Кримінальні справи не заважають народним обранцям нарощувати капітал. За минулий рік підозрювані депутати задекларували понад два мільярди гривень сумарного доходу, нову закордонну нерухомість та елітні авто. При цьому десятки мільйонів гривень з їхніх накопичень пішли на оплату судових застав для виходу з-під варти. Відповідні дані з декларацій політиків проаналізував Рух ЧЕСНО.
Dengi.ua опрацювали дослідження та вибрали найголовніше.
Земля, маєтки та авто на тлі кримінальних справ
Сьогодні у Верховній Раді працюють 50 депутатів, маючи підозри в кримінальних злочинах. Щодо них досі тривають слідчі дії або ж справи вже перебувають на стадії судового розгляду. Левова частка фігурантів (33 парламентарі) отримали підозри від Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Провадженнями щодо решти займаються Державне бюро розслідувань, Офіс Генпрокурора та Служба безпеки України. Водночас динаміка кримінальних справ зберігається на високому рівні: лише протягом минулого та на початку поточного року офіційні підозри отримали ще 15 народних обранців.
Утім, кримінальні провадження не завадили фігурантам та їхнім родинам активно поповнювати майнові портфелі. Лише за останній рік у деклараціях підозрюваних депутатів сумарно зʼявилися 70 земельних ділянок, 14 автомобілів, сім будинків, три квартири та один гараж. Причому йдеться як про пряму купівлю активів, так і про отримання їх в оренду чи іншу форму користування.
Серед найбільш показових кейсів майнового розширення на тлі слідства:
Костянтин Бондарєв («Батьківщина»): нардеп, якого підозрюють у незаконному переправленні осіб через кордон, задекларував нові земельні ділянки, а також нерухомість у Франції (наприкінці року його дружина стала власницею будинку та ділянки за кордоном). Також автопарк політика поповнився орендованим автомобілем Lexus.
Крім того, у Бондарєва відбулися зміни і в нетипових активах: якщо у 2024 році він декларував десятьох коней (чотири з яких належали особисто йому), то у свіжій звітності залишилося лише шестеро тварин, і всі вони перебувають у власності дружини.
Анна Скороход (група «Партія “За майбутнє”»): фігурантка справи НАБУ про вимагання $250 тис хабаря за вплив на рішення щодо санкцій РНБО стала повноправною власницею квартири у Вишгороді. У попередніх деклараціях цей актив рахувався як об'єкт незавершеного будівництва.
Ігор Негулевський («Слуга народу»): один із фігурантів гучної справи про про купівлю голосів в Раді задекларував оренду елітного маєтку. Площа будинку в Козині (Київська область) становить майже 800 кв. м.
Євген Пивоваров («Слуга народу»): ще один фігурант тієї ж справи про купівлю голосів додав до цьогорічної звітності дві квартири, які перебувають у користуванні членів його родини.
Петро Порошенко («Європейська Солідарність»): п'ятий президент України, який має офіційну підозру в державній зраді та сприянні діяльності терористичних організацій (справа про постачання вугілля з окупованого Донбасу), на додачу до звичних активів задекларував дві нові земельні ділянки та дрон-обприскувач вартістю 335 тис грн.
Ірина Кормишкіна (колишня нардепка): ексдепутатка, яка разом із чоловіком-агробізнесменом пішла на угоду зі слідством і визнала провину в незаконному збагаченні (на 20 млн грн) та недостовірному декларуванні діамантового годинника, внесла до свіжої звітності 52 нові земельні ділянки. Також у її декларації зʼявився ланцюжок Van Cleef за 400 тис грн.
Михайло Лаба («Слуга народу»): парламентар, якого підозрюють в одержанні хабарів, задекларував нову Audi 2022 року випуску, оформлену у власність дружини.
Гео Лерос (позафракційний): фігурант справи про хуліганство (відкрита у 2021 році) придбав ретро-автомобіль Lancia 1987 року. Цікаво, що з його декларації одночасно зникли двигун та коробка передач від Porsche.
Микола Тищенко (група «Відновлення України»): справа нардепа щодо побиття військового у Дніпрі наразі перебуває в суді. Ймовірно, він продав свій Mercedes-Benz S400, оскільки транспортний засіб більше не відображається у звітності.
Ще низка депутатів із підозрами задекларувала нові земельні активи. Серед них: Олександр Фельдман (підозра в недостовірному декларуванні), Владіслав Поляк (кнопкодавство) та Людмила Марченко (засуджена до двох років ув'язнення за махінації із системою «Шлях»).
Крім нерухомості, фігуранти розслідувань активно декларують орендовані транспортні засоби преміумкласу. Так, Юрій Кісєль орендував Toyota Land Cruiser, а його дружина користується двома автомобілями Lexus. Практику декларування орендованих авто підтримали Олександр Юрченко та Сергій Кузьміних.
Доходи на мільярди
Поповнення майнових портфелів супроводжується відповідними фінансовими потоками. Офіційні доходи фігурантів кримінальних справ вимірюються десятками мільйонів та навіть мільярдами гривень, причому левову частку прибутків часто генерують члени їхніх родин.
Лідером за рівнем доходів серед підозрюваних депутатів очікувано став Петро Порошенко. За рік він разом із дружиною задекларував 4 млрд грн. З цієї суми безпосередньо депутатська зарплата становить лише 800 тис грн, тоді як основне джерело збагачення — це проценти, дивіденди та погашення облігацій. Окремої уваги заслуговує задекларований п'ятим президентом подарунок дружині Марині у негрошовій формі на суму майже 1 млрд грн (якщо точно — 988 716 351 грн).
