Переговорний процес щодо досягнення міцного миру для України поступово набуває більш ясних обрисів. На думку західних та українських представників, основою майбутньої угоди має стати комплекс з обов'язкових гарантій безпеки та довгострокового економічного розвитку. Однак успіх цього плану залежатиме від того, чи зможе Володимир Зеленський переконати виснажене війною українське суспільство в його життєздатності. Про це пише Девід Ігнатіус у ТheWashington Post, повідомляють Dengi.ua.
Зазначається, що українські чиновники повідомляють, що підготовка ведеться за трьома напрямками: мирне врегулювання, заходи безпеки та стратегія відновлення економіки. Процес ще далекий до фіналу, і в середу країни мають намір представити спільний пакет поправок.
Автор наводить основні ідеї, які зараз перебувають в обговоренні, згідно з американськими та українськими джерелами, а саме:
- Вступ до ЄС
Один із варіантів передбачає вступ України до Європейського союзу вже 2027 року. Для низки держав ЄС такі строки видаються надто поспішними, однак адміністрація Дональда Трампа розраховує подолати опір Угорщини, яка виступає найжорсткішим опонентом Києва. Членство в ЄС могло б посилити торгівлю, залучити інвестиції та створити стимули для боротьби з корупцією в державних структурах. По суті, конфлікт лише поглибив питання: чи зможе Україна стати частиною Європи. Путін, який має "містичну віру" в єдність Росії та України, категорично цього не бажає. В очах західних спостерігачів швидке приєднання Києва до ЄС стало б важливою перемогою.
- Гарантії безпеки
Сполучені Штати готові надати Україні "гарантії безпеки, аналогічні статті 5", які наберуть чинності в разі порушення Росією угоди. Київ наполягає на підписанні документа США та його ратифікації Конгресом; європейські країни оформлять власні гарантії. Робоча група США та України опрацьовує механізм оперативного реагування на можливе порушення. Незважаючи на те, що окремі положення американської Стратегії нацбезпеки викликають сумніви щодо міцності НАТО, команда Трампа заявляє про намір зберегти підтримку, зокрема з боку розвідки.
- Чисельність армії та демілітаризована зона
У рамках майбутніх домовленостей український суверенітет має бути захищений від спроб зовнішнього тиску. Однак залишаються питання щодо чисельності ЗСУ: обговорюється збільшення первісної оцінки в 600 тисяч військовослужбовців до 800 тисяч - рівня, що приблизно відповідає післявоєнній структурі армії. Київ не приймає вимог Москви про закріплення цих обмежень у Конституції. Зазначається, що крім основної армії можуть існувати сили посилення - національна гвардія та інші структури. Уздовж лінії припинення вогню від Донецької до Запорізької та Херсонської областей планується створити демілітаризовану зону, а за нею - додаткову смугу без важкого озброєння, з постійним моніторингом на кшталт розділювальної лінії між Північною і Південною Кореєю.
- Обмін територіями
"Обмін територіями" розглядається як неминучий елемент угоди, однак конкретна конфігурація кордонів залишається предметом суперечок. Москва вимагає передачі приблизно чверті Донецької області, яка не перебуває під її контролем; американські посередники стверджують, що Україна, ймовірно, втратить цю територію під час подальших бойових дій, і тому поступки зараз допоможуть уникнути більших збитків. Пропонуються варіанти, які могли б зробити такі рішення більш прийнятними для Києва, включно з демілітаризацією районів відведення військ. У понеділок Зеленський заявив, що у нього "немає законного права" поступатися територією. Розглядається корейська модель, за якої сторони зберігають юридичні претензії, але фактично керують окремо.
- ЗАЕС
Запорізька атомна електростанція - найбільша на континенті - має перестати перебувати під російським контролем. Серед обговорюваних варіантів - можливість передачі управління об'єктом США. На думку деяких українських представників, це може стати додатковим фактором стримування.
- Відновлення України
Економічний блок переговорів передбачає, що адміністрація Трампа прагнутиме залучати інвестиції в Україну. Одним із фінансових джерел розглядаються заблоковані в Європі російські активи на суму понад 200 млрд доларів. Вашингтон уже запропонував виділити Києву щонайменше 100 млрд доларів як репарації, з потенційним збільшенням цієї суми.
Пріоритетним двигуном відновлення можуть стати американські інвестиції. Тривають консультації з генеральним директором BlackRock Ларрі Фінком про відродження проекту Українського фонду розвитку, здатного мобілізувати 400 млрд доларів на відновлення країни. Процес передбачається реалізувати за участю Світового банку.
Раніше Dengi.ua повідомляли, що спеціальний представник президента США Кіт Келлог заявив, що основні проблеми на переговорах пов'язані з контролем територій України та Запорізької атомної електростанції
Водночас, як писали Dengi.ua, США закликали Європу заблокувати виділення Україні кредиту за рахунок активів РФ.
