Згідно з оперативною оцінкою Держслужби статистики, зростання реального ВВП у другому кварталі становило 5,4% (до другого кварталу 2020 року). Зазначимо, що попередня оцінка НБУ, переглянута в липні в бік зниження, становила 7,5%. Оцінка нашої команди передбачала 8,0% зростання.
Важливо зазначити, що на другий квартал минулого року припав пік ковід-кризи і спаду економіки через вимушений локдаун навесні 2020 року, коли реальний ВВП втратив 11,4% (рік до року). Тому будь-яке зростання нижче 12% у другому кварталі 2021 року означало б фактичний економічний спад щодо докризового 2019 року.
Дані про "зростання" у 5,4% у другому кварталі 2021 року після спаду в 11,4% у другому кварталі 2020 року змушують переглянути наявні в різних інститутів прогнози зростання поточного року - 3,5-5,1%, у бік зниження.
Але найцікавішими є причини "недоотриманого зростання". Експрес-аналіз нашої групи дає нам змогу виділити такі ключові фактори.
Виходячи з того, що галузева статистика (базових галузей) вказує на збереження темпів зростання в другому кварталі на рівні від 8,0% до 11% рік до року (залежно від використання питомих ваг 2020 або 2021 років), єдиний чинник, що міг забезпечити таке сповільнення зростання в економіці загалом, - це сектор послуг, статистику щодо якого Держстат збирає лише раз на квартал для оцінки ВВП.
Скажімо, середнє зростання індексу базових галузей (НБУ) у квітні-липні зберігається на рівні +8,0%. Також, середнє зростання реальних зарплат рік до року у квітні-червні зберігається на рівні +16,9%, обсягів роздрібної торгівлі - +21,8%. Відштовхуючись від припущення про майже синхронне зростання сектору послуг і ритейлу із заробітними платами, ми припускаємо, що основний фактор різкого спаду в секторі послуг - це відхід "у тінь". Оскільки коли базові галузі (70% ВВП) зростають на 8%, непрямий показник, що майже ідеально корелюється з "послугами" у ВВП - торгівля - теж зростає на 22%, то єдине, що здатне збити загальний індекс економічного зростання нижче 8%, - це тінізація економіки. Ця тінізація проявляється в падінні "білих" оборотів сектору послуг за всіх непрямих показників зростання і внутрішнього, і зовнішнього попиту, що триває на двозначні цифри.
До того ж нагадаємо, що найбільше від карантинних обмежень (як основного чинника спаду торік) постраждав саме сектор послуг, для якого в принципі характерна найбільша частка тінізації. Що, за нормальних обставин, призвело до скорочення тіньової економіки за підсумками 2020 року.
Додатковим індикатором, що доводить зростання тіньової економіки у 2020-му році попри кризу, є атипова структура попиту на готівкову валюту в четвертому кварталі 2020 року. Замість зниження приросту готівкової валюти поза банками до мінімальних значень (особливо в грудні) на тлі сплеску ритейлу та витрат населення перед новорічними святами, населення та бізнес купили 1,6 млрд. дол. нетто. З яких найбільший приріст припав саме на грудень - 0,55 млрд. дол.
Отже, основним чинником уповільнення офіційних темпів зростання реального ВВП у другому кварталі 2021 року з високою часткою ймовірності може виступати саме відхід "у тінь" сектору послуг. Нагадаємо, на сектор послуг, у середньому, припадає від 25% до 30% ВВП (які за підсумком відображаються тільки щоквартально в Національних рахунках без деталізованої статистики).
Хоча якщо вдуматися, то нічого дивного в зростанні тінізації немає. Усі ці божевільні "закони Гетьманцева", залякування малого бізнесу введенням РРО, будівельної галузі - новим ПДВ-м, селян і фермерів - новим земельним податком, міських жителів - "нульовою декларацією" (стор. 16), коли кожен мешканець країни змушений буде заплатити 5% від вартості хрущовки, яка йому належить, та ще плюс масова ліквідація іноземних філій компаніями-експортерами (закон про КІКи - контрольовані іноземні компанії) - усе це ні до чого іншого, окрім тінізації, призвести й не могло.
Хоча поки що Гетьманцев рапортує про успіхи боротьби за "детінізацію". При цьому він посилається на те, що бюджетні надходження, які зросли за рахунок майже 20-відсоткового цього року "інфляційного податку", перевищили минулорічні, кризові.
Але, як ми вже бачили на прикладі експрем'єр-міністра Гончарука, всі ці спроби переконати президента в "користі ревальвації гривні" для експортерів, як тоді, або "користі фіскалізації" для бізнесу, як зараз, - закінчуються зазвичай при публікації перших же негативних даних про ВВП за минулий квартал.
