Період найбільшої активності кліщів в Україні припадає на травень-вересень, коли встановлюється тепла погода і починається сезон відпочинку на природі. Ці комахи, що мешкають у траві та на чагарниках, можуть переносити низку небезпечних інфекцій, включно з бореліозом (хвороба Лайма). Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на інформацію "Слово і діло".
Зазначається, що хвороба Лайма вражає різні системи організму - шкіру, нервову систему, суглоби та серце. За відсутності своєчасного лікування вона здатна перейти в хронічну форму. Найчастіше випадки захворювання фіксують у період із травня по листопад.
Повідомляється, що статистика демонструє стійке зростання захворюваності в Україні. У 2021 році хворобу Лайма було виявлено у 2442 осіб. Уже 2022 року кількість випадків збільшилася майже вдвічі й досягла 3875. У 2023 і 2024 роках зростання продовжилося - зареєстровано 4911 і 5431 випадок відповідно. У 2025 році зафіксовано 6748 випадків, що на 1317 більше, ніж роком раніше, і в 2,8 раза перевищує показник 2021 року. Найбільша кількість хворих у 2025 році відзначалася в Київській (770 випадків), Львівській (623), Полтавській (598) областях, а також у Києві (649 випадків).
Важливо враховувати, що збудники бореліозу (бактерії роду Borrelia) не передаються миттєво. Для зараження кліщ повинен харчуватися кров'ю людини протягом приблизно 24-36 годин, тому раннє виявлення і видалення паразита істотно знижує ризик інфікування.
Найтиповішим проявом зараження є мігруюча еритема - червона пляма, що часто нагадує "мішень". Вона з'являється в 70-80% випадків через 1-30 днів після укусу, поступово збільшується в розмірах, при цьому центр може світлішати. Зазвичай така пляма не викликає болю або свербежу.
На ранньому етапі хвороба Лайма може нагадувати застуду: спостерігаються підвищення температури, слабкість, головний біль, ломота в тілі та збільшення лімфатичних вузлів. Без лікування інфекція здатна поширюватися далі, спричиняючи запалення суглобів (артрит), порушення серцевої діяльності та неврологічні ускладнення.
У Центрі громадського здоров'я МОЗ України рекомендують протягом трьох тижнів після укусу уважно стежити за самопочуттям. У разі появи почервоніння, лихоманки, болю в суглобах або вираженої слабкості слід звернутися до лікаря-інфекціоніста. В окремих випадках для профілактики може бути призначений одноразовий прийом антибіотика (наприклад, доксицикліну). При цьому аналіз крові на антитіла одразу після укусу проводити недоцільно, оскільки імунна відповідь (IgM та IgG) формується лише через 3-4 тижні.
Якщо необхідно видалити кліща самостійно, краще використовувати пінцет із тонкими кінцями або спеціальний інструмент, який продається в аптеках і зоомагазинах. Побутовий пінцет з тупими краями не підходить, оскільки може здавити тіло кліща і підвищити ризик зараження.
При використанні спеціального інструменту його слід акуратно підвести якомога ближче до шкіри, потім повільно обертати в один бік до повного відділення кліща. Напрямок обертання змінювати не можна.
Якщо застосовується пінцет, кліща потрібно обережно захопити максимально близько до шкіри, намагаючись не здавлювати його тіло, і повільно витягнути вгору вертикально, без ривків і обертання. Якщо частини паразита залишилися в шкірі, їх слід видалити стерильним інструментом.
Після видалення місце укусу необхідно обробити антисептиком (спиртом, хлоргексидином тощо), а руки ретельно вимити з милом. Кліща рекомендується зберегти в закритій ємності для можливого лабораторного аналізу. В Україні дослідження кліщів на наявність борелій проводять лабораторії Центрів контролю та профілактики захворювань МОЗ (ЦКПЗ). Аналіз виконується на платній основі.
Для профілактики фахівці радять перед прогулянками до лісу або парку використовувати репеленти, закривати шкіру одягом, носити шкарпетки і закрите взуття, уникати високої трави, а також регулярно оглядати себе, дітей і домашніх тварин після перебування на природі.
Крім того, Dengi.ua повідомляли про те, яку вакцину вдалося створити вченим за допомогою штучного інтелекту.
Водночас Dengi.ua писали про те, що використання ШІ несе ризик створення біологічної зброї.
