Російський військово-промисловий комплекс продовжує залежати від імпорту стратегічно важливих мінералів, незважаючи на значні власні запаси корисних копалин. За оцінками експертів, більшість проєктів з розвитку внутрішнього видобутку не зможуть забезпечити промисловий результат раніше 2035 року. Про це йдеться в дослідженні Ради економічної безпеки України (ESCU), повідомляють Dengi.ua.
У звіті зазначається, що після 2022 року влада РФ оголосила про плани збільшити видобуток дефіцитної сировини, однак відсутність повного виробничого циклу щодо низки ключових мінералів зберігає залежність країни від закордонних постачальників. Це стосується, зокрема, глинозему, вольфраму, фероніобію, танталу, берилію, ренію та інших матеріалів, необхідних для оборонної промисловості.
Китай залишається головним постачальником
Найбільші обсяги стратегічної сировини до Росії продовжує постачати Китай. За період з квітня 2024 року по березень 2025 року КНР експортувала:
- 1,6 млн тонн глинозему вартістю близько $1 млрд, що становить 31,5% російського імпорту цієї продукції;
- 240 тонн вольфраму на суму $9,8 млн (97 % імпорту);
- 3,8 тонни танталу на суму $4 млн (30%);
- 1 732 тонни ніобієвої продукції вартістю $64 млн (58%).
Фероніобій надходить із кількох країн
Значну частину фероніобію Росія отримує з Бразилії — 1 033 тонни на суму понад $33 млн, що відповідає приблизно 30% імпорту. Ще 388 тонн вартістю $12,8 млн поставила Канада.
За даними ESCU, цей матеріал використовується у виробництві високоміцних і жаростійких сталей, необхідних для виготовлення корпусів ракет, авіаційних двигунів та бронетехніки.
Окрім прямих поставок, аналітики зафіксували й реекспорт. Так, 82 тонни нідерландського фероніобію вартістю $2,55 млн надійшли до Росії через Туреччину, а ще 40 тонн бразильської та канадської сировини вартістю $1,22 млн було ввезено через Німеччину.
Глинозем надходить і з Ірландії
Ірландія залишається значним постачальником глинозему. За вказаний період до Росії було експортовано 960,35 тис. тонн продукції на суму $567,68 млн, що становить 17% імпорту.
Цей матеріал необхідний для виробництва алюмінію, який використовується при виготовленні військової авіації, а також крилатих і балістичних ракет, включаючи Х-101, «Калібр» та «Іскандер».
Казахстан, Узбекистан та Вірменія забезпечують критично важливу сировину
Згідно з дослідженням, Казахстан забезпечив 69% імпорту танталу вартістю $9,28 млн та 76% поставок берилієвої продукції на суму $11,03 млн. За даними аналітиків, ця сировина використовувалася підприємствами, що випускають комплекси «Іскандер-М», «Кинжал», «Панцир-С» та ракети Х-59.
Узбекистан поставив до РФ 3,95 тонни ренієвої сировини вартістю $2,3 млн, яка застосовується у виробництві авіаційних та ракетних двигунів. Ще 290 тонн відповідної продукції надійшло з Білорусі.
Великим постачальником також залишається Вірменія, яка експортувала до Росії 2 058 тонн молібденової продукції вартістю $65,25 млн. На її частку припало 42% імпорту, причому основну частину склав феромолібден, що використовується у виробництві спеціальних сталей для авіаційної, ракетної та оборонної промисловості.
«Припинення поставок стратегічних мінералів неминуче призведе до дефіциту зброї в Росії та стане вагомим аргументом на користь припинення вогню. Однак це вимагає рішучих економічних обмежень проти всієї екосистеми поставок — від сировини до трейдерів, експортерів та логістичних хабів», — зазначила директорка з аналітики, досліджень та розслідувань ESCU Олена Юрченко.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, російська армія почала застосовувати нову оперативно-тактичну крилату ракету класу «повітря–поверхня» S8000 «Бандероль».
Водночас Dengi.ua писали про те, скільки коштує українська ракета «Фламінго» від Fire Point.
