 25% і в перерозподілі місцевих податків у місцевих бюджетах. А заодно нагадали главі держави про передвиборчі обіцянки. Про захист бізнесу від зловживань з боку контролюючих органів і, звісно ж, про податок на виведений капітал.

Але Володимир Зеленський лише розвів руками і сказав, що досі незрозуміло, що робити з втратами бюджету від впровадження ПнВК. Іншими словами, Кабмін і президент не планують вносити законодавчу ініціативу щодо податку на виведений капітал. Хоча відповідний пункт у його передвиборчій програмі був.

Торкнулися учасники питання про законопроєкт № 1210, який ухвалено Верховною Радою в січні 2020 року і зараз перебуває на підписі у глави держави. Бізнес дуже стурбований нормами, прописаними в ньому, - вони створюють колосальні корупційні ризики, бо дають змогу податківцям на свій розсуд трактувати фіскальні наслідки тих чи інших дій бізнесу.

Зеленський же, як виявилося, взагалі й знати не знає, що остаточну версію законопроєкту № 1210, яку ухвалив парламент, окрім нього самого та авторів документа, ніхто не бачив. Тому є хоч і слабка, але надія, що президент ветує законопроєкт, фінальну редакцію якого так посилено приховують від бізнесу.

Думки учасників процесу

Сергій Доротич, голова Всеукраїнської громадської організації "Союз захисту підприємництва"

Основні вимоги, які висувають підприємці до влади, - це ухвалення законопроєктів № 2644 і № 2645 та скасування норм законів № 128-IX і № 129-IX у частині фіскалізації малого бізнесу і кешбеку; створення постійно діючого органу при президенті, який опікуватиметься розвитком мікропідприємництва в Україні; внесення всіх змін у законодавство, що стосуються умов діяльності мікропідприємництва, лише після обговорення із представниками мікробізнесу та прогнозування їхніх наслідків; проведення реформи податкової і митної служб та інших органів державної влади.

Павло Себастьянович, координатор громадянської платформи "Нова Країна"

Підприємці, особливо мікробізнес, хочуть, щоб їх залишили в спокої. Є початковий рівень підприємництва, який має обходитися без звітності та без усіляких перевірок. Людина якимось чином заробляє гроші, не використовуючи при цьому великих виробничих потужностей чи торговельних площ. Торгує на ринку, ремонтує в гаражі побутову техніку. Ось ця діяльність, на мій погляд, не повинна піддаватися ні перевіркам, ні контролю. А якщо ці люди платять податки, то держава на них молитися повинна. Але парламент зобов'язує цих маленьких підприємців використовувати касові апарати. До чого це призведе? До того, що майже 2 млн. підприємців сповільнять свою роботу, а отже, сповільниться і зростання економіки країни.

В'ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації (ISET)

Підсумки зустрічі президента з бізнесом сигналізують про повну відсутність у лідера держави інформації про реальний стан справ у секторі збору податків. Тріада "профільний комітет - Мінфін/МЕРТ - ДПС" надійно оберігає ефір від втручання реальності в начальницькі уми. А свіжий звіт про виконання програми діяльності уряду у 2019 році у сфері податкової політики нагадує витяг із газети "Правда". Одним із досягнень року, на секундочку, називається проєкт № 1210, що запроваджує кілька надскладних і обтяжливих регуляцій і правил для бізнесу. Таких, як ділова мета, КІК, полювання на незареєстровані постійні представництва, умовні дивіденди. Дедалі більше схоже, що податкова реформа 2019-2020 - це вирок економічному зростанню, помножений на безкарність.

Олександр Соколовський, президент ВО роботодавців "Укрлегпром"

Сьогодні ми маємо ухвалений законопроєкт № 1210, основний принцип якого - збільшення адміністративного втручання в господарську діяльність підприємств. І всі ускладнення, які він привнесе, призведуть до збільшення повноважень перевіряльників. А вони на свій розсуд вирішуватимуть, "стратити чи милувати", що тягне за собою корупційні ризики. У тіні й так близько 40% бізнесу, і ніхто з нього не вийде. Навпаки, підприємства під тиском або згортатимуть діяльність, або далі йтимуть у тінь. Несплата податків є досі однією з основних конкурентних переваг тіньовиків, з якою ще складніше стане боротися білому бізнесу, оскільки після впровадження в життя норм проєкту № 1210 зростуть його витрати на додаткових юристів, адвокатів, бухгалтерів.