Наскільки масштабним стало використання пожертв на потреби армії в рамках кримінальних справ, спробувала з'ясувати "Економічна правда". Зробити такі підрахунки виявилося непросто: Державна судова адміністрація не веде окремої статистики щодо подібних виплат. Крім того, поняття пожертви не збігається з конфіскацією майна, а рішення у найбільш резонансних справах нерідко засекречуються. Тому точний обсяг коштів, перерахованих обвинуваченими на користь ЗСУ та військових фондів, залишається невідомим. Про це пишуть Dengi.ua.
Журналісти проаналізували понад 720 судових рішень та офіційних повідомлень судів. За їхніми підрахунками, фігуранти різних справ спрямували на підтримку армії та оборонних ініціатив щонайменше 1,9 млрд грн. При цьому автори дослідження зазначають, що реальна сума може бути значно вищою, оскільки вибірка не охоплює всі випадки.
До дослідження увійшли не тільки рішення антикорупційних судів, а й вироки судів загальної юрисдикції щодо корупційних, службових злочинів, а також справ про незаконне переправлення людей через державний кордон і перешкоджання діяльності Збройних сил України. Серед приблизно 12 тисяч вивчених вироків у 19% випадків згадувалися добровільні внески на потреби оборони.
Найбільший внесок пов'язаний зі справою колишнього міністра екології Миколи Злочевського. У серпні 2023 року суд затвердив угоду зі слідством у справі про надання хабара керівникам антикорупційних органів. У межах угоди він перерахував на потреби армії 500 млн грн, уникнувши реального позбавлення волі.
Серед найбільших пожертв також фігурує колишній співробітник податкової служби Микола Ільяшенко. Він передав для підтримки ЗСУ 50 млн грн і додатково майже $6 млн, що загалом склало близько 268 млн грн. Ще 100 млн грн на програму "Армія дронів" перерахував колишній юрист його компанії.
Одним з останніх гучних прикладів стала справа міжнародного аеропорту "Одеса". У червні 2025 року суд затвердив угоду із сімома обвинуваченими, серед яких ексмер Одеси Олексій Костусєв і підприємець Борис Кауфман. Згідно з умовами угоди, вони зобов'язалися спрямувати на потреби армії 126 млн грн. Наразі виплачено 20 млн грн, решту суми має бути перераховано пізніше. Текст судового рішення залишається закритим для публічного доступу.
Найбільший обсяг пожертвувань припав на 2023 рік. За цей період сума внесків наблизилася до одного мільярда гривень, головним чином завдяки справі Злочевського.
На частку Вищого антикорупційного суду припало 94% усіх коштів, зафіксованих у дослідженні. При цьому такі справи становили лише 15% від загальної кількості розглянутих випадків. Решту рішень ухвалювали місцеві суди. З початку повномасштабної війни кількість вироків зі згадкою пожертвувань збільшилася більш ніж у чотири рази.
Найчастіше практика перерахування коштів на підтримку армії зустрічається у справах про незаконне переправлення чоловіків через кордон. У вибірці нарахували 335 таких вироків - більше, ніж за будь-якою іншою статтею Кримінального кодексу. У середньому організатори подібних схем перераховували близько 123 тис. грн, а максимальний зафіксований внесок сягнув 1,5 млн грн. Якщо 2022 року було зафіксовано 36 подібних рішень, то 2026 року їхня кількість наблизилася до сотні.
Поширеними є пожертви і у справах про перешкоджання діяльності ЗСУ. У дослідженні виявлено 124 таких вироки. У багатьох випадках перерахування коштів на потреби оборони стає однією з ключових умов угоди зі слідством, що дає змогу розраховувати на більш м'яке покарання.
Розміри внесків суттєво різняться - від кількох тисяч гривень до сотень мільйонів. У менш значних справах найчастіше йдеться про суми від 50 до 120 тис. грн, тоді як в антикорупційних провадженнях середній розмір пожертви становить близько 1,7 млн грн.
За даними дослідження, наявність донату майже вдвічі знижує ймовірність отримання реального тюремного терміну. Частка умовних вироків у таких випадках зростає з 19% до 35%. При цьому перерахування коштів не гарантує звільнення від ув'язнення, проте помітно збільшує шанси засудженого залишитися на волі.
Як раніше повідомляли Dengi.ua, адвокат Олексій Носов, який представляв інтереси бізнесмена Михайла Кіпермана, отримав строк за спробу підкупу САП.
Водночас Dengi.ua писали, що, згідно з опитуванням, 74,9% українців переконані, що після початку повномасштабного вторгнення рівень корупції в Україні зріс.
