В Україні обговорили ключові економічні та податкові зміни на 2027 рік, зокрема підтримку підприємств, страхування військових ризиків та боротьбу з тіньовою економікою. Представники влади та бізнесу визначили пріоритети, які мають допомогти підприємцям працювати в умовах війни.
Про це повідомляє Українська Рада Бізнесу, передають Dengi.ua .
Де та за участю кого відбулося обговорення
У Києві відбувся форум «Діалог влади, громадянського суспільства та бізнесу — економічна стійкість і конкурентоспроможність», який зібрав близько 150 представників уряду, парламенту, бізнес-асоціацій та експертного середовища. Учасники обговорили наповнення державного бюджету на 2027 рік, податкову політику, євроінтеграційні реформи, підтримку підприємств, які постраждали від російських обстрілів, та механізми страхування військових ризиків.
Яка ситуація з бюджетом і податками
Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що ситуація на єдиному казначейському рахунку залишається під контролем, а відшкодування ПДВ здійснюється в повному обсязі. За його словами, міжнародна фінансова підтримка та податки, які продовжує сплачувати український бізнес, дають змогу державі впевненіше планувати проходження 2026–2027 років.
Окрему увагу міністр приділив приєднанню України до єдиної зони платежів у євро (SEPA), що має спростити міжнародні розрахунки та зменшити витрати підприємців. За розрахунками Мінфіну, які навів президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе, це може забезпечити українському бізнесу економію від 70 до 100 мільйонів євро щорічно.
Водночас голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив на складній ситуації з державними фінансами. За його словами, власні податкові надходження зараз покривають лише близько 30% бюджетних видатків, тоді як на початку повномасштабної війни цей показник перевищував 60%.
«Якщо ми говоримо про стратегічний пріоритет на 2027 рік, то цей пріоритет — вистояти. Вижити. На жаль, на сьогодні у нас це і програма, і мінімум, і максимум, тому що стан державних фінансів сьогодні є критичним», — заявив Гетманцев.
Який фонд підтримки планують створити для бізнесу
Однією з ключових тем форуму стало відновлення підприємств, які зазнали збитків через російські атаки. Перший віце-президент Торгово-промислової палати України Михайло Непран повідомив, що лише у вересні-жовтні до палати надійшло близько 300 звернень щодо засвідчення форс-мажорних обставин. За його словами, для створення повноцінного фонду відновлення активів необхідно знайти джерела фінансування на суму 65–85 мільярдів гривень.
Заступник міністра економіки та навколишнього середовища Єгор Григоренко представив модель нового Фонду підтримки бізнесу. Вона передбачає страхування військових ризиків та розширення інвестиційного кредитування середніх і великих підприємств. Уряд розраховує мобілізувати близько $1 мільярда внутрішніх ресурсів без підвищення ставки ПДВ, а також залучити ще $2–3 мільярди від міжнародних партнерів та глобального ринку перестрахування.
Що заважає бізнесу через нові вимоги до сховищ
Представники бізнесу звернули увагу на регуляторні обмеження, що ускладнюють роботу підприємств. Народний депутат Ярослав Железняк розкритикував хаотичну зміну правил для підприємців, зокрема запровадження нових вимог щодо облаштування укриттів. На його думку, такі вимоги можуть створити додаткові проблеми для невеликих кав’ярень, магазинів, офісів та підприємств у прифронтових регіонах.
Крім того, учасники форуму порушили питання щодо резервування працівників та компенсації податків за товари, знищені внаслідок обстрілів. Зокрема, обговорювався законопроект №16213, який передбачає механізми повернення ПДВ та акцизів за знищену продукцію, скасування штрафів за втрачені документи та списання податків із знищених товарів.
Як планують боротися з тіньовою економікою
Ще одним пріоритетом на 2027 рік визначили детенізацію економіки. За оцінкою, яку озвучив Данило Гетманцев, обсяг тіньового сектора в Україні становить близько 1,3 трильйона гривень. Водночас навіть повна детенізація економіки не зможе компенсувати потребу в міжнародній фінансовій допомозі, яка оцінюється приблизно в $54 мільярди щорічно.
Учасники форуму також обговорили необхідність встановлення чітких критеріїв дроблення бізнесу, щоб протидіяти схемам ухилення від оподаткування без додаткового тиску на сумлінних підприємців. Окремо йшлося про вдосконалення роботи Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки, запровадження показників ефективності їхньої діяльності та посилення контролю за найбільш тіньовими секторами економіки.
Що вирішили за підсумками форуму
За результатами обговорень представники влади, бізнесу та експертного середовища домовилися продовжити роботу над ключовими економічними ініціативами на рівні парламентських комітетів та спільних робочих груп. Серед основних пріоритетів — перегляд обтяжливих вимог щодо приховування доходів, врегулювання критеріїв дроблення бізнесу, запровадження механізмів страхування військових ризиків, підтримка підприємств, що постраждали від обстрілів, та посилення боротьби з тіньовою економікою.


