У разі серйозного пошкодження мостів через Дніпро в Києві теоретично можливо створити тимчасові понтонні переправи. Однак основна вразливість столичної мостової інфраструктури пов’язана не лише з російськими атаками, а й із зносом споруд, який роками залишається проблемою. Про це в інтерв'ю NV Бізнес розповів архітектор та інженерний експерт Олег Гречух, повідомляють Dengi.ua.
За словами фахівця, точної відкритої статистики щодо стану всіх мостів столиці немає. При цьому візуально на багатьох спорудах помітні руйнування бетону та корозія арматури. Деякі шляхопроводи в Києві вже доводилося повністю розбирати та будувати заново.
Наскільки реально зруйнувати міст ракетами
Як зазначив Гречух, ракетами або дронами значно простіше пошкодити дорожнє полотно або пролітні конструкції, ніж повністю зруйнувати опори мосту.
Влучання в проліт може утворити наскрізну пробоїну, через яку рух важкого транспорту стане неможливим. Однак опори значно міцніші, а їхні фундаменти розташовані глибоко під землею або водою.
Тому для повного обвалення великого мосту знадобилися б багаторазові цілеспрямовані удари та значні ресурси. Як приклади інженер наводить Антонівський міст і Каховську дамбу, по яких російські війська довго й систематично наносили удари.
Ремонт мосту може зайняти від доби до кількох років
Термін відновлення безпосередньо залежить від масштабу пошкоджень. Якщо йдеться лише про уламки збитого дрона, достатньо прибрати їх з проїжджої частини. У разі пошкодження дорожнього покриття ремонт може зайняти близько доби.
Але закриття мосту після атаки може бути пов’язане з необхідністю провести додаткове обстеження та виключити приховані пошкодження.
Особливо складними для відновлення є вантові мости, такі як Південний і Північний у Києві. У їхній конструкції використовуються високі пілони та металеві ванти, а пошкодження критичних вузлів вимагає тривалого обстеження та складних інженерних робіт.
Скільки коштує побудувати новий міст
За оцінкою інженера, повна реконструкція звичайного київського шляхопроводу довжиною до 100 метрів зараз може коштувати близько 600–700 млн грн. Такі роботи займають приблизно рік–півтора.
У випадку з великими річковими мостами витрати значно вищі. Наприклад, будівництво нового мосту через Десну в Чернігові обійшлося приблизно в 5–6 млрд грн.
Якщо орієнтуватися на масштаби Дніпра, новий міст такого класу може потребувати не менше 15 млрд грн, а будівництво займе понад два роки. Тому зведення нової великої переправи з нуля в умовах війни експерт вважає нереалістичним.
Більш практичним варіантом у разі пошкодження окремих прольотів він називає локальний ремонт та встановлення додаткових опорних конструкцій або тимчасових металевих прольотів.
Спеціальна сталь для ремонту мостів є
Україна вже має практичний досвід будівництва великих металевих конструкцій під час війни.
Гречух наводить як приклад новий суцільнозварний металевий міст у Чернігові, побудований у 2023 році приблизно за сотню кілометрів від кордону з Росією. Ще один міст зі спеціальної сталі з’явився в Києві біля станції метро «Чернігівська».
При цьому підрядники не розкривають, де саме закуповується й зберігається така сталь та чи існують стратегічні запаси. Однак досвід останніх років показує, що необхідні матеріали вдається знайти, коли є проєкт, фінансування та чітко поставлене завдання.
Чи може міст витримати пряме влучання ракети
За словами інженера, створити міст, який гарантовано витримає пряме влучання важкої ракети, неможливо.
Однак великі мости мають важливу перевагу — протяжність і модульну конструкцію. Навіть велика кількість ударів не обов’язково призводить до повного знищення кілометрової споруди: окремі прольоти можуть бути пошкоджені локально.
Багато мостів складаються з окремих секцій, з’єднаних деформаційними швами. Завдяки цьому пошкоджену ділянку можна ремонтувати окремо або замінити тимчасовим збірним металевим прольотом.
Чи допоможе Києву ППО і що з понтонними переправами
Головним захистом мостів експерт вважає протиповітряну оборону. Пасивні засоби, наприклад антидронові мережі, можуть бути ефективними проти деяких невеликих квадрокоптерів, але не є надійним захистом від важких безпілотників. При цьому критичні елементи мостових конструкцій, на його думку, варто додатково зміцнювати.
Що стосується резервного транспортного сполучення, офіційна інформація про такі плани не розголошується. Однак сценарій, за якого одночасно повністю перестануть працювати всі мости столиці, експерт вважає вкрай малоймовірним.
За необхідності тимчасовий переїзд через Дніпро технічно можливо створити. В Україні є спеціалізовані понтонні підрозділи та відповідна техніка. Подібний підхід уже застосовували на Десні після руйнування мосту, організувавши тимчасовий проїзд для автомобілів.
Головна складність полягає в географії Києва: транспортні магістралі, метро та залізниця сходяться в конкретних вузлових точках, які не завжди знаходяться там, де Дніпро має мінімальну ширину. Тому повноцінна заміна існуючих мостів понтонними конструкціями вимагатиме складних інженерних рішень.
Чи зможе Україна самостійно відновити мости
За оцінкою Гречуха, українська галузь має необхідних фахівців та підрядні організації для виконання складних робіт. При цьому може знадобитися іноземна техніка, тоді як залучення іноземних фахівців ускладнюється відмінностями між українськими будівельними нормами та стандартами ЄС.
Досвід відновлення мостів у Київській та Чернігівській областях, а також робота турецьких підрядників показують, що українська галузь здатна виконувати подібні завдання навіть в умовах війни.
Раніше Dengi.ua писали, як РФ перейшла до масового застосування реактивних дронів і дешевих ракет, які руйнування вони завдають і яким чином Україна може протидіяти новому повітряному терору.
Також Dengi.ua повідомляли, що російські війська у вересні неодноразово наносили удари по телекомунікаційній інфраструктурі Києва.
