За результатами опитування, автомобіль є в домогосподарствах 44% українців, тоді як 56% учасників дослідження повідомили, що не мають машини в родині. Зростання цін на пальне суттєво змінило поведінку більшості автовласників. У домогосподарствах, де є автомобіль, 47,5% стали рідше користуватися машиною, залишаючи поїздки переважно для випадків крайньої необхідності. Ще 13% практично повністю відмовилися від поїздок, через що автомобілі вимушено простоюють. Про це повідомляють Dengi.ua з посиланням на вересневе дослідження «Слово і діло».
Про перехід на альтернативні способи пересування — громадський транспорт, піші прогулянки, велосипеди або самокати — повідомили 15% респондентів. При цьому 19,5% продовжують користуватися автомобілем із колишньою інтенсивністю, не вводячи обмежень. Ще 2% їздять на електромобілях, тому подорожчання палива на них не позначилося. Не змогли оцінити вплив зростання цін 3% учасників опитування.
Як змінюється використання автомобілів залежно від статі та віку
Чоловіки частіше за жінок зберігають колишню інтенсивність поїздок на автомобілі: про відсутність будь-яких обмежень повідомили 25% чоловіків проти 14% жінок.
Вік також впливає на транспортні звички. Серед молоді від 18 до 29 років 36% продовжують користуватися автомобілем у колишньому обсязі. Це помітно більше, ніж у старших вікових групах, де відповідний показник становить 11–22%, і вище загального значення в 19,5%. Молоді учасники опитування також рідше обмежують поїздки, що не пов’язані з крайньою необхідністю: такий підхід обрали 31% цієї групи при середньому показнику 47,5%.
Респонденти віком 45–54 років частіше за інших переходять на альтернативні види транспорту або віддають перевагу пішим прогулянкам. Так чинять 19% представників цієї вікової категорії проти 12–15% в інших групах. Серед учасників віком від 55 років, навпаки, найрідше зберігається звичний режим експлуатації автомобіля — 11%. При цьому 57% літніх респондентів почали скорочувати частоту поїздок.
Регіональні особливості транспортної поведінки
На Заході України зафіксовано найбільшу частку автовласників, які продовжують їздити без обмежень, — 29% проти 19,5% у середньому по країні. Скорочують кількість поїздок у цьому регіоні 41% опитаних.
У Києві також відзначається порівняно низька частка тих, хто зменшив кількість поїздок, — 41%. Водночас столиця лідирує за частковим переходом на альтернативні способи пересування: цей варіант обрали 22% респондентів проти 15% загалом.
На Півночі 24% учасників опитування продовжують користуватися автомобілями у звичному режимі, а 54% обмежують поїздки, не пов’язані з гострою необхідністю. При цьому частка тих, хто повністю відмовився від використання автомобіля, становить лише 3%, тоді як у загальній вибірці — 13%.
У Центральному регіоні найрідше зберігають колишню інтенсивність автомобільних поїздок: відповідний показник становить 12%. Разом із тим 19% респондентів тут віддають перевагу альтернативному транспорту або пішим прогулянкам.
На Сході спостерігається найістотніше скорочення поїздок: про це повідомили 69% учасників опитування при середньому показнику 47,5%. Звичний режим використання автомобіля зберігають лише 13% респондентів. На Півдні, навпаки, зафіксовано найвищу частку тих, хто повністю відмовився від використання автомобіля, — 20% проти 13% у середньому по країні.
Вплив місця проживання та рівня доходів
Вибір транспортної стратегії залежить також від типу населеного пункту. Мешканці сіл частіше зберігають звичний режим користування автомобілем, але водночас обмежують поїздки без крайньої необхідності. Ймовірне пояснення полягає в меншій кількості доступних альтернатив особистому транспорту. У містах респонденти активніше пересідають на громадський транспорт, велосипеди або віддають перевагу пішим прогулянкам.
У сільській місцевості 27% опитаних продовжують користуватися автомобілем без обмежень. У містах цей показник становить 15–16%. При цьому 52% сільських мешканців скорочують необов’язкові поїздки проти 44–49% у міських населених пунктах.
Частковий перехід на альтернативні способи пересування частіше спостерігається серед мешканців обласних центрів, Києва, інших міст і селищ: їхня частка становить 19–20%. У селах цей показник становить лише 6%. Крім того, серед сільських респондентів немає користувачів електромобілів, тоді як у міських населених пунктах їхня частка становить 2–4%.
Фінансове становище також визначає ступінь адаптації до подорожчання палива. Чим вищий дохід на одного дорослого члена домогосподарства, тим рідше люди повністю відмовляються від поїздок на автомобілі й тим частіше продовжують користуватися машиною у звичному режимі.
Серед респондентів із доходом до 10 тис. грн повністю відмовилися від поїздок 18%. У групі з доходом 10–20 тис. грн цей показник становить 12%, при доході 20–40 тис. грн — 7%, а серед найбільш забезпечених учасників дослідження, які заробляють понад 40 тис. грн на одного дорослого, — 6%.
У категорії з доходом 10–20 тис. грн найрідше зберігають колишній режим використання автомобіля: таких респондентів 10%. Разом із тим саме вони частіше за інших переходять на альтернативний транспорт або піші прогулянки — 23% проти 15% у загальній вибірці.
Серед учасників із доходом 20–40 тис. грн переважає стратегія скорочення необов’язкових поїздок: її дотримуються 55% респондентів. При цьому альтернативні способи пересування обирають лише 9%.
Найзабезпеченіші українці, чий дохід перевищує 40 тис. грн на одного дорослого, демонструють найбільшу стійкість до зростання вартості палива. У цій групі 39% продовжують користуватися автомобілем без обмежень, тоді як загалом у вибірці таких респондентів — 19,5%. Скорочують кількість поїздок лише 37% учасників цієї категорії.
Нагадаємо, Dengi.ua повідомляли про те, що українським водіям спростили оформлення невеликих ДТП.
Крім того, Dengi.ua писали, що в Україні кількість нових легкових автомобілів, придбаних минулого місяця, на 29% менша порівняно з аналогічним періодом минулого року.
