В Україні 99 087 посадових осіб приховали від публічного доступу 445 536 електронних декларацій, поданих у 2015–2026 роках. Незважаючи на те, що механізм приховування документів з’явився лише наприкінці 2023 року, найчастіше приховували декларації, подані ще до повномасштабного вторгнення. Про це свідчать дані дослідження Опендатабот із посиланням на інформацію НАЗК, передають Dengi.ua.
За підрахунками аналітиків, найбільше з відкритого реєстру зникло декларацій за 2016 та 2020 звітні роки. Так, за 2016 рік було приховано майже 95 тис. декларацій, а за 2020-й — понад 72 тис. При цьому частка прихованих документів за роки повномасштабної війни становить близько 2%, тоді як за 2016 рік — 9%, а за 2020-й — 8%.
У середньому один декларант приховав 4–5 декларацій. Це пов’язано з тим, що після отримання відповідного дозволу з відкритого доступу можуть прибрати одразу всі подані раніше декларації незалежно від року їх подання.
Як зазначають в «Опендатаботі», у Національному агентстві з питань запобігання корупції повідомили, що не ведуть окрему статистику щодо кількості прихованих декларацій або декларантів. Також у НАЗК пояснили, що не перевіряють обґрунтованість причин для обмеження доступу. Агентство лише виконує звернення державних органів, які ініціюють вилучення документів із публічного реєстру. Сам чиновник не може самостійно приховати або повернути декларацію у відкритий доступ.
Понад половину всіх декларантів, які скористалися цією можливістю, становлять військовослужбовці Збройних сил України — близько 50,2 тис. осіб. Ще 16,4 тис. припадає на співробітників Національної поліції. До першої п’ятірки також увійшли представники міських рад, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Державної податкової служби.
Як нагадують аналітики, механізм тимчасового приховування декларацій було запроваджено після відновлення обов’язкового електронного декларування наприкінці 2023 року. Його створення пояснювалося необхідністю захистити військовослужбовців, правоохоронців та інших посадових осіб, якщо оприлюднення інформації може становити загрозу для них або членів їхніх сімей.
Для приховування декларації відповідний державний орган, військова частина або інша уповноважена установа повинні звернутися до НАПК та обґрунтувати наявність ризиків. Після цього агентство ухвалює рішення про обмеження публічного доступу. При цьому експерти звертають увагу, що багато декларацій роками перебували у відкритому доступі, тому їх видалення з державного реєстру не означає повного зникнення інформації з публічного простору.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що у травні 2026 року фактична чисельність працівників державних органів України становила 165,9 тис. осіб, що на 1,6 тис. менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Також Dengi.ua писали про те, що в 2025 році українські чиновники та інші суб’єкти декларування подали 2861 декларацію, у яких вказали криптовалютні активи і це виявилося на 16% більше порівняно з попереднім роком.
