З ухваленням нового закону про мобілізацію багатьох турбує питання, чи зможуть накласти арешт на нерухоме майно військовозобов'язаних осіб або забрати його у разі не виконання вимог щодо військового обліку та пов'язаних з цим штрафних санкцій від держави. Якщо прислухатися до думки юристів, такий сценарій малоймовірний і залежить від низки обставин.
Про це пише портал «Столична нерухомість», який взяв відповідні коментарі адвокатів.
«За вчинення цього правопорушення передбачено штраф у розмірі від 17 000 до 25 500 грн. Якщо особа не сплатить цей штраф, то по ньому буде відкрито виконавче провадження. У разі виконавець може здійснювати звернення на майно боржника. Відповідно до ч.2 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається насамперед на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У свою чергу звернення на об'єкти нерухомого майна, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності у боржника достатніх коштів або рухомого майна. Тобто, насамперед виконавець має стягнути борг (суму штрафу) з допомогою коштів у банківські рахунки, потім рухоме майно боржника, лише потім стягнути несплачений борг з допомогою нерухомого майна. Тільки у разі відсутності у боржника достатньої кількості коштів для задоволення вимог стягувача виконавець зможе звернути стягнення іншого майна, зокрема нерухомого», – розповів адвокат Сергій Савінський.
З такою думкою погоджується адвокат та заступник голови військового комітету Асоціації правників України Катерина Аніщенко. Однак вона зазначає, що механізм реалізації заарештованого майна є, але ймовірність того, що сума штрафів досягне суми вартості квартири, – малоймовірна.
Водночас Сергій Савінський нагадує, що згідно із ч.7 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. Тобто, якщо людина має єдине житло та розмір стягнення не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, що станом на червень 2024 року становить 160 000 грн, а максимальний штраф 25 000 грн, то таке житло та земельна ділянка, на якій воно розташоване , не підлягають стягненню.
Видання зазначає, що також на практиці у військовозобов'язаних у разі ухилення від мобілізації чи оновлення даних не зможуть забрати чи накласти арешт на нерухомість, якщо вона оформлена на дружину, але куплена у шлюбі.
Водночас, на думку юристів, якщо майно належить боржнику у частковій власності, то накладається арешт лише на частку, що належить боржнику.
Раніше ми писали про те, що у Мін'юсті пояснили, якщо сума, що підлягає стягненню, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, то звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється.
