Utility токени створювали за аналогією з Біткоїном, і їхньою метою було залучення фінансування в проєкт. По суті, токен виконував кілька функцій - доступ до сервісів проєкту, розрахункова валюта, спосіб акумуляції цінності, створюваної проєктом. У підсумку utility токени стали дедалі більше нагадувати цінні папери, і з 99% ймовірністю можна стверджувати, що це буде ухвалено на законодавчому рівні в США.
EBTD (Equity based token distribution) - це модель, що передбачає дотримання інтересів засновників, користувачів та інвесторів у пост-хайп періоді. Суть моделі EBTD у тому, що бізнес, який бажає токенізувати свої процеси і залучити капітал, продає не просто токени, а частку в компанії, разом з якою йде право на всі токени, які будуть випущені бізнесом. Тобто, якщо стартап випускає 1000 security tokens і має 10 рівноправних акціонерів, то кожен із них отримує право на 100 токенів.
Читай також: Олександр Крамаренко: Дивимося ширше
Навіщо це треба? Припустимо, стартап просто продасть акції і при цьому досягне своєї мети побудувати децентралізовану автономну мережу. Вплив команди засновників на подальший розвиток проєкту, а також можливості з монетизації будуть зведені до нуля, а відповідно і вартість частки в компанії. З тієї ж причини немає компанії Bitcoin і її акції не торгуються на біржі. Таким чином, щоб врахувати інтереси інвесторів, їм потрібні security токени, за якими сплачуватимуться дивіденди, коли проєкт стане децентралізованим. З іншого боку, якщо інвесторам дати тільки токени і не продавати акції, то може виникнути ситуація, коли компанія не зможе адаптуватися до реалій ринку.
Тобто на початку розвитку проєкту, коли ймовірність зміни курсу велика і компанія ще не знайшла свою нішу, потрібно мати правильних акціонерів на борту, а коли відбувається перехід до децентралізації, роль токенів, як способу автоматизованого розподілу прибутку, виходить на перший план.
Якщо ви маєте в проєкті тільки utility токен - у вас будуть проблеми з внутрішньою економікою. Функції будь-якого utility токена можна розкласти на commodity, currency та equity токени.
Commodity token - це ваучер (ф'ючерс, розписка) на послугу. Може бути обміняний на послугу в будь-який момент, незалежно від її ціни. Випускається бізнесом/платформою, яка надає послуги. Продається як товар. Може бути переданий між користувачами платформи.
Currency token - розрахунковий засіб для користувачів, не обмежений в емісії або не керований проєктом. Платіжна валюта має бути прив'язана до іншої існуючої валюти в 99% випадків. Currency токени або є ідеальною внутрішньою платіжною системою, або спираються на існування зовнішньої.
Equity token - право на співволодіння системою. Equity токен за потреби може бути розділений на три складові - ownership, dividend, governance. Ownership представляє саме частину власності в компанії і є фактично токенізованою акцією. Dividend дає право на отримання дивідендів від системи, які видаються в commodity або currency токенах. Governance дає змогу брати участь в ухваленні рішень щодо управління платформою.
Щодо currency токенів ситуація найскладніша:
1. Currency token має бути максимально незалежним від системи саме для того, щоб ним неможливо було маніпулювати (інакше вийде черговий utility).
2. Обсяг обігу currency token може (і повинен) бути прив'язаний до розміру внутрішньої економіки. У разі власної валюти це означає можливість додаткової емісії. У разі зовнішньої валюти - збільшення резервів.
3. Свій сurrency token може знадобитися тільки для управління внутрішньою економікою. Прив'язка користувачів до використання внутрішньої валюти робиться через:
а) комісії, обов'язкові до оплати у валюті; б) резерви на рахунках; в) обов'язкові централізовані послуги.
Коли не потрібна власна валюта (99% випадків - і сюди належать більшість ідей ICO - initial coin offer, початкова пропозиція монет):
1. у системі тільки один merchant (валюта, яку приймає тільки Apple, не має сенсу);
2. у системі є мерчанти тільки одного типу (валюта, яка використовується тільки для купівлі шаурми, не має сенсу - доти, доки це не commodity token, тобто ваучер на одну шаурму).
А там, де не потрібна власна валюта, є сенс використовувати токенізовану зовнішню валюту(и), зручну для користувачів, а також commodity та equity токени.
Компанія з прозорим розподілом прибутку, швидким прийняттям рішень, незалежністю від засновників - мрія інвесторів. Працює в будь-якій валюті, яка подобається користувачам. 99% успішних кейсів ICO-проектів потрапляють саме в цю категорію. Коефіцієнт P/E (прибуток до доходів) такої компанії порівняно з традиційною буде ну, може, у 2 рази вищим (за рахунок прозорості фінансових потоків), але її ринкова частка може зростати швидше.
