Згідно з даними опитування ініційованого "Слово і діло", майже половина українців (49%) категорично відкидають можливість територіальних поступок. Основні побоювання пов'язані з ризиком повторної агресії, а також з переконанням, що боротьба має тривати до відновлення кордонів станом на 2022 рік. Про це повідомляють Dengi.ua.
Водночас частина респондентів допускає компромісні рішення. Найчастіше йдеться про варіант "заморожування" конфлікту (19%) або про можливі поступки за умови інтеграції в НАТО та ЄС (7%). Беззастережно згодні на поступки заради миру лише 15% опитаних, тоді як 10% поки що не сформували свою позицію, що підкреслює складність і чутливість теми для суспільства.
Думки щодо умов припинення вогню залишаються розрізненими - жоден зі сценаріїв не має явної переваги. Найбільшу підтримку (30%) отримав варіант фіксації конфлікту за поточною лінією фронту за наявності гарантій безпеки з боку західних партнерів. Майже рівні частки респондентів виступають або за повернення до лінії розмежування на 23 лютого 2022 року з подальшим дипломатичним врегулюванням (24,5%), або за повне відновлення контролю над територіями в кордонах 1991 року до початку переговорів (24%).
Найменш популярною виявилася позиція припинення вогню на будь-яких умовах заради збереження життів - її підтримують 14% опитаних. Ще 7,5% вагалися з відповіддю.
Якщо розглядати бажані сценарії більш детально, то "заморожування" конфлікту залишається лідируючим підходом (30%). При цьому важливою умовою для його реалізації респонденти називають відсутність офіційної відмови від територій і отримання чітких гарантій безпеки від Заходу. Близько чверті опитаних (24,5%) підтримують дипломатичний компроміс із поверненням до лінії розмежування на початок повномасштабного вторгнення і подальшим вирішенням територіальних питань політичними засобами. Майже стільки ж (24%) наполягають на повній деокупації країни в кордонах 1991 року як обов'язковій умові для початку переговорного процесу. Ще 14% орієнтуються на гуманітарний підхід, вважаючи пріоритетом негайне припинення бойових дій незалежно від умов.
Дослідження також виявило відмінності в поглядах залежно від статі та віку. Чоловіки помітно частіше підтримують сценарій "заморожування" конфлікту з міжнародними гарантіями безпеки (37% проти 25% серед жінок). Жінки ж частіше схиляються до варіантів із чітко визначеними територіальними рамками - повернення до лінії 23 лютого 2022 року (27,5% проти 20% у чоловіків) або повної деокупації до кордонів 1991 року (26% проти 21%).
Віковий фактор також впливає на оцінки. Люди старше 55 років частіше за інших вважають найбільш реалістичним сценарій фіксації конфлікту на поточній лінії фронту. Своєю чергою, молодь віком 18-29 років рідше підтримує ідею виходу на кордони 1991 року до початку переговорів (16% за середнього показника 24%). При цьому молоді респонденти частіше за інших виступають за припинення вогню на будь-яких умовах заради збереження життів (23% проти середнього рівня 14%) і частіше вагаються з формуванням однозначної позиції.
Водночас, як повідомляли Dengi.ua, майже половина українців підтримує відновлення ядерного статусу.
Крім того, як писали Dengi.ua, наприкінці березня соціологи відзначили посилення протестних настроїв серед росіян.
