З початку 2024 року поліція в Україні склала 219 протоколів за булінг (ст. 173-4 КУпАП) в освіті. Проблема залишається актуальною, хоча випадків цькування поменшало порівняно з періодом до початку повномасштабної війни. Про це повідомляє "Опендатабот".
Водночас суди стали ефективніше розглядати подібні справи: від початку року було винесено 160 рішень. Це 73% від усіх складених у 2024 році протоколів. До порівняння, у попередні 3 роки в середньому рішення були винесені у 60% справ.
Кожен другий протокол за цькування складаються на підлітків у віці з 14 до 16 років: 124 протоколи цьогоріч. У 80% цих протоколів уже винесено рішення.
Таких порушень суттєво побільшало за останні два роки: у 2021 році протоколи на підлітків сягали 45% справ.
Зазначається, що майже кожне шосте зафіксоване правопорушення - це булінг, вчинений групою людей або ж повторно. Від початку року зафіксовано 37 таких справ. Ще 12 протоколів було складено на освітян, які знали про булінг, але не не повідомили про нього.
Наприкінці жовтня в Україні запрацювала кнопка для звернень щодо булінгу. За цей час вже подано 85 анонімних повідомлень. За даними МОН, 80% заяв щодо булінгу подаються батьками, лише 20% - дітьми.
Переважну більшість заяв було подано в Києві та області: 36 повідомлень. Далі Одещина та Львівщина - по 9 та 8 повідомлень відповідно.
Аналітики нагадали, що за булінг карають, переважно, штрафами від 850 грн до 3400 грн. Цькувальники несуть адміністративну відповідальність, починаючи з 16 років. До цього моменту за вчинки дітей відповідають їхні батьки.
Керівники навчальних закладів також несуть відповідальність за замовчування інцидентів із булінгом. За це їх можуть оштрафувати або також відправити на виправні роботи й відраховувати до 20% від заробітку.
Раніше ми писали, що вимоги адміністрації до батьків учнів збирати кошти на ремонт школи, класу, закупівлю підручників, миючі засоби тощо безпідставні та незаконні.