Після саміту НАТО купа публікацій про те, ніби емоційна дипломатія вже не працює. Дивна річ, але в часи гібридної війни саме емоції та пряме звернення до виборця спонукає політиків переходити від real politik до справжньої політики. Перш за все, спонукає, коли мова про гроші.
Саміт НАТО закінчився, як і більшість попередніх міжнародних зустрічей, ФБ-батлом тих, хто вважає що результат є, і це найкраще на що ми могли розраховувати. І тих, хто вважає що не просунулися ні на крок. У вирі політичних, військових подій ми звикаємо вимагати більшого. Іноді неможливого. А чому б ні – бо інакше як перемагати?
Спробуємо подивитись на це з іншої точки зору. Як на прецедент нової дипломатії, як на прояв емоційного інтелекту(EQ). Давайте відверто – real politik як стиль дипломатії збанкрутував, світ зараз тримається на незручних запитаннях, на виходах за межі звичного і комфортного, на порушеннях дипломатичного протоколу та дрес-коду.
Тероризм і автократія хакнули світову систему глобальної безпеки – гібридними війнами.
Серія нових фінансових бульбашок пробують на міцність світові фінансові інституції та центробанки.
Що з цим усім робити? Де відповіді на нові виклики? Мабуть, у нестандартних діях та заходах. І саме українські політики, дипломати, фінансисти зараз ініціюють ці тектонічні зсуви, зміни парадигм і підходів.
Розмови Зеленського вже в перший день війни із світовими лідерами, які зазвичай вимагали тижнів, а може й місяців дипломатичної роботи для їх ініціювання, відбувалися протягом хвилин. Іноді навіть без залучення урядових каналів зв’язку, терміново, в мессенджерах, про що згадував сам президент України.
Я не надто розуміюсь на політиці, а от про фінанси дещо знаю. Пам’ятаю про трохи моторошні передчуття вранці 24.02.22, щодо паніки та можливого колапсу фінансової, банківської системи. На щастя вони не справдились. Можливо, тому що НБУ виявився напрочуд антиконсервативним і проактивним, хоча від центрального банку цього навряд чи варто було б очікувати. Майже півтори роки сплило з того дня, і можна позначити перші результати нової фінансової дипломатії у виконанні НБУ.
В березні 2022 року МВФ надав Україні не надто великий, але такий потрібний тоді кредит по програмі RFI на суму 1,4 млрд доларів(в еквіваленті). Не міг не надати. І реально без суворих передумов. Потім було приблизно 10 місяців зустрічей, умов, переговорів. А ще бойових дій і важких втрат.
Десь на початку 2023 року вже було зрозуміло, що уряд і НБУ виконали свою домашню роботу в системі координат МВФ настільки, що Фонд в рамках програми розширеного фінансування(EFF) в березні надав Україні безпрецедентно велику суму кредиту, як для держави, яка знаходиться у воєнних діях – більше ніж 15,6 млрд доларів на 4 роки. Для можливості погодити нову програму з Україною МВФ змінив внутрішні правила. У березні були затверджені зміни до політики кредитування Фонду, які застосовуються "в ситуаціях надзвичайно високої невизначеності, включаючи екзогенні потрясіння, що знаходяться поза контролем влади країни та сфери їхньої економічної політики".
Історичний факт зміни підходів у такої організації, як МВФ, відмітили всі. Нова програма EFF для України – перша і поки єдина у рамках цієї оновленої політики, механізмами якої у майбутньому зможуть скористатися за необхідності й інші країни.
Гевін Грей, керівник місії МВФ: «Національний банк України виважено реагує на надлишок ліквідності в банківській системі, у тому числі шляхом підвищення нормативів обов’язкових резервів, та на необхідність підвищити привабливість активів у національній валюті з метою збереження цінової та зовнішньої стабільності. З початку війни широкомасштабні надзвичайні заходи, запроваджені в умовах воєнного стану, допомогли зберегти фінансову стабільність.
За програмою 2,7 млрд доларів надали одразу. Ще 886 млн доларів були отримані в кінці червня як наслідок першого перегляду діючої зараз програми розширеного фінансування.
Офіційна заява фонду за підсумками першого перегляду містить один цікавий прецедент. Точніше – вперше не містить питань до інституційної незалежності регулятора. Виклик щодо незалежності НБУ вже не згадується в ряду викликів, яким необхідно протистояти. Хоча в попередніх програмах це було неодмінною часткою рекомендацій Фонду. Прочитав про це на початку тижня у телеграм-каналі народного депутата Ярослава Железняка. Подивився в документи – так, дійсно. Традиційної вимоги – забезпечити незалежність НБУ – немає. Вперше. Мабуть тому, що міжнародні партнери вважають цей пункт виконаним.
Чи це випадково? Ні, сигнали про це можна побачити і в попередніх зустрічах. За місяць до затвердження поточної програми МВФ в Київ приїздила директор-розпорядник Фонду Крісталіна Георгієва і 20 лютого вперше провела зустріч з керівництвом НБУ в будинку на Інститутській, 9. Хоча, раніше керівники МВФ окремо з керівниками НБУ не зустрічались, тільки в рамках спільних урядових переговорів. На такому рівні контактів подібні деталі край красномовні.
Звісно, Георгієва приїздила в Київ, перш за все, для зустрічі з президентом Володимиром Зеленським та прем’єром Денисом Шмигалем. Але офіційний візит в НБУ, переговори з правлінням, зустріч із співробітниками – це ті речі, які варто брати до уваги.
