Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15111-д, який запроваджує новий порядок оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Йдеться про сервіси таксі, доставки, оренди житла та онлайн-маркетплейси, такі як Glovo, Uklon, Bolt, Uber, OLX та інші. За відповідне рішення проголосував 241 народний депутат, повідомляє LIGA.net, передають Dengi.ua.
Згідно з документом, нові правила почнуть діяти з 1 січня 2027 року. Після набуття законом чинності цифрові платформи самостійно утримуватимуть податок із доходів фізичних осіб, які отримують заробіток через їхні сервіси.
Для таких доходів передбачена ставка оподаткування в розмірі 10%. При цьому військовий збір стягуватися не буде. Наразі фізичні особи сплачують 18% податку на доходи та додатково 5% військового збору.
Закон також встановлює неоподатковуваний ліміт для продажу товарів через цифрові платформи. Дохід до 2000 євро на рік звільняється від оподаткування незалежно від кількості здійснених операцій.
Якщо річний дохід перевищує цей поріг, але залишається в межах 834 мінімальних заробітних плат, застосовується ставка податку 10%. У разі перевищення цього ліміту сума понад встановлений рівень оподатковуватиметься за ставкою 23%.
Нові норми поширюються як на українські, так і на іноземні компанії, що надають цифрові послуги на території України. Під дію закону підпадають сервіси таксі, доставки, платформи короткострокової оренди житла, маркетплейси та інші аналогічні онлайн-майданчики.
За оцінками, дохід через такі сервіси сьогодні отримують близько 400 тисяч українців. Насамперед ідеться про кур'єрів, водіїв таксі та продавців товарів через інтернет-платформи.
Законопроєкт розроблено в рамках адаптації українського законодавства до міжнародних стандартів. Документ передбачає впровадження модельних правил Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), а також положень європейської директиви DAC7, що регулює обмін податковою інформацією між країнами.
Ухвалення цього закону є частиною зобов'язань України щодо збільшення внутрішніх бюджетних надходжень. Реформа входить до переліку податкових змін, на підтримку яких очікують Міжнародний валютний фонд і Європейський союз у рамках подальшої співпраці з Україною.
Раніше Dengi.ua повідомляли, що Міжнародний валютний фонд погодився надати Україні додатковий час для ухвалення законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок.
Також Dengi.ua писали про те, що парламент не підтримав введення податку на міжнародні відправлення вартістю до 150 євро.


