Боротьба проти забудови Національного ботанічного саду ім. Миколи Гришка, який знаходиться у центрі Києва, триває вже кілька років. Нещодавно Державна аудиторська служба України (ДАСУ) визнала, що передача частини територій ботсаду під житлову забудову суперечить законодавству України.
Про пише LIGA.net.
Видання зазначає, що керівництво ботсаду не погоджується з думкою ДАСУ, тому що інвестиційна угода із забудовником передбачала лише реконструкцію господарського двору.
«Національний ботанічний сад є частиною природно-заповідного фонду України та належить до земель, що мають природне та історико-культурне призначення. Закон забороняє будь-яку діяльність, що суперечить охоронному статусу заповідника, зокрема будівництво споруд, які не пов'язані з його функціонуванням. У ДАСУ стверджують, що предметом інвестиційної угоди було будівництво житлових та нежитлових будівель. В обмін на це Ботанічний сад мав отримати частку у збудованих об'єктах», - йдеться у статті.
Журналісти нагадують, що упродовж шести років забудовник не міг реалізувати проект через охоронний статус території. Незважаючи на це, Національний ботанічний сад отримав від інвестора товари, послуги та кошти на суму 2,6 млн грн. Серед отриманого – цибулини тюльпанів та ґрунт.
Повідомляється, що керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко заявив, що звернувся до керівництва Ботсада та Національної академії наук (НАН) із рекомендацією негайно розірвати інвестиційний договір. Пізніше і міський голова Віталій Кличко відреагував на ситуацію, закликавши уряд унеможливити забудову Ботанічного саду та упорядкувати його територію. Кличко нагадав, що Київ раніше звертався до Національної академії наук, до якої належить ботсад, щоб передати його в управління міста через його "неналежний стан". Однак, за словами мера, НАН "відмовилася від пропозиції та згодом передала ділянку землі на території Ботанічного саду імені Гришка приватному забудовнику".
У свою чергу, зазначається, що директор ботсаду Наталія Заіменко скептично поставилася до пропозиції мера Києва передати землю наукової установи у комунальну власність, наголосивши на ризикі перетворення саду на розважальний парк. Вона зазначила, що подібні обговорення велися ще 2017 року. Оскільки законодавство обмежує можливості міської влади допомагати саду, пропонувалося Київзеленбуду перелік рослин, сприятливих для озеленення міста, але це було відхилено.
Пізніше з'ясувалося, що Національна академія наук України дешево віддала приватним забудовникам у Києві 116 га державної землі, стверджують у ДАСУ. Одним із забудовників, які активно забудовують землі, які перебувають у користуванні НАН України та підпорядковані академії структур, є КСМ-Груп. Він є таємничим інвестором Ботанічного саду.
«Столичний забудовник КСМ-Груп, за даними аналітичної системи YouControl, входить до однойменної бізнес-групи, яка об'єднує близько шести десятків суб'єктів господарювання. Ключовими бенефіціарами групи є Микола Копистира та його родичі. Копистира фактично контролює групу через двох двоюрідних сестер — Ольгу та Тетяну Черненко. Вони мають 97,74% статутного капіталу ТОВ "КСМ-Груп". Забудовник зводить п'ять житлових комплексів у Києві: "Кришталеві джерела", "Феофанія Сity", "Авеню 42", "Феофанія-парк", "Дніпровський". Група компаній вже не один рік співпрацює з НАН України, забудовуючи їхні земельні ділянки. Одні з найвідоміших скандалів – Національний природний парк "Голосіївський", ділянка урочища "Теремки", Феофанія», - повідомляє видання.
При цьому уточнюється, що у листопаді 2023 року НАБУ та САП спільно з міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим викрили Копистиру на пропозиції хабара у вигляді нерухомості у зведених ним новобудовах загальною площею понад 5200 кв. м орієнтовною вартістю понад 170 млн грн. За це топпосадовець мав залишити чинними підписані з товариством угоди щодо будівництва житлового комплексу на земельній ділянці міністерства, а також сприяти отриманню дозвільних документів та необхідних погоджень. Власника компанії затримали наприкінці листопада. Але вже того ж місяця його звільнили з-під варти із заставою у 100 млн грн.
У свою чергу, керівництво Ботанічного саду зазначає, що у підписаному ними договорі зазначено, що земля не передавалася інвестору – угода стосувалася лише реконструкції старих будівель. Воно передбачало ремонт адміністративного корпусу, гаража, гуртожитку та їхнє подальше використання в саду. Інвесторові передавалася частина приміщень в оренду в адміністративному корпусі. А інформація про передачу інвестором цибулин тюльпанів неправдива, проте інвестор оплачував послуги теплопостачання для Ботанічного саду. Ініціатива проведення інвестиційного конкурсу належала саме Ботанічному саду. Через високі ризики інші компанії начебто відмовилися від участі і було обрано забудовника КСМ-Груп.
Водночас, як пише видання, екологічна спільнота, яка протягом багатьох років висвітлює питання забудови земель, що належать НАН України, висловлює сумніви, чи була ініціатива укладання інвестиційного договору справді ініційована саме керівництвом Ботанічного саду. Принаймні без відповідних розпоряджень чи погоджень з боку НАН така дія виглядає малоймовірною.
«Станом на сьогоднішній день угода з 2023 року вже втратила чинність. Юристи зазначають, що її фактично не було укладено повністю, адже залишалося погодити додаткові умови, зокрема точний перелік об'єктів для реконструкції, пояснює Микола Шумик, заступник директора з наукової роботи. Національна академія наук уже видала постанову про розірвання угоди. Керівництво Ботанічного саду намагалося розірвати договір ще влітку, але інвестор перестав виходити на зв'язок та не відповідав на офіційні запити», - наголошує видання.
При цьому повідомляється, що в ботсаду готові оприлюднити договір з інвестором, але для цього потрібен дозвіл Національної академії наук та самого інвестора. Вже надіслано листа з проханням про надання такого дозволу, адже без цього публікація документа може спричинити судові розгляди.
Раніше ми писали про те, що у 2007 році Київрада провела одну з наймасштабніших земельних афер, віддавши фіктивним кооперативам для будівництва 1500 га землі навколо музею просто неба в Пирогово.
