Закон № 466-IX, який також називають законом "про BEPS", набув чинності, і український бізнес готується жити за новими правилами. Суттєві зміни торкнулися оподаткування іноземних компаній в Україні, і йдеться не тільки про КІК. Закон розширює перелік платників податку на прибуток за рахунок іноземних компаній (ІК), які мають місце ефективного управління в Україні. Ці зміни набувають чинності з 1 січня 2021 року.
Звісно, такий хід тягне низку податкових ризиків для бізнесу з іноземними структурами. Однак якщо норми нового закону правильно застосувати до роботи компанії, то вони можуть принести і нові великі можливості.
У чому сенс змін?
З 1 січня 2021 року ІК, які мають місце ефективного управління в Україні, стануть платниками податку на прибуток підприємств (ПнП) - резидентами України. У результаті всі вимоги та зобов'язання до резидентів, платників ПНП, застосовуються і до іноземних компаній-резидентів, зокрема:
- декларування та сплата податку на прибуток за ставкою 18% в Україні;
- взяття на облік в українських податкових органах.
При цьому є високий ризик того, що ІК буде резидентом в Україні і, відповідно, зобов'язана буде сплачувати ПнП в Україні за ставкою 18%, якщо з України:
- даються вказівки співробітникам такої ІК, зокрема через реєстраційних агентів компанії;
- здійснюють контроль і управління банківськими рахунками, наприклад, надсилають інструкції щодо оплати або здійснюють оплати через онлайн-банкінг;
- проводяться збори директорів;
- ведеться бухгалтерський або управлінський облік;
- ведуться інші дії, які можливо вважати фактичним контролем.
Компанію, для якої такий ризик найбільш істотний, можна описати так. Це ІК, яка торгує товарами/надає послуги/постачає програмне забезпечення тощо, зареєстрована в низькоподатковій юрисдикції або в класичному офшорі. У такій компанії часто немає реального персоналу на місцях, її директори - за сумісництвом директори в тисячі й одній іншій компанії, її бенефіціари - контролюючі особи за рахунком, а ефективна ставка податку наближається до нуля.
Тож, враховуючи класичну модель роботи українського бізнесу з ІК, правило місця ефективного управління застосовуватиметься для багатьох українських компаній.
Що робити у зв'язку з такими змінами?
Перший крок у новій ситуації - зрозуміти, в якій саме ситуації ви перебуваєте, і тільки тоді розробляти план дій.
Спершу необхідно:
1. Проаналізувати наявні та майбутні ризики, пов'язані зі змінами до Податкового кодексу України, враховуючи вектор цих змін.
Якісь норми закону про BEPS виписані добре, якісь залишають простір для маневрів. Однак президент Володимир Зеленський дав зрозуміти, що найближчим часом варто очікувати нових змін. Тому деякі ризики особливо важливо виявити зараз, щоб мати можливість управляти ними в майбутньому.
2. Оцінити перспективи поточної структури.
Якщо мета існування якихось ІК у структурі - виключно податкова оптимізація, є ризик, що зі змінами економічний ефект, який приносить компанія, більше не виправдовує витрати на неї.
3. Визначити "виробничу необхідність" у структурі та обрати цільову структуру/модель роботи.
З точки зору результату, цілком може виявитися, що змінити структуру/модель роботи - це найефективніше рішення, якщо це дозволяє "виробнича необхідність".
Чи все так погано?
Як не дивно, у деяких випадках бути резидентом платником податку на прибуток може бути дуже вигідно з податкового погляду, і закон № 466-IX надав таку можливість. Тому ІК зможуть добровільно реєструватися резидентами України.
Що дає іноземній компанії резидентство України?
Закон прямо передбачає, що ІК, які стали резидентами України:
- не є КІК (контрольованими іноземними компаніями);
- не платять податок на доходи нерезидентів із джерелом походження з України.
При цьому в українському законодавстві відсутня заборона на подвійне податкове резидентство. Таким чином, ІК може бути одночасно податковим резидентом України та юрисдикції, в якій вона зареєстрована, якщо законодавство другої країни це дозволяє.
З огляду на це, для використання ІК відкриваються нові горизонти. При цьому зберігаються переваги іноземного правового режиму, а також комбінація іноземного та українського податкових режимів.
Бізнес в Україні досить бурхливо відреагував на закон про BEPS, побачивши в ньому безліч ризиків для своєї діяльності. Але крім ризиків він несе в собі і можливості - потрібно їх тільки розгледіти.
