На початку 2020 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні проєкт закону № 1210 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві". Поки що він перебуває на підписі у президента.
Запропоновані зміни необхідні, оскільки вони впроваджують міжнародні стандарти в українське законодавство. Але, незважаючи на назву законопроєкту, у ньому все ще міститься велика кількість норм, які потребують доопрацювання. Зокрема, нове поняття "дивідендів", яке допускає широке фіскальне трактування, що може призвести до довільного донарахування податку; норма щодо застосування принципу "ділової мети", яка в поточній редакції здатна створити значні перешкоди для діяльності сумлінних платників податків; дискреційна норма статті 124 щодо розміру штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання, що формує підґрунтя для додаткових спорів між платниками та контролюючими органами.
Читай також: Податкова дала роз'яснення щодо нового податку на кошти на картах
Здебільшого зміни стосуються власників компаній-нерезидентів та іноземного бізнесу на території України і впроваджуються поступово, що дає змогу підготуватися та зменшити можливі податкові ризики.
Розглянемо основні нововведення за періодами їх набрання чинності.
З 1 січня 2021 року запроваджуються правила оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній (КІК) та розширене визначення поняття "дивіденди".
Правила оподаткування прибутку КІК. Фізичні та юридичні особи, які контролюють іноземні компанії, будуть зобов'язані подавати відповідний звіт до українських податкових органів, а також сплачувати податок з доходів нерезидентних компаній на території України. Контролером іноземної компанії може бути як юридична, так і фізична особа - резидент України, якщо вона: а) володіє часткою в іноземній компанії в розмірі 50% і більше; б) володіє часткою в іноземній компанії в розмірі 10% і більше, за умови, що кілька фізосіб-резидентів та/або юросіб-резидентів володіють частками в іноземній компанії, розмір яких у сукупності 50% і більше; в) здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.
Читай також: Українці переплатили 38 млрд грн податків
Але якщо звіт про КІК зобов'язані подавати всі, то в частині сплати податку на території України є певні винятки. Наприклад, коли сукупний дохід усіх контрольованих компаній однієї контролюючої особи з усіх джерел за даними фінзвітності не перевищує еквівалент 2 млн євро на кінець звітного періоду або контрольована іноземна компанія є публічною компанією, акції (частки) якої перебувають в обігу на й фондовій біржі.
Розширене визначення поняття "дивіденди". Відтепер до дивідендів прирівнюються: суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, вищі за суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки" (тобто вища від ринкових цін); вартість товарів, робіт, послуг, які придбавають у нерезидентів понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки"; сума заниження вартості товарів, робіт, послуг, що продають нерезидентам у контрольованих операціях, порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки".
Новації, які починають діяти наступного дня після опублікування закону: зміна визначення бенефіціарного власника доходу для цілей застосування Конвенції про уникнення подвійного оподаткування; запровадження критеріїв "розумної економічної причини", трирівневої звітності з трансфертного ціноутворення та новий підхід до визначення статусу "постійних представництв".
Читай також: У " Слузі народу" хочуть нараховувати податок на доходи по-новому
Визначення бенефіціарного власника доходу для цілей застосування Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Відтепер нерезидент, який отримує виплати, повинен бути вигодонабувачем і мати можливість фактично розпоряджатися доходом. Нерезидент зобов'язаний самостійно довести, що він є справжнім бенефіціарним власником доходу.
Встановлено критерії визначення "розумної економічної причини". Розумна економічна причина (ділова мета) має бути присутня в кожній господарській операції. Окремо законом визначено критерії, за яких будь-яку операцію, навіть оформлену належним чином, можна вважати позбавленою розумних економічних причин.
Запровадження трирівневої звітності з трансфертного ціноутворення (ТЦУ) передбачає: звіт про контрольовані операції, майстер-файл та звіт у розрізі країн. Крім цього, до 1 жовтня необхідно подавати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Розширено перелік вимог до змісту документації з трансфертного ціноутворення.
Читай також: ФОП зможуть платити податки в Опендатабот
Змінено підхід до визначення статусу "постійних представництв". Постійне представництво утворюється шляхом надання нерезидентом послуг через найнятих співробітників в Україні протягом періоду або періодів, загальною тривалістю понад 183 дні у будь-який часовий відрізок тривалістю 20 місяців.
Також постійним представництвом вважатиметься діяльність осіб, які мають повноваження вести переговори від імені нерезидента щодо істотних умов правочинів та укладати договори. Про фактичні повноваження здійснювати діяльність в інтересах нерезидента можуть свідчити:
- надання нерезидентом обов'язкових до виконання вказівок (у тому числі електронною поштою);
- використання представником адреси корпоративної електронної пошти нерезидента та/або його пов'язаних осіб для комунікації, зокрема з третіми особами, з якими нерезидент уже уклав або надалі укладатиме договори та інші правочини;
- реалізація особою права володіння/розпорядження запасами (товарами) або іншими активами нерезидента в Україні чи їх значною часткою;
Читай також: Скільки ФОП платитимуть у 2020 році
- наявність в особи приміщень, орендованих від власного імені для зберігання майна, придбаного коштом нерезидента, або яке належить нерезиденту/третім особам і підлягає передачі третім особам за вказівкою нерезидента.
Тобто, податкові органи тепер зможуть донарахувати податок на прибуток нерезиденту на доходи його постійного представництва, яке фактично не було зареєстроване на території України, але згідно із законом - виникло.
Крім того, законопроєкт № 1210 передбачає також низку інших нововведень, які зачіпатимуть інтереси вітчизняного та іноземного бізнесу в Україні. Тому необхідно бути готовим модернізувати деякі підходи у своїй діяльності, щоб уникнути штрафів з боку податкових органів.
