Ухвалення "антикороновірусного" закону № 540-IX фактично відтермінувало на невизначений термін реформу у сфері ЖКГ. Нагадаємо, що ще 1 травня 2019 року набув чинності закон № 2189-VIII про житлово-комунальні послуги, який зобов'язував мешканців усіх багатоквартирних будинків до 1 травня 2020 року обрати управителів для будинку. Якщо цього не станеться, співвласники будинку мають звернутися до органів місцевого самоврядування з проханням провести конкурс з вибору управителя.
Також, згідно з нормами згаданого закону, власники квартир були зобов'язані ухвалити рішення про модель організації договірних відносин із постачальниками комунальних послуг. А до моменту укладення нових договорів про надання комунальних послуг нарахування плати підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення здійснюватиметься відповідно до договорів, укладених до 1 травня 2019 року.
Читай також: Як дистанційно платити за комуналку
Але тепер згідно з вимогами закону № 540-IX співвласники багатоквартирних будинків будуть зобов'язані обрати формат договору на комунальні послуги протягом п'яти місяців із дня завершення заходів із запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, що встановлений Кабінетом Міністрів.
Спробуємо розібрати на прикладах, що це означає для галузі ЖКГ і до чого призведе таке відтермінування.
Фактично подовження термінів підписання нових договорів з постачальниками послуг, а насамперед, це стосується постачання до будинків води та тепла, не дає можливість постачальникам змінити вартість своїх послуг. А в разі одностороннього перегляду тарифів, їхній новий розмір може бути визнаний нелегітимним. І будь-яка зміна цін на енергоресурси (вартості газу, мазуту) або падіння курсу гривні щодо долара призведе до того, що постачальники змушені будуть генерувати збитки, надаючи послугу безперервно, як того вимагає закон. З урахуванням того, як розгортається ситуація з платежами, ми можемо з упевненістю говорити про повторення ситуації 2017 року, коли вся система ЖКГ України згенерувала близько 5,6 млрд грн збитків. За час карантину платежі за вивезення ТПВ (твердих побутових відходів) у Києві впали на 15%, а платежі керуючим компаніям знизилися на 17%. У регіонах комунальні служби заявляють про падіння платежів на 40% і більше.
Читай також: Скільки триватиме пільговий період оплати комуналки
Друге і важливе питання - це вибір співвласниками багатоквартирних будинків управителів свого майна. Ініціатори реформи у сфері ЖКГ несли у своїх ідеях розсудливі бажання. Але реалізація реформи демонструє зворотні процеси, пов'язані з неготовністю українців ставати відповідальними власниками.
За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства 80% житлового фонду в Україні потребує капітального ремонту, а це близько 145 тис. житлових будинків. Середня вартість капітального ремонту власнику квартири площею 50 кв. м виллється в суму близько 300 тис. грн. Але при цьому, знову ж таки за даними Мінрегіону, співвласники готові витратити лише 500 грн. на місяць на капітальний ремонт будинків, у яких вони живуть, але не більше 3000 грн. на рік.
Читай також: У платіжки українців додадуть ще одну послугу ЖКГ
У цій ситуації перенесення термінів тільки погіршить ситуацію з житловим фондом, коли 95% мешканців багатоквартирних будинків не виберуть собі управителя. А як ми бачимо, ситуація з карантином затягується, і може тривати до кінця року. Неплатежі у квітні-травні призведуть до того, що приватні ЖЕКи кидатимуть будинки, будучи не в змозі їх обслуговувати. І ось тоді, коли восени розпочнеться опалювальний сезон, стане очевидною вся згубність ухвалення рішення про перенесення термінів дії норм закону про ЖКГ. Тому що в будинках не буде управителів, і туди просто нікому буде подавати тепло. Як приклад - місто Світловодськ у Кіровоградській області, де 12 тис. жителів аж до грудня 2019 року сиділи без опалення.
Щоб хоч якось змінити ситуацію і увійти в новий опалювальний сезон без ексцесів, необхідні екстрені рішення, які дадуть змогу запобігти катастрофі в ЖКГ. Як варіант, органи місцевого самоврядування в разі відмови попередніх управителів від обслуговування багатоквартирних будинків і за відсутності звернення співвласників протягом 14 днів, можуть брати будинки собі на баланс, щоб забезпечувати людей комунальними послугами. Але для цього Мінрегіон має розробити та ухвалити низку підзаконних актів, благо час ще є.
