Атаки українських безпілотників по російській енергетичній інфраструктурі в Балтійському регіоні завдають відчутного удару по нафтових доходах РФ, обмежуючи можливість Москви скористатися зростанням цін на сировину. Про це пише Financial Times, повідомляють Dengi.ua.
За даними видання, попри сприятливу кон'юнктуру - зокрема зростання вартості нафти марки Brent вище 100 доларів за барель - Росія стикається з проблемами в захисті ключових експортних об'єктів. У Кремлі вже визнали обмежені можливості протидії таким атакам.
Особливо серйозні втрати зафіксовані після ударів по портах Приморськ і Усть-Луга, які забезпечують понад 40% морського експорту нафти країни. Тільки за один тиждень збитки російських експортерів оцінюються приблизно в 970 млн доларів. У Приморську, за даними західних джерел, було знищено нафти на суму близько 200 млн доларів.
Хоча відвантаження може частково відновитися протягом кількох днів, повне відновлення інфраструктури займе значно більше часу. Зокрема, ремонт окремих виробничих ліній на терміналі компанії Новатек в Усть-Лузі може затягнутися більш ніж на місяць.
Місцева влада при цьому зазначає, що "немає прогнозів щодо зниження інтенсивності" "безпрецедентних атак ворожих БПЛА".
Незважаючи на стурбованість низки країн, які закликали Київ скоротити тиск на енергетичні ринки на тлі вже наявних потрясінь, Україна продовжує кампанію. В українських силах безпілотних систем заявили, що метою атак є створення дефіциту потужностей і тиск на видобуток.
Нафтотрейдери зазначають, що наслідки вже відчуваються на глобальних ринках. Зокрема, ціни на нафтохімічну сировину в Азії, що використовується для виробництва пластмас, за даними Argus, від початку конфлікту зросли вдвічі.
Порт Усть-Луга, через який проходить близько 8% світових поставок нафти, після атак скоротив експорт приблизно на 70% в останній тиждень березня.
За інформацією джерел, близьких до російського Міноборони, ефективність українських далекобійних дронів уже перевершує можливості російської сторони, незважаючи на регулярні удари РФ по українській інфраструктурі.
"Якщо Україна зможе регулярно запускати крилаті та балістичні ракети, то російська сторона зазнає ще більших поразок", - сказали вони.
Атаки безпілотників також могли стати однією з причин нещодавніх масштабних збоїв інтернету в Москві та інших регіонах Росії.
У Росії тим часом посилюється критика системи захисту об'єктів. Компанії змушені самостійно інвестувати в протиповітряні заходи, включно із системами радіоелектронної боротьби та фізичними бар'єрами.
Так, найбільша нафтова компанія Роснефть застосовує власні системи РЕБ, однак вони неефективні проти нових українських безпілотників, які діють за заздалегідь запрограмованими маршрутами без радіосигналу.
У відповідь на загрозу 2025 року Володимир Путін підписав закон про залучення резервістів для захисту критичної інфраструктури. Проте бізнес скептично оцінює ефективність таких заходів.
"Яка користь від резервістів із рогатками? Нам довелося встановити вишки на всіх наших заводах і розтягнути сітку між ними", - прокоментував високопоставлений російський бізнесмен FT, додавши, що витратив на ці заходи не менше 1,5 млрд рублів (19,1 млн доларів США).
Раніше Dengi.ua повідомляли, що Путін попросив олігархів скинутися в дефіцитний бюджет війни.
Також Dengi.ua писали про те, чому високі ціни на нафту не врятують російську економіку.
