Понад 90 країн взяли участь у дводенних переговорах на швейцарському «Саміті миру», який ініціював Україна. Західні держави та їхні союзники засудили вторгнення Росії в Україну, але їм не вдалося переконати деякі держави підписати підсумкове комюніке.
Про це пише Reuters підбиваючи підсумки саміту.
Видання зазначає, що рішення Китаю залишитись осторонь практично гарантувало, що саміт не зможе досягти мети України – переконати великі країни «глобального Півдня» приєднатися до ізоляції Росії.
Так, Бразилія була присутня лише як «спостерігач», а Індія, Індонезія, Мексика, Саудівська Аравія та Південна Африка не підписали підсумкове комюніке саміту, хоча деякі спірні питання були зняті, сподіваючись отримати ширшу підтримку.
На думку агентства, конференція все ж таки дала Києву можливість продемонструвати підтримку західних союзників, які, необхідні для продовження боротьби з набагато більшим ворогом. Однак у своєму заключному слові президент Швейцарії Віола Амхерд попередила, що «майбутній шлях довгий і важкий».
Адже після початкових успіхів України, коли Київ відбив напад на столицю та відбив територію в перший рік війни, великий український контрнаступ із використанням західної техніки торік провалився. Російські війська все ще утримують п'яту частину України і знову просуваються, хоч і повільно. А мирні переговори не проводились понад два роки.
"Це не були мирні переговори, тому що президент Росії Володимир Путін несерйозно ставиться до припинення війни, він наполягає на капітуляції, він наполягає на поступці української території - навіть території, яка сьогодні не окупована", - заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, закликаючи до "терпіння та рішучості".
Агентство повідомляє, що за відсутності чіткого плану з припинення війни Володимир Зеленський наголосив на практичних питаннях, таких як ядерна безпека та забезпечення поставок продовольства з України, одного з найбільших у світі експортерів зерна.
Зокрема, у підсумковій декларації саміту міститься заклик щодо відновлення контролю України над Запорізькою АЕС та її портами на Азовському морі. Але, відповідно до скромніших заявлених цілей конференції, вона опустила складніші питання про те, як може виглядати повоєнне врегулювання для України, чи може Україна приєднатися до альянсу НАТО або як може працювати відведення військ з обох сторін.
У той же час, оскільки недільні переговори перейшли до питань продовольчої безпеки та ядерної енергетики, деякі лідери покинули їх достроково. Жодна країна не виступила із пропозицією провести ще одну подібну зустріч, при цьому Саудівська Аравія, яка обговорювалася як можливе місце проведення у майбутньому, примітно мовчала. Міністр закордонних справ принц Фейсал бін Фархан Аль Сауд заявив, що королівство готове сприяти мирному процесу, але життєздатне врегулювання залежатиме від «важкого компромісу».
«Звичайно, ми... чудово розуміємо, що настане час, коли треба буде розмовляти з Росією. Але наша позиція дуже ясна: ми не дозволимо Росії говорити мовою ультиматумів, як вона зараз говорить», - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Його позицію щодо відмови вести переговори на таких умовах підтримали західні лідери, зокрема Італія
"Це створило б небезпечний прецедент для всіх", - заявила прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні.
Раніше ми писали про те, що Мінекономіки презентувало 95 інвестпроектів на $136 млрд на третій міжнародній конференції з відновлення України у Берліні
