Давос-2020: торгові війни, клімат, криза.
Колаж: Dengi.ua
Всесвітній економічний форум у Давосі знову окреслив основні тренди для всього світу, що включають нові технології, боротьбу зі зміною клімату, розвиток бізнесу, ринок праці та врегулювання військових конфліктів.
В останні дні січня традиційно відчинив свої двері Всесвітній економічний форум у швейцарському Давосі. Так, форум позиціонує себе як економічний, але тематика панелей і виступів спікерів виходить далеко за межі економіки. Ключова тема форуму 2020 року - "Зацікавлені сторони за згуртований і стійкий світ". У зв'язку з такою темою під час форуму обговорювали такі питання, як розвиток нових технологій і можливі загрози їхнього впровадження, зміна клімату та захист біорізноманіття планети, розвиток бізнесу в умовах технологічних і соціальних змін, проблеми охорони здоров'я, питання професійного розвитку та майбутнє ринку праці, врегулювання військових конфліктів у "гарячих точках".
21-24 січня в роботі форуму взяли участь близько трьох тисяч представників 117 країн. У різних панелях, дискусіях і "круглих столах" взяли участь лідери 53 країн, зокрема Німеччини, США, Австрії, Китаю, України. Серед спікерів форуму - президент США Дональд Трамп, канцлер Німеччини Ангела Меркель, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, генсекретар ООН Антоніу Гутерріш, голова Європейського центрального банку Крістін Лагард.
І, звісно, вже традиційна тема форуму, присвячена клімату та екології, цього разу не могла обійтися без виступу старанно розкручуваної в ролі екоактивістки 17-річної шведки Грети Тунберг.
У форумі брала участь і українська делегація на чолі з президентом Володимиром Зеленським та прем'єр-міністром Олексієм Гончаруком. Які меседжі озвучили в рамках Давосу-2020 лідери країн, і які висновки можна зробити за підсумками цієї події? Чого взагалі чекати?
Скажемо одразу - на форумі було анонсовано два ключові тренди: відновлення епохи економічного егоїзму і протекціонізму, а також новий переділ світової економіки під гаслами екологічної властивості.
Україна кличе
На форумі в Давосі українська делегація транслювала, природно, заклики інвестувати в економіку країни. Це був ключовий меседж виступу Володимира Зеленського. Зокрема, президент анонсував п'ятирічні податкові канікули для інвесторів, які придбають об'єкти приватизації на 10 млн. дол. і більше. У нинішньому Податковому кодексі таких канікул поки що не передбачено, вочевидь, президент розраховує провести поправки до кодексу (адже він має більшість у парламенті, у принципі, це нескладно). Ще одна заява - старт програми для інвесторів Investment nanny. Кожному інвестору, великій компанії, яка приведе в Україну 100 млн. дол. і більше, гарантується окремий контракт із державою і свій менеджер у режимі 24/7, який "все порішає".
У виступі Володимир Зеленський не соромився пафосних виразів, наприклад, повідомив, що Україна має стати інвестиційною меккою Східної та Центральної Європи. Мабуть, його референти посоромилися повідомити шефові, що це місце вже зайнято - за нього борються Польща, Чехія, Словаччина, Словенія і Хорватія. Ах так, ще й Угорщина.
Заяви президента України вже оцінили, як вельми спірні. Наприклад, Олександр Паращій з Concorde Capital зазначив у себе на сторінці у Facebook: "Чому всі ці інвестиційні няні - це поганий знак. Тому що влада дає сигнал усім нам - ніякого (глобального) поліпшення інвестиційного клімату не чекайте. Влада здатна тільки на те, щоб "встановити" обраним "інвестиційний кондиціонер", тоді як всі інші продовжуватимуть жити в інвестиційно-кліматичних умовах, що склалися. Гарантійний термін цього "кондиціонера" - лише до травня 2024-го. Цього замало для залучення довгострокових інвестицій", нагадав він, маючи на увазі термін президентських повноважень.
Додамо: спеціальні умови для певних категорій інвесторів і запровадження інституту інвест-нянь хтось може взагалі розцінити як інструменти, що несуть у собі певні корупційні ризики. Бо якщо чиновник отримає можливість на власний розсуд "розв'язувати питання", "долати суперечності в законодавстві" тощо, то хіба тут немає місця для дискреції, тобто для ухвалення рішення на власний розсуд, не озираючись на процедури, закони та підзаконні акти? Адже якщо в країні інвестиційно комфортно, то навіщо потрібна ця інвест-няня?
Нагадаємо: неповних 20 років тому в Україні з колосальними скандалами було ліквідовано спеціальний режим для підприємств з іноземними інвестиціями. Той спеціальний режим використовували для організації дірок у митниці та демонстративного уникнення податків. Не вірите? Погугліть назви компаній "Фіаніт", Буртекс і "Бізон", наприклад. Як кажуть, нове - це ретельно забуте старе.
