У фінансуванні ланцюгів постачання ризик лежить на фабриці, яка отримує аванс, так само, як і на імпортері, який розраховується за товар. Перевірка обох сторін ще до розміщення замовлення вберігає МСБ від судів і, всупереч очікуванням, робить угоди швидшими.
Більшість фінансових установ перевіряють лише ту сторону, якій передають гроші. Проте у фінансуванні імпорту це покриває лише половину ризику. Коли оплачується конкретна поставка, ризик так само реальний і з боку фабрики, яка отримує передоплату. Недобросовісний постачальник чи непрозорий ланцюг постачання — реальна загроза для малого та середнього бізнесу, і вона може закінчитися судом. Тому, на мою думку, комплаєнс у торговельному фінансуванні (trade finance) та фінансуванні ланцюгів постачання (supply chain finance, SCF) — не накладні витрати. Це фундамент, на якому тримається весь продукт.
Проблема капіталу тягне за собою проблему ризику
Компанія МСБ, що зростає, може знайти і постачальника, і покупця. Чого їй зазвичай бракує, то це капіталу, логістичної мережі чи систем перевірки контрагентів (фабрик, звідки замовляє товар), щоб масштабуватися самостійно. Коли вона оплачує закупівлю повністю власним коштом, гроші виходять з обігу на весь час, поки товар у дорозі, — зазвичай це складає від шести до дев'яти тижнів. Дистриб'ютор із невисокою маржею не може наростити обсяги замовлень чи відреагувати на попит, доки попередня поставка не прибуде й не буде продана. Банківське кредитування рідко допомагає невеликим компаніям: процес повільний, а рішення ухвалюють тижнями.
SCF вирішує питання ліквідності. Візьмімо для прикладу модель Done: товар закуповує Done напряму у виробника від імені клієнта, оплачує на фабрику, й організовує доставку, митне оформлення та зберігання. Клієнт оплачує аванс близько 40%, решту 60% покриває Done, а право власності переходить до клієнта лише після повної оплати. Але той, хто платить фабриці, тепер сам несе ризик щодо цієї фабрики.
Перевірка обох сторін — до замовлення
Саме тому Done перевіряє обидві сторони кожної угоди. Клієнти проходять KYC-перевірку (Know Your Customer, «знай свого клієнта»), верифікацію кінцевих бенефіціарних власників і перевірку за санкційними списками. Постачальників перевіряють через міжнародні системи, як-от AsiaVerify та World-Check (London Stock Exchange Group): юридичний статус, репутацію та відповідність заявленому виду діяльності. Платежі контролюють, щоб виключити сумнівні маршрути, а сам товар перевіряють на наявність і якість.
Суть — у запобіганні, аби уникнути судових спорів. Зала суду — погане місце, щоб з'ясовувати, ким насправді був ваш контрагент. Мета — вберегти клієнтів від позовів і спорів ще на етапі планування угоди, а завдяки тому, що кожен крок підкріплений перевіреними даними, зробити бізнес передбачуваним і стійким до зовнішніх непердбачуваних ситуацій.
Більше перевірок — швидші рішення
Може здатися, що перевірка двох сторін замість однієї уповільнює угоду. Насправді все навпаки. Оцінка ризиків тут будується не на стосі довідок і застав, а на даних про саму угоду: платіжній дисципліні, історії поставок, товарній категорії та швидкості обороту. Що довше триває співпраця, то повніший профіль клієнта, то менше паперової роботи для клієнта й постачальника і то швидше ухвалюються рішення порівняно з традиційним банківським андеррайтингом. Клієнти отримують товар швидко не всупереч перевіркам, а завдяки їм.
Що це дає
Модель працює в масштабі: понад 400 компаній зі Східної Європи та Чорноморського регіону замовляють товари в 1 800 виробників у Європі та Азії. З 2022 року виконано майже 4 000 замовлень, а фінансова звітність проходить незалежний аудит Grant Thornton AG. Жодна окрема угода чи партнер не визначає стан бізнесу, тож клієнти зберігають стабільність постачання, навіть коли один із партнерів не виконує зобов'язань.
Для МСБ, що зростає, можливість купити ще один контейнер товару — не просто операційне рішення. Це може означати вихід на новий ринок або різницю між тим, щоб утримати клієнта, і тим, щоб втратити його, поки конкурент чекає на банківський кредит. У торговельному фінансуванні саме комплаєнс робить цей додатковий контейнер можливим.
Про Done
Done — група компаній, заснована у 2011 році, — сьогодні працює на чотирьох ринках через чотири юридичні особи: ТОВ «ДАНН.» в Україні, Done Polska Sp. z o.o., Done Global Dış Ticaret A.Ş. у Туреччині та Done Switzerland AG. Група провела понад 4 000 торговельних операцій із 1 808 постачальниками й виробниками по всьому світу без жодного неплатежу від початку діяльності. У 2025 році група перетнула позначку в 400+ клієнтів, річним оборотом $315 млн. Туреччина стала четвертим ринком Done після Швейцарії, Польщі та України; група також розглядає нові ринкові можливості в сусідніх регіонах на наступний рік.
Антон Скоробогатов, колишній власник ТОВ «ДАНН.» (Україна), член ради директорів Done Türkiye
