Державна податкова служба України щороку витрачає сотні мільйонів гривень платників податків на судові процеси, які переважно програє бізнесу. Експерти б'ють на сполох через систематичні порушення не лише вітчизняного законодавства, але й міжнародних норм, що ставить під загрозу репутацію України на світовій арені.
«Українська практика міжнародного оподаткування перетворилася на поле для маніпуляцій та довільного трактування норм законодавства», - таку жорстку оцінку роботі податкової служби дають експерти юридичної спільноти. І схоже, що така характеристика має під собою серйозне підґрунтя. За останніми дослідженнями, довіра бізнесу до податкової служби впала до історичного мінімуму, а іноземні партнери все частіше відмовляються від співпраці з українською ДПС через численні порушення міжнародних процедур.
Міжнародна довіра під загрозою
Сьогодні українська практика міжнародного оподаткування перетворилася на справжнє поле для маніпуляцій. Податкові органи регулярно порушують базові принципи міжнародної співпраці, встановлені Конвенцією про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах. Замість того, щоб використати всі можливості отримання інформації всередині країни, українські податківці надсилають необґрунтовані запити до іноземних партнерів.
Показовою стала справа №804/13112/14, де податкова намагалася використати документи, отримані від компетентних органів Індії. Під час розгляду справи суд виявив кричущі порушення. Кількість наданих документів не відповідала заявленій (37 аркушів замість задекларованих 30), були відсутні офіційні переклади з англійської мови, а на документах бракувало необхідних митних відміток. Суд категорично відмовився приймати такі матеріали як докази.
Подібні випадки непоодинокі. У справі №815/94/16 контролюючий орган направляв необґрунтований запит до Міністерства фінансів Республіки Кіпр, а у справі №826/11779/16 - до Митного управління Служби державних доходів Латвійської республіки. В обох випадках суди всіх інстанцій визнали дії податкового органу неправомірними, застосувавши доктрину «плодів отруйного дерева» - якщо докази отримані з порушенням закону, вони не можуть використовуватися в судовому процесі.
Системна криза довіри
Рівень довіри українського бізнесу до податкових органів досяг критичної позначки, яка викликає серйозне занепокоєння у експертів та бізнес-спільноти. За даними масштабних досліджень Ради бізнес-омбудсмена, лише 19% підприємців довіряють центральному апарату ДПС. Ще гірша ситуація з регіональними підрозділами податкової служби - їм довіряють катастрофічні 13% бізнесменів. Підприємці одностайно сприймають податкові перевірки не як інструмент забезпечення законності, а як механізм необґрунтованого тиску та спосіб поповнення бюджету за рахунок штрафних санкцій.
Бізнес-омбудсмен Роман Ващук у своєму резонансному дослідженні «Від презумпції злої волі до податкової довіри» розкриває системний характер проблеми та її руйнівні наслідки для економіки країни. За його словами, податкові органи щороку генерують десятки тисяч формалістичних та необґрунтованих висновків за результатами перевірок. «Це створює адміністративну, правоохоронну, юридичну і судову метушню, яка суттєво не збільшує податкові надходження в Україні», - наголошує Ващук. Натомість така практика відбирає у підприємств оборотний капітал та змушує витрачати дорогоцінний час керівництва на безкінечні судові процеси замість розвитку бізнесу та створення нових робочих місць.
Така ситуація привернула увагу ділових та юридичних видань України, які регулярно публікують розслідування про порушення з боку податкових органів. Аналітики GMK Center провели детальне дослідження практик контролю трансфертного ціноутворення, яке виявило системний характер маніпуляцій з боку податкової служби. Видання документально підтвердило численні випадки вибіркового застосування норм під час перевірок, що створює нерівні умови для різних суб'єктів господарювання.
«Закон і Бізнес» та LIGA ZAKON сфокусували свою увагу на аналізі судової практики, яка розкриває масштаби недобросовісного застосування податкового законодавства. Юридична спільнота особливо стурбована довільним тлумаченням Міжнародних стандартів фінансової звітності, що створює додаткові ризики для компаній, які працюють на міжнародних ринках.
Особливий резонанс викликало розслідування порталу UNIAN.NET про масові порушення податковими органами законодавства шляхом проведення перевірок під час дії мораторію. Журналісти зібрали десятки свідчень підприємців про те, як податкові органи ігнорували пряму заборону на проведення перевірок, створюючи додатковий тиск на бізнес у період економічної нестабільності.
«Бухгалтер 911» започаткував спеціальну рубрику для висвітлення звернень бізнесу щодо податкового свавілля, де щотижня публікуються нові випадки порушень прав платників податків. Видання активно закликає підприємців не мовчати та використовувати всі доступні правові механізми захисту своїх інтересів.
