Дмитро Сологуб: Важливим є продовження співпраці з МВФ

Заступник глави НБУ Дмитро Сологуб про підсумки 2019 року та перспективи економічного зростання у 2020-му.
Дмитро Сологуб: Важливим є продовження співпраці з МВФ

Прогнози економістів та аналітиків на 2019 рік для України були досить обережними. Багато говорили про те, що цей рік ми не переживемо: мовляв, подвійні вибори, величезні виплати за зовнішнім боргом. Але за фактом Україна закінчує цей рік із набагато кращими показниками, ніж усі очікували. Піки (внутрішньорічні. - Ред.) з боргових виплат пройдено, інфляція знизилася до цілі в 5%, а економічне зростання, за нашими прогнозами, буде близьким до 3,5%. Тож страхи виявилися перебільшеними.

Читай також: МВФ не дасть Україні кредит цього року

У плюс українській економіці зіграло кілька чинників. По-перше, гладка передача політичної влади. Також вплинув той факт, що економічна політика - перш за все, монетарна і фіскальна - зберігалася послідовною. У бізнесу є великий попит на інвестиції, і це формує позитивні настрої в економіці. Допомагає і поліпшення показників у сільському господарстві. Минулого року був рекордний урожай, а 2019 року - показники ще вищі. І це - наслідок не хороших погодних умов, а підвищення продуктивності в цьому секторі.

Усе це відбулося в умовах, коли зовнішньоекономічна кон'юнктура не була такою вже сприятливою для нас. А вона дуже впливає на Україну як відкриту економіку, в якій відношення експорту до ВВП перевищує 50%. Так, були позитивні моменти, пов'язані зі зниженням ціни на газ і нафту. Але водночас такі галузі промисловості, як металургія і машинобудування, постраждали від низьких цін і падіння попиту на зовнішніх ринках.

Читай також: Милованов заявив, що без програми МВФ в Україні настане економічна криза

Я не є прихильником ідеї, що ми йдемо до глобальної економічної кризи, яка була 2008 року. Ми живемо в нормальному економічному циклі у фазі певного сповільнення, яке посилюється геополітичними факторами - торговельними війнами США і Китаю, Брексітом. На цьому тлі насамперед страждають інвестиції, що, наприклад, видно по металургії та машинобудуванню. Водночас ми продовжуємо інтегруватися в ЄС, бізнесу відкриваються нові ринки.

Загалом, у нас є хороша база для продовження економічного зростання у 2020 році. Але ми традиційно консервативні в наших прогнозах і очікуємо, що наступного року темпи зростання ВВП збережуться на поточному рівні та будуть близькі до 3,5%. З одного боку, кон'юнктура на світових ринках, напевно, буде досить рухливою. Але, з іншого боку, внутрішні чинники, насамперед, проведення структурних реформ, можуть з лишком це компенсувати. Принаймні зараз ми бачимо активність в ухваленні важливих законів - про фінмоніторинг, регулювання фінансового сектору, ринок землі, протидію непродутивному відтоку капіталу (протидію BEPS).

Читай також: Маркарова розповіла, що нову програму МВФ Україна виконає до кінця

У 2020 році ми продовжимо пом'якшення монетарної політики. Драйвером зростання економіки буде внутрішній попит - як інвестиційний, який зростатиме під впливом загального поліпшення макроекономічної ситуації, так і споживчий унаслідок зростання реальних зарплат.

За нашими оцінками, інфляція 2020 року буде близькою до оптимального рівня в 5%. Це - гарне досягнення для України. Ми - економіка, що розвивається, з вищими темпами зростання, ніж у розвинених країн, тому й інфляція закономірно трохи вища.

Вкрай важливо, щоб Україна продовжувала співпрацю з МВФ. Якщо у 2014-2015 роках програма МВФ була для нас рятувальним кругом, то зараз це - програма-якір для бізнесу та інвесторів. Вона дає їм сигнал, що країна рухається в правильному напрямку. Різке зростання вкладень нерезидентів у гривневі облігації Мінфіну підтверджує, що інвестори позитивно оцінюють ситуацію в Україні. Але для них програма МВФ працює як сигнал, тому що в України непроста історія реформ, взаємовідносин із Фондом, і їм потрібен цей знак якості.

Читай також: Фурса: Україна не досягла домовленостей з МВФ

Хоча загалом макроекономічна картинка на 2020 рік виглядає вельми-вельми оптимістично, не можна забувати про ризики та виклики. Я б розділив їх на дві частини - економічні та політико-економічні. До перших можна віднести ризик уповільнення темпів зростання світової економіки, погіршення зовнішньої торгівлі, ризик зупинки транзиту газу. До других - політичний розворот, тобто різкі зміни в підходах і реформах.

Зараз ми бачимо зниження інфляції, зміцнення гривні, інтерес нерезидентів до довгих гривневих паперів. Але уявіть, якщо Національний банк втрачає незалежність, а уряд раптом переходить до фіскального домінування і починає бездумно роздавати гроші... Приклад інших країн свідчить про те, що такий розворот украй негативно сприймається інвесторами, і в цьому криється найбільший ризик. Збереження нормальної економічної політики - це the must. За дотримання цієї умови і продовження реформ ми спокійно виплатимо 6 млрд. доларів за зовнішнім боргом (насправді більше, див. стор. 18-23. - Ред.) і наростимо ВВП.



ТОП-Новини

x
Для зручності користування сайтом використовуються куки. Докладніше...
This website uses Cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more... Ознайомлений(а) / OK