Дата народження: 23.02.1954
Де народився: с. Хоружівка Сумської області.
Сімейний статус: одружений, виховує 5 дітей.
Захоплення:
Захоплюється живописом, бджільництвом, гончарством, колекціонуванням предметів української старовини.
Де вчився:
Вищу освіту здобув у Тернопільському фінансово-економічному інституті (закінчив його у 1975 році).
Кандидат економічних наук. Захистив кандидатську дисертацію на тему "Розвиток попиту та пропозиції грошей в Україні". Академік Академії економічних наук України, академік Української академії економічної кібернетики.
Де працював:
1975 р. – помічник головного бухгалтера колгоспу 40-річчя Жовтня.
1976-1985 рр. - економіст, керівник Ульянівського відділення Держбанку СРСР.
1985-1987 рр. - заступник начальника управління Української республіканської контори Держбанку.
1988-1990 рр. - начальник управління, заступник глави правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР.
1990-1993 рр. – заступник, перший заступник голови правління Республіканського АК АПБ Україна.
У травні 2018 року був обраний головою наглядової ради Альпарі Банку.
У політиці:
1993-1999 рр. – голова правління та голова Національного банку України.
1999-2001 рр. – прем'єр-міністр України.
2002-2005 рр. – народний депутат України. Лідер блоку «Наша Україна» та однойменної фракції у парламенті, член парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин.
2004 р. – кандидат у президенти та лідер Помаранчевої революції.
2005-2010 рр. – президент України.
На президентських виборах у 2010 році кандидат Віктор Ющенко у першому турі виборів набрав лише 5,45% голосів виборців, посівши 5-е місце.
На парламентських виборах 2006 та 2007 років був неформальним лідером блоків «Наша Україна» та НУНС (Наша Україна Народна Самооборона). Мав власну фракцію у Верховній Раді 5 та 6 скликання.
Восени 2012 року Ющенко вів партію «Наша Україна» на парламентські вибори, проте подолати прохідний бар'єр у 5% їй не вдалося – партія отримала лише 1,11% голосів.
Нагороджений:
Почесна відзнака президента України (1996)
Заслужений економіст України (1997)
Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1999)
Ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016)
Кавалер ордена "За заслуги" ІІІ ступеня
Статки:
(згідно з офіційною декларацією)
У декларації за 2009 рік Віктор Ющенко вказав землю площею 131 тисячу квадратних метрів, а також 1634 квадратні метри земельної власності у членів своєї родини. Крім того, у власності Віктора Ющенка є житловий будинок на 657 квадратів і квартира 372 квадратні метри. На членів сім'ї записано квартиру 300 м2. З транспорту задекларовано автомобіль ЗАЗ та мотоцикл "Харлей Девідсон". Іншими транспортними засобами ні сам Ющенко, ні члени його сім'ї за документами на той момент не володіли.
Віктор Ющенко є власником 8,5% у ТОВ «Тренд Систем», яке має спеціальний дозвіл на газове родовище в Полтавській області.
Зв'язки та скандали:
Петро Ющенко, брат. Народний депутат 4-6 скликань. З його ім'ям пов'язують низку скандалів із компанією «Петрогаз» на газовому ринку України.
Вадим Гетьман, екс-глава Нацбанку. Віктора Ющенка називають його протеже. Гетьмана було вбито 1998 року. За версією слідства, замовлення на вбивство надійшло від екс-прем'єра Павла Лазаренка. Деякі ЗМІ вважали смерть від кілера свого роду «привітом» Віктору Ющенку.
Іван Плющ, екс-спікер Верховної Ради. За даними медіа, був наставником Ющенка у політиці.
Скандально відомі куми:
Давид Жванія – екс-народний депутат України.
Олександр Третьяков – екс-народний депутат України.
Микола Мартиненко – екс-народний депутат України.
Євген Червоненко – екс-депутат та екс-міністр.
Петро Порошенко – п'ятий президент України.
У лютому 2001 року Ющенко підписав разом із Кучмою та спікером Верховної ради Іваном Плющем "Звернення до українського народу", в якому учасників акції "Україна без Кучми" назвали "фашистами".
На початку вересня 2004 року Ющенко із симптомами тяжкого отруєння потрапив до австрійської клініки Рудольфінерхаус. Його команда голосно заявила про спробу отруєння опозиційного кандидата у президенти. Скандал викликав великий резонанс як в Україні, так і далеко за її межами.
Влітку 2005 року у виданні "Українська правда" вийшла серія публікацій журналіста Сергія Лещенка під назвою "Андрій Ющенко, син Бога?". Статті були присвячені синові Віктора Ющенка, який, на думку автора, вів спосіб життя, яке не відповідає його рівню доходів. Згодом Лещенко під час прес-конференції поставив Ющенкові питання про його сина, на що президент звинуватив його в медіа-кілерстві.
У вересні 2005 р. Ющенко звільнив свій перший уряд на чолі з Юлією Тимошенко, а також звільнив Петра Порошенка з посади секретаря РНБО. Це сталося після скандалу, який викликало звинувачення першим главою Секретаріату президента Олександром Зінченком оточення Ющенка, зокрема Петра Порошенка, у корупції.
2006 року Віктора Ющенка звинувачували у появі на українському ринку компанії РосУкрЕнерго, а також одержання нею монопольного становища постачальника газу до країни.
Того ж року спалахнув скандал із проектом "Дитяча лікарня майбутнього", який ініціювала дружина Ющенка Катерина. Проект передбачав будівництво та обладнання лікарні для тяжкохворих дітей. За даними ЗМІ, на будівництво медустанови громадянами та благодійниками було перераховано понад 260 млн. грн. Катерина Ющенко заявляла, що перші пацієнти лікуватимуться вже у березні 2009 року, проте лікарню так і не було збудовано.
У травні 2019 року Генеральна прокуратура повідомила Ющенка про підозру у рамках розслідування справи про виведення резиденції "Межигір'я" з державної власності у 2007 році.