Резонансною стала публікація видання «Останній Бастіон» під назвою «Податкова порушує норми міжнародної практики». У матеріалі детально розкрито, як податкові органи систематично маніпулюють джерелами інформації під час перевірок, використовуючи різні бази даних для однотипних випадків та створюючи таким чином підґрунтя для необґрунтованих претензій до бізнесу. Журналістське розслідування підтвердило те, про що давно говорила бізнес-спільнота: відсутність єдиних стандартів проведення перевірок призводить до вибіркового правозастосування та створення штучних перешкод для підприємницької діяльності.
Наталія Артемчук, менеджер комітету з податкових та митних питань Європейської Бізнес Асоціації, наводить шокуючу статистику судових спорів з податковими органами: «Офіційна статистика ДПС України свідчить, що більшість рішень суду була прийнята на користь платників податків. Судові витрати ДПС України у 2023 році склали 143 738 500 гривень. Дана статистика свідчить про створення неправомірного тиску на сумлінних платників податків, що в кінцевому результаті шкодить розвитку економіки України. Бізнес вбачає за доцільне запровадити адміністративну і дисциплінарну відповідальність податківців за створення неправомірного тиску на компанії. Можливо тоді податківці, як рядові так і ті що на керівних посадах, зважатимуть на наслідки своїх дій». За її словами, ці астрономічні суми судових витрат в результаті оплачуються з кишень тих самих платників податків, проти яких ДПС веде необґрунтовані справи.
Бізнес-спільнота не залишається осторонь проблеми та активно використовує механізм електронних петицій для привернення уваги влади до системних порушень. На сайтах Кабінету Міністрів України та Офіційного інтернет-представництва Президента України з'являються все нові звернення з промовистими назвами. Особливий резонанс викликали петиції «Захистіть наших покійних від податкового свавілля!», «Податкове свавілля» та «Ввести кримінальну відповідальність податківців за фальшування результатів податкових перевірок».. Кількість таких звернень та їхня тематика яскраво демонструють глибину кризи у відносинах між бізнесом та податковими органами.
За спостереженнями Ради бізнес-омбудсмена, нинішня ситуація веде до формування замкненого кола взаємної недовіри та конфронтації. Бізнес сприймає податкові перевірки виключно як фіскально-каральний інструмент держави, а податкові органи розглядають кожного підприємця як потенційного порушника. Така атмосфера тотальної недовіри не лише підриває економічний розвиток країни, але й створює серйозні перешкоди для залучення інвестицій та інтеграції України у світову економічну спільноту.
Перезавантаження податкової системи
Експертна спільнота наполягає на необхідності повного перезавантаження системи взаємодії податкових органів з бізнесом та міжнародними партнерами. Бізнес-омбудсмен Роман Ващук пропонує розпочати з фундаментальної зміни філософії податкового контролю. За його словами, необхідно відмовитися від «презумпції злої волі» платника податків, яка наразі домінує в роботі ДПС.
Європейська Бізнес Асоціація розробила комплексний пакет пропозицій щодо реформування системи податкового контролю. На думку експертів Асоціації, ключовим елементом має стати запровадження персональної відповідальності податківців за неправомірні дії. «Бізнес вбачає за доцільне запровадити адміністративну і дисциплінарну відповідальність податківців за створення неправомірного тиску на компанії. Можливо тоді податківці, як рядові так і ті що на керівних посадах, зважатимуть на наслідки своїх дій», - зазначає Наталія Артемчук.
Особливої уваги потребує відновлення міжнародної довіри. Систематичні порушення приписів Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах (ETS 127) не лише підривають довіру іноземних компетентних органів до України як надійного партнера, але й ставлять під загрозу подальшу правову взаємодію з іноземними державами. Експерти наголошують на необхідності розробки чітких внутрішніх процедур, які гарантуватимуть належне обґрунтування кожного міжнародного запиту. Без таких змін іноземні партнери продовжуватимуть розглядати запити від українських податкових органів з підвищеною підозрою та відмовлятимуть у наданні інформації навіть у обґрунтованих випадках.
Важливим елементом реформи має стати впровадження сучасних інформаційних систем, які забезпечать прозорість усіх процедур податкового контролю. Це дозволить мінімізувати людський фактор при прийнятті рішень та значно знизити ризики корупції та зловживань. Експерти пропонують запровадити систему попереднього консультування, яка дозволить бізнесу отримувати чіткі роз'яснення щодо складних питань оподаткування ще до проведення операцій.
Показово, що необхідність змін визнають і в самій податковій системі. Голова податкового комітету Данило Гетманцев публічно наголошує, що перед податківцями не стоїть завдання «зібрати штрафи, змусити людей робити непотрібні речі». За його словами, основним завданням ДПС має стати створення комфортних умов для ведення бізнесу та сплати податків. Проте реальна практика поки що демонструє протилежні тенденції.
Реалізація цих змін вимагатиме політичної волі та системних зусиль. Проте альтернативи реформам немає - подальше ігнорування проблем у податковій сфері загрожує не лише економічними втратами, але й остаточною втратою довіри міжнародних партнерів до України як надійного учасника глобальної податкової спільноти.
«Дайджест»