Про що говорить Трамп
Президент США Дональд Трамп теж розхвалював інвестиційний клімат. Але у себе в країні та у зв'язку з уже досягнутими успіхами - це його козирна карта на майбутніх президентських виборах у США, які відбудуться восени. Світові ЗМІ вже зазначили, що на конференції, присвяченій багатосторонньому і серйозному обговоренню найнагальніших проблем у світі, Трамп використав свій основний виступ, щоб озвучити список досягнень американської економіки, прорекламувати свою економічну політику і розкритикувати кліматичних активістів.
Трамп розповів про свою роботу над поліпшеннями у сфері зайнятості, про зростання заробітної плати в країні, про підйом макропоказників і фондового ринку. По суті, Дональд Трамп саме рекламував американську модель нового протекціонізму і самого себе в ролі її автора.
Крім того, Трамп закликав до ігнорування надмірного активізму захисників довкілля, і нагадав, що панікерські попередження з минулих десятиліть про глобальне руйнування так і не здійснилися. "Щоб прийняти можливості завтрашнього дня, ми маємо відкинути вічних пророків загибелі та їхні передбачення про апокаліпсис. Вони є спадкоємцями вчорашніх дурних ворожок", - сказав Трамп. А потім закликав використовувати потенціал технологій та інновацій для розв'язання багатьох світових проблем, заявивши, що прориви, викликані динамікою ринкової економіки, здатні вирішити будь-яку проблему.
Тема "торговельних воєн" обговорювалася не президентом США, а членами його команди. Наприклад, міністр фінансів США Стівен Мнучін повідомив, що не відкидає можливості укладення угоди про "другу фазу" врегулювання торговельної суперечки з Китаєм, що може містити скасування чинних мит до листопада 2020 року. До моменту виходу цього номера "Денег" з друку, цілком імовірно, відповідний документ буде підписано Вашингтоном і Пекіном.
Спливла і тема податку у Франції на діяльність великих американських цифрових компаній. Трамп раніше погрожував ввести мита на низку французьких товарів, якщо Париж не відмовиться від такого податку. Наразі Емманюель Макрон заявив, що вже відбулася продуктивна дискусія з Дональдом Трампом про податок на цифрові компанії. "Ми працюватимемо разом над хорошою угодою, щоб уникнути підвищення мит", - зазначив Макрон.
Викопні та Грета
Виступ шведської екоактивістки Грети Тунберг на форумі в Давосі було присвячено боротьбі зі змінами клімату. Вона билася в істериці, закликаючи до реальної боротьби, а не на словах. Як і раніше, Грета звинувачувала світових лідерів у відсутності дій, а також відповіла на зауваження Дондальда Трампа, що він готовий висаджувати дерева, що цього заходу недостатньо.
За словами Тунберг, ситуація у світі в галузі екології тільки погіршується, і тому необхідні екстрені дії для боротьби зі зміною клімату. Також вона дорікнула США в тому, що вони вийшли з Паризької угоди про клімат. "Річ у тім, що вихід США з Паризької угоди про клімат, схоже, обурює і змушує всіх турбуватися - і так і має бути. Але також факт, що ми всі перебуваємо на межі порушення зобов'язань, узятих вами після підписання Паризької угоди, здається, це навіть у найменшій мірі не турбує людей при владі", - зауважила активістка і закликала негайно відмовитися від викопного палива та припинити його видобуток.
Цей її заклик чудово лягає в стратегію протекціонізму та захисту зайнятих висот з боку розвинених країн. Саме розвинені виграють від введення всіляких заборон у сфері енергетики та заморожування "вуглецевого сліду" (викидів при спалюванні викопного палива).
МВФ - про важливе
За день до початку форуму в Давосі МВФ опублікував чергову доповідь "Перспективи розвитку світової економіки". Дата обрана була невипадково - саме Давос мав стати майданчиком для обговорення перспектив світової економіки. Тож висновки МВФ були дуже доречними.
У своєму дослідженні фахівці Фонду оголосили, що у зв'язку з ослабленням низки ризиків (наприклад, "перша фаза" угоди між США та Китаєм і досягнення домовленостей щодо Брекзиту) ситуація у світовій економіці може стабілізуватися, хоча зростання все ж таки буде сповільненим.
"Намітилися ознаки того, що світове зростання, можливо, стабілізується, хоча й на знижених рівнях", - зазначили в МВФ. Там вважають, що світове економічне зростання трохи підвищиться, з 2,9% у 2019 році до 3,3% у 2020 році та 3,4% у 2021 році. "Це - невелике зниження прогнозу на 0,1 в. п. на 2019 і 2020 роки та на 0,2 в. п. на 2021 рік пояснюється переглядами в бік зниження прогнозу щодо Індії. Щодо прогнозованого відновлення світового зростання зберігається невизначеність", - прогнозують фахівці Фