Ціни на продовольство зростають, як на дріжджах? Усе чудово, адже людям завжди буде потрібна їжа? Але цілком може виявитися, що світле прийдешнє фермерам аж ніяк не гарантоване.
За прогнозами футурологів, до 2100 року сільське господарство має всі шанси зникнути як таке. Його доля - розчинитися в IT і біохімії, а параметри "земля" і "клімат" стануть цікавити радше екологів, ніж агробізнес. Точкою неповернення називають 2050 рік. До цього моменту населення землі зросте настільки (до 9,7 млрд. осіб), що традиційне сільське господарство, якщо не зазнає принципової трансформації, не зможе забезпечувати їх продовольством. Бо попит на їжу зросте відносно 2000 року на 60-70%. Прогноз зростання населення до 2100 року - 11 млрд. осіб - тим більше не залишає жодних шансів на збереження аграрного статус-кво.
Це не фантастика, тренди, що вже намітилися, кричать про зміни.
Цифровізація
Точне землеробство, безпілотники, розумні теплиці, big data - уже абсолютно нормальні та звичні складові АПК. А в усередненому агрохолдингу айтішник уже впливовіший, ніж агроном. Цифровізація звільняє величезні резерви для збільшення врожайності, оптимізації та скорочення витрат.
При цьому ми тільки на початку шляху: сектор виробництва споживчих товарів, за даними McKinsey, належить до категорії найменш оцифрованих (31%).
Проте технології визначено, і найближчими роками акцент буде зроблено на їхньому розвитку.
Нестійкість ланцюжків поставок
2020-2021 роки показали, що навіть у розвинених і багатих країнах агропродовольчі системи виявилися нестійкими перед глобальними викликами, такими як пандемія COVID-19. Що толку, що ти можеш заплатити за пшеницю, якщо всі потужності з перевалки стоять на карантині? Згідно з доповіддю ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН) "Стан справ у сфері стійкості агропродовольчих систем", багато країн, зокрема розвинені, перебувають у зоні ризику. Наприклад, у Бразилії 60% вартості експорту припадають на одного торгового партнера. До нового "чорного лебедя" всі хочуть підготуватися. Наслідок такого прагматизму - посилення відособленості та пріоритет національних інтересів, а також пошук харчових альтернатив не в полі, а в лабораторіях.
Декарбонізація
Green Deal і вуглецевий податок на поточному етапі - основні чинники, які змушують сільське господарство змінюватися аж до мінімізації деяких секторів АПК. Насамперед ідеться про виробництво молока та м'яса.
Одночасно все більше країн переходять на альтернативні джерела енергії. Це підвищує попит на біопаливо і змінює структуру рослинництва на користь технічних, а не харчових культур.
Нова ЗСЖ
Традиційний ЗСЖ (здоровий спосіб життя) доживає останні дні. Наступний крок - споживання персоналізованої їжі, підібраної відповідно до поточного стану здоров'я.
Тренд функціонального харчування, що втілює сократівське "їсти щоб жити", на практиці означає формування дієти як призначених ліків. Це буде абсолютною необхідністю, оскільки до 2050 року на Землі вже буде близько півмільярда людей віком понад 80 років. Це втричі більше, ніж зараз. І в них будуть особливі вимоги до харчування.
Підібрати точний набір мікроелементів можливо тільки в умовах лабораторії, але ніяк не в полі. На цьому тлі "найкращі у світі чорноземи" як конкурентна перевага виглядають тьмяно.
Зростання протидії з боку традиційних сільгоспгалузей
Опір традиціоналістів - тренд, який може уповільнити впровадження переліченого вище, але навряд чи здатен скасувати нові віяння. Чинитимуть опір м'ясні корпорації-гіганти, яким набридло бути в ролі винних у погіршенні екології. Причому, перші "відповіді" вже прилетіли. Міністр сільського господарства США Том Вілсек на кліматичному саміті в Глазго заявив, що не обов'язково відмовлятися від м'яса, щоб бути sustainable (стійким, тобто екологічно нешкідливим. - Ред.). За його словами, акцент слід змістити на зниження викидів метану за рахунок нових кормів, харчових добавок, а також перероблення відходів у біогаз. Тотальний "бан" на тваринництво призведе не тільки до зниження пропозиції продовольства і до голоду, а й до соціальних вибухів через зростання безробіття. Водночас Вілсек закликав до об'єднання зусиль ті країни, які традиційно і культурно залежні від м'ясної промисловості - Бразилію, США та ОАЕ.
Тож найближче майбутнє АПК обіцяє бути щонайменше ненудним.
Раніше Анна Ковальчук розповіла про перші підсумки роботи ринку сільгоспземель.