Майже за тиждень до зустрічі із Георгієвою голову НБУ Андрія Пишного приймала в офісі ЄЦБ у Франкфурті-на-Майні Крістін Лагард - президент Європейського центрального банку, попередній перед Крісталіною Георгієвою директор-розпорядник МВФ. Контакт, судячи з усього – невипадковий. Тому що згодом ЄЦБ посилив вимоги до європейських банківських груп щодо пришвидшення їх виходу з Росії.
Згодом, в квітні 2023 року, під час зборів Світового банку та Міжнародного валютного фонду в своєму інтерв’ю «Голосу Америки» Андрій Пишний підтвердив, що Нацбанк активно сприяє запровадженню все більш ефективних санкцій проти РФ: «Санкції працюють…. Працюють потужно. І тут треба подякувати Сполученим Штатам, адміністрації Байдена. Тут треба подякувати Європейському Союзу за нові, більш масштабні, сміливі, глибокі пакети санкційного тиску на Російську Федерацію. Я мав зустрічі в Державному департаменті і в Міністерстві фінансів Сполучених Штатів і з колегами з центральних банків».
В червні Пишний, як голова НБУ особисто звернувся до керівників центробанків країн з проукраїнської коаліції, які є впливовими членами FATF, – Великої Британії, Франції, Італії, Нідерландів, Бельгії, Швеції. Він напередодні чергової сесії FATF закликав внести рф до “чорного списку“ цієї організації, яка опікується боротьбою проти відмивання брудних грошей та фінансування тероризму. Цього разу FATF не спромоглася винести це перезріле вже рішення, але є очікування, що процес все ж зрушив і згодом дійде до результату.
Санкційний трек став по суті окремим напрямком діяльності Нацбанку під час війни. Не чекаючи отримання спеціального мандату, НБУ взяв на себе лідерство у темі просування секторальних санкцій, виходу міжнародних установ з токсичного ринку РФ та включення агресора до «чорного списку» FATF.
Ще один цікавий жест, але вже з боку ЄБРР, відбувся в жовтні 2022 року. Тоді президентка ЄБРР Оділь Рено-Бассо та її команда(віце-президент ЄБРР Алан Пію та керуючий директор у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне) по дорозі з Києва, де вона зустрічалась з президентом Володимиром Зеленським та прем’єром Денисом Шмигалем, вирішила окремо зустрітися з головою НБУ Андрієм Пишним, який повертався до Києва з Варшави, з зустрічі з представниками МВФ. Ця бесіда у придорожньому МакДональдсі на околиці польського містечка Замосць, також доволі красномовна деталь, знавці протоколу розуміють, що такі речі чимало важать.
Оділь Рено-Бассо: «У безпрецедентних умовах війни ми спостерігаємо дуже спокійну та компетентну політику центрального банку. Це найкращий реальний приклад того, якими є переваги структурних реформ в Україні та чому нам потрібно зміцнювати її незалежну судову систему, антикорупційні заходи та інші сфери. НБУ робив усі правильні кроки з першого дня вторгнення в Україну. Щоб зберегти макроекономічну стабільність, він зафіксував обмінний курс, обмежив зняття готівки та запровадив заходи обмеження руху капіталу, унеможлививши більшість транскордонних операцій. Одночасно він пропонував банкам підтримку ліквідності. Це було далекоглядно і дійсно допомогло стабілізувати систему, що здивувало багатьох і викликало заслужену похвалу».
Критикуючи результати, вимагаючи більшого, ми, можливо, не завжди помічаємо яке місце в світовій політиці починаємо відігравати, як країна. Ми стали цікаві світові, не лише через страшну військову агресію, а й через нашу спроможність чинити опір. Приймати швидкі, нестандартні рішення. Досвід України став цінним.
Ще раз використаю слово «вперше». Вперше представник українського центробанку – заступник Голови НБУ Дмитро Олійник – був запрошеним спікером щорічного симпозіуму BIS (Basel Committee on Banking Supervision – Базельський комітет з банківського нагляду) та МВФ. Ця подія вчергове відбувся в Базелі (Швейцарія) в березні 2023 року, але Україну була представлена на ньому вперше. Бо НБУ зумів забезпечити безперебійну та стабільну роботу банківської системи в умовах повномасштабної війни. Окрім власне цієї теми, пан Дмитро згадав і про важливість спільний санкційних зусиль: «Розширення міжнародної санкційної коаліції – ще один важливий стрім НБУ. Міжнародні банки повинні припинити свою діяльність в РФ. Гучних заяв недостатньо, потрібні конкретні дії».
Все це якось виходить за межі традиційного банкірського дрес-коду – з застібнутими останніми зверху гудзиками та необтяжливими деклараціями. То як воно сприймається? Нормально сприймається, якщо є що покласти на стіл.
«Банківська система функціонує повноцінно. Незважаючи на атаки на критичну інфраструктуру, економіка пристосовується до нових умов, і протягом цього року очікується поступове економічне відновлення», - впевнена Крісталіна Георгієва, директор-розпорядник МВФ.
Далі простий підсумок: Нацбанку доведеться і далі виходити за межі звичних для фінансового загалу дій та декларацій. Він буде отримувати ще більш жорсткі вимоги від суспільства саме тому, що воно вже бачило певні результати, а тепер хоче швидше і більше. Хоче виконання програми МВФ і отримання передбачених коштів, хоче повернення до нормальності і «скасування надзвичайних заходів». Схоже, що НБУ готовий до цього і має від наших міжнародних партнерів достатній рівень підтримки.
