Ім'я є частиною індивідуальності людини і належить до її особистих немайнових прав. Саме воно використовується для ідентифікації громадянина в суспільстві та офіційних документах, а також під час реалізації його прав і виконання обов'язків. Тому рішення про те, як назвати новонародженого, вимагає від батьків виваженого підходу. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на роз’яснення Мін’юсту.
Як обирається ім’я дитини
Основні правила визначення імені встановлені статтею 146 Сімейного кодексу України.
Згідно із законодавством:
- ім’я дитини батьки обирають за взаємною згодою;
- якщо дитина народилася у жінки, яка не перебуває у шлюбі, а батьківство офіційно не встановлено, ім’я визначає мати;
- дитині можна дати максимум два імена. Виняток передбачено для випадків, коли більша кількість імен відповідає традиціям національної меншини, до якої належить один або обоє батьків;
- якщо мати й батько не можуть домовитися щодо імені, питання вирішується органом опіки та піклування або судом.
Чи існують заборонені імена
Українське законодавство не містить окремого переліку імен, які дозволено або заборонено давати дітям. Також відсутні вимоги щодо того, наскільки ім’я має бути поширеним, традиційним або відповідати певному походженню.
Таким чином, батьки мають право вибрати для дитини як звичне, так і рідкісне або іноземне ім’я.
Однак це право не є безумовним. Стаття 155 Сімейного кодексу передбачає, що батьки повинні здійснювати свої права та виконувати обов’язки з повагою до прав і людської гідності дитини. Батьківські права не можна використовувати всупереч інтересам неповнолітнього.
Тому під час вибору імені важливо враховувати не лише бажання батьків дати дитині незвичайне ім’я, а й можливі наслідки такого рішення. Ім’я буде використовуватися людиною все життя, зокрема в документах, навчанні, спілкуванні та професійній сфері. Воно не повинно ставати причиною насмішок, приниження чи інших проблем для дитини.
Прямої законодавчої заборони, наприклад, на використання цифр, спеціальних символів або інших нестандартних позначень немає. Однак такий вибір може створити практичні труднощі в майбутньому, зокрема під час оформлення офіційних документів, зокрема паспорта.
Тому ім’я для дитини рекомендується обирати обдумано, беручи до уваги насамперед її інтереси та людську гідність, а не лише прагнення батьків до оригінальності. Надалі саме це ім’я супроводжуватиме дитину в навчанні, спілкуванні, налагодженні стосунків з іншими людьми та формуванні власної особистості.
У яких випадках ім’я можна змінити
Законодавство України передбачає можливість змінити ім’я дитини на різних етапах її дорослішання.
Протягом першого року життя батьки мають право звернутися із заявою про виправлення або зміну імені дитини в актовому записі про народження. Таке звернення можливе, якщо під час державної реєстрації народження ім’я було вказано без урахування побажань одного або обох батьків. Відповідні заяви відділи державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) приймають не пізніше одного року з дня державної реєстрації народження.
До досягнення дитиною 14 років батьки також можуть ініціювати виправлення її імені, якщо фактично дитина носить інше ім’я, ніж зазначено в актовому записі про народження, і така зміна відповідає її інтересам.
Якщо батьки не можуть дійти згоди з цього питання, спір розглядає орган опіки та піклування або суд.
У віці від 14 до 16 років дитина вже може самостійно ініціювати зміну власного імені, однак для цього необхідна згода батьків. Якщо над дитиною встановлено опіку, потрібна згода опікуна.
У деяких випадках достатньо згоди лише одного з батьків. Це можливо, наприклад, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім або померлим, визнаний обмежено дієздатним, позбавлений відповідного статусу у передбачених законом випадках, або відомості про батька чи матір виключені з актового запису про народження. Також таке правило застосовується, якщо відомості про чоловіка як батька дитини були внесені до актового запису про народження за заявою матері.
Після досягнення 16-річного віку особа отримує право самостійно змінити власне ім’я на власний розсуд.
Під час дії воєнного стану відповідну заяву можна подати в будь-якому відділі ДРАЦС, що знаходиться на території, контрольованій українською владою.
Dengi.ua раніше повідомляли, що з початку 2026 року українці перетнули державний кордон понад 16 млн разів.
Крім того, Dengi.ua писали, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні безвісти зникли 2252 дитини.
