Триваюча війна і мобілізація та пов'язана з ними нестача робочих рук змушують український бізнес шукати нові способи залучення співробітників. Однак чи дійсно країну незабаром заполонять мігранти?
Про це пише "Економічна правда".
Зазначається, що згідно з даними Державної міграційної служби, з 2021 до 2024 року дозвіл на в'їзд в Україну (для громадян країн без безвізового режиму) отримали близько 28 тисяч іноземців. При цьому кількість нових віз за цей період скоротилася втричі, склавши всього 4,2 тисячі у 2024 році.
Загальна кількість іноземців з тимчасовим перебуванням у країні також значно знизилася: якщо у 2021 році на обліку міграційної служби перебували 189 тисяч осіб, то до кінця 2024 року їх залишилося лише 47 тисяч. Кількість оформлених посвідок на тимчасове проживання за минулий рік становила 17 тисяч, тоді як у довоєнний період цей показник сягав 81 тисячі. У цю статистику входять як нові дозволи, так і продовжені.
Як пише видання, за останні чотири роки імміграція в Україну демонструє явний спад. Однак, як підкреслюють у міграційній службі, залучення кваліфікованих фахівців бізнесом не варто плутати з трудовою міграцією. Перший варіант має на увазі можливість отримання посвідки на постійне проживання в рамках встановленої квоти, тоді як другий стосується тимчасової зайнятості.
Перший варіант має на увазі можливість отримання посвідки на постійне проживання в рамках встановленої квоти.
Данні Державної служби зайнятості також підтверджують зниження кількості трудових мігрантів. У 2024 році було видано 4,7 тисячі дозволів на роботу для іноземців, ще 1,4 тисячі продовжили, а 4 тисячі відкликали. Для порівняння, у 2021 році кількість виданих дозволів сягала 16,2 тисячі.
Зростаюча нестача кадрів
Дефіцит робочих рук стає гострою проблемою для українського бізнесу. Якщо на початку 2023 року брак персоналу відчували 20% компаній, то до кінця 2024 року ця цифра зросла до 80%, свідчать опитування Національного банку. Однією з головних причин кадрової кризи стало масове залучення чоловіків до лав Збройних сил, пояснює перший віцепрезидент Торгово-промислової палати Михайло Непран.
Хоча підприємці справді розглядають можливість залучення іноземних працівників, поки що про масову трудову міграцію не йдеться, стверджує президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. За словами Непрана, окремі роботодавці - особливо в будівельній та аграрній сферах - уже запрошують кваліфікованих фахівців з-за кордону, але некваліфікована праця бізнес мало цікавить. "Модель, коли мігранти займаються низькокваліфікованою роботою, як у Росії, Україні не підходить", - зазначає він.
"Річ у тім, що для бізнесу собівартість іммігранта наразі вища, ніж витрати на найм українця. Зокрема, роботодавець має компенсувати іноземцю переїзд, знайти йому житло та закріпити за ним "опікуна" (особу, яка допомагатиме адаптуватись в Україні). До того ж, за дозвіл на працевлаштування роботодавцю потрібно сплатити адміністративний збір – від 15 до 30 тис грн, залежно від терміну його дії", - зазначає ЕП.
Компанії зацікавлені в працівниках, які культурно та ментально близькі Україні. Серед потенційних кандидатів розглядаються фахівці з країн колишнього соцтабору та Балканського регіону, таких як Сербія та Північна Македонія.
Майбутнє трудової міграції в Україні
Потреба в трудових мігрантах може різко зрости після закінчення війни. Водночас Україна продовжує втрачати населення. У 2024 році чистий відтік громадян становив 500 тисяч осіб, а у 2025 році, за прогнозами Національного банку, країну покинуть ще 200 тисяч. За оцінками експертів, після відкриття кордонів за кордон можуть виїхати до двох мільйонів українців.
"Для підтримки кількості населення в країні на сталому рівні потрібно щороку залучати по 250-300 тисяч трудових або звичайних мігрантів, стверджує Воскобойник. "У нас зараз щороку зникає місто розміром з Житомир", - підкреслює видання.
На поточний момент війна залишається ключовим фактором, що відлякує потенційних мігрантів, зазначає Непран. Крім того, Україна стикається з конкуренцією за робочу силу з боку Польщі, Німеччини та інших європейських країн, де зарплати вищі, а міграційна політика менш зарегульована.
Ще однією проблемою є складна бюрократична процедура працевлаштування іноземців. Наразі роботодавцю необхідно спочатку отримати дозвіл на роботу для мігранта в Державній службі зайнятості, потім - дозвіл на в'їзд (якщо немає безвізового режиму), а після цього працівник повинен оформити посвідку на тимчасове проживання.
Для спрощення процесу після війни експерти пропонують об'єднати дозвіл на роботу і посвідку на проживання, як це зроблено в низці країн ЄС. Це знизить бюрократичні бар'єри і прискорить залучення іноземних фахівців.
Додатковим рішенням може стати продовження термінів перебування іноземних студентів після закінчення навчання. Крім того, громадянам ЄС можна надати можливість працювати без зайвих формальностей, аналогічно тому, як українським біженцям дозволено працевлаштування в Європі.
Раніше ми писалипро те, що за нинішньої ситуації, за прогнозами, до 2035 року український ринок праці втратить ще 2 мільйони працездатного населення, тож для швидкого повоєнного відновлення України необхідно залучити 4,5 млн працівників в економіку країни.