Десятки мільйонів гривень прибутку показали й інші народні обранці. Утім, у їхніх деклараціях чітко простежується тенденція, коли головними «годувальниками» виступають саме родичі. Зокрема Ірина Кормишкіна задекларувала 50 млн грн доходу (сумарно разом із чоловіком), Костянтин Бондарєв показав 38 млн грн сімейного прибутку (особистий заробіток депутата становить лише 3,3 млн грн, решта суми — доходи дружини, отримані переважно від надання майна в оренду), а Юрій Кісєль вказав у звітності 10 млн грн доходу, з яких на самого «слугу народу» припадає менше мільйона (суто депутатська зарплата та пенсія).
Більшість підозрюваних депутатів продовжують справно ходити на засідання Верховної Ради, отримуючи офіційну заробітну плату. Натомість бюджетних виплат позбавляють лише системних прогульників і тих парламентарів, які фізично перебувають у СІЗО.
Відповідно до декларацій, жодної гривні не отримали депутати-втікачі: Артем Дмитрук (справа про держзраду), Ярослав Дубневич (розкрадання газу) та Сергій Шахов (підозра в недостовірному декларуванні на 88 млн грн). Проте усі троє вчасно подали фінансову звітність.
Декларацію надіслав і «слуга»-втікач Олександр Куницький, який понад рік переховується за кордоном (офіційної підозри наразі не має). Зарплату в парламенті за останній рік він не отримував, але задекларував нову квартиру в Канаді площею 43 кв. м. Нардеп зазначив, що користується цим житлом із жовтня 2024 року — відтоді, коли виїхав з України нібито у відрядження до США. Прикметно, що у своїй декларації за 2024 рік Куницький це помешкання чомусь не згадував.
Водночас арештовані та вже засуджені парламентарі кампанію декларування проігнорували. Звітність не подали колишні «слуги» (Олександр Дубінський, Євгеній Шевченко, Анатолій Гунько), нардеп-утікач Андрій Одарченко та представники забороненої ОПЗЖ (Нестор Шуфрич і Олександр Пономарьов). Єдиним винятком став ще один екснардеп від ОПЗЖ Федір Христенко: попри нещодавній вирок за держзраду та втрату мандата, він свою декларацію надіслав.
Мільйони за волю
Окремою статтею витрат у деклараціях фігурантів стали кошти, внесені як застава для звільнення з-під арешту. Загалом протягом 2025-го та на початку 2026 року під заставу вийшли девʼятеро парламентарів. Сумарно вони сплатили державі 230 млн грн.
Левова частка цієї суми припадає на п'ятьох депутатів від «Слуги народу», які фігурують у справі про купівлю голосів у Раді (за даними НАБУ, хабарі складали від $2 до $20 тис за підтримку конкретних законопроєктів). Суд визначив їм такі застави: Юрію Кісєлю — 40 млн грн, Ігорю Негулевському — 30 млн грн, Михайлу Лабі та Євгену Пивоварову — по 20 млн грн, Ользі Савченко — 16,6 млн грн.
Оплачували ці багатомільйонні суми по-різному:
- Кісєль (має понад 560 тис євро та $270 тис заощаджень) частково оплатив заставу сам, перерахувавши 8 млн грн.
- Негулевський (має $250 тис та €44 тис євро) вніс 2,9 млн грн за себе та 500 тис грн за колегу Лабу. Решту за них доплачували адвокати та бізнес (зокрема компанія, що раніше фінансувала заставу для скандального одеського військкома Борисова).
- За Савченко та Пивоварова кошти повністю вносили інші особи.
Не менш цікавою є ситуація з фінансуванням застав для інших відомих фігурантів:
Юлія Тимошенко («Батьківщина»): лідерці партії призначили 33 млн грн застави у справі про купівлю голосів. Попри задекларовані $4,8 млн особистих збережень, кошти за неї збирали дев'ятеро осіб. Зокрема, 5 млн грн вклав її однопартієць Костянтин Бондарєв, якого суд раніше відпустив під особисте зобов'язання без грошової застави.
Віктор Бондар (позафракційний): фігурант справи про заволодіння 140 млн грн «Укрзалізниці» вийшов під заставу у 36 млн грн. Згідно зі звітністю, депутат має достатню фінансову подушку: $680 тис. та 230 тис євро.
Олексій Кузнєцов («Слуга народу»): за підозрюваного в корупції на закупівлях РЕБ внесли 30 млн грн, хоча його офіційні накопичення складають лише 143 тис грн. Хто саме фінансував звільнення — невідомо.
Анна Скороход (група «Партія “За майбутнє”»): 3 млн грн застави за неї внесли «треті особи», оскільки сама депутатка задекларувала лише 11 тис грн збережень.
Олександр Дубінський (позафракційний): підозрюваний у держзраді нардеп регулярно оголошує у Telegram збори на заставу у 33 млн грн, називаючи її «непідйомною». Водночас у декларації за 2021 рік (до потрапляння в СІЗО) він вказував майже $500 тис валютних накопичень та 10 елітних годинників.
Зрештою, гучні кримінальні провадження та тривалі судові процеси фактично не впливають на добробут народних обранців. Фігуранти розслідувань продовжують зберігати мандати, стабільно отримувати доходи та активно нарощувати майнові портфелі. Сам факт офіційної підозри жодним чином не обмежує ані їхню політичну діяльність, ані фінансові та купівельні можливості.
Раніше ми писали, що щонайменше 83 українські чиновники вказали в деклараціях наявність 108 об'єктів нерухомості за кордоном, придбаних після лютого 2022 року.
Також ми вже писали, що за підсумками 2025 року кількість чиновників, які задекларували криптовалюту, досягла 2783 осіб, що більш ніж на третину перевищує показник попереднього року.
