Факт непроходження медичного огляду під час призову не є свідченням непридатності позивача до військової служби та не є підставою для звільнення з військової служби. Про це зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.
Таке рішення було ухвалено в справі за позовом військовослужбовця до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, військової частини про визнання протиправними дій щодо призову і зобов'язання ухвалити рішення про звільнення зі служби.
Позивач, звертаючись до суду першої інстанції за захистом своїх прав, їх порушення пов'язував із недотриманням порядку проведення його призову на військову службу, що полягає в непроходженні позивачем медичного огляду під час призову на військову службу.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, визнав протиправними дії районного ТЦК та СП щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації і зобов'язав військову частину звільнити його з військової служби, що, на думку судів обох інстанцій, є належним відновленням порушених прав позивача.
Однак Верховний Суд наголосив, що відновлення порушеного права повинне відбуватися в межах спірних правовідносин за участю їх учасників. Водночас зобов'язання військової частини звільнити особу з військової служби виходить за межі правовідносин між ТЦК і позивачем щодо порядку його призову на військову службу під час мобілізації, яка є предметом розгляду в цій справі.
У спірних правовідносинах порушеним було право позивача на належну процедуру його призову на військову службу під час мобілізації. Обраний же позивачем спосіб захисту порушеного права, який надалі застосували суди обох інстанцій за наслідками розгляду справи, звільнення з військової служби, є неефективним, адже не вирішує правомірності акта, який ухвалюється за результатом проведеної процедури призову позивача на військову службу.
"Процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу", - наголосив Верховний Суд.
Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги не приведе до поновлення такого права, тому висновки судів обох інстанцій про задоволення позовних вимог у цій частині є помилковими.
Раніше ми писали, що 12 березня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №12442, який запроваджує кримінальну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинені керівниками ТЦК, головами й членами ВЛК.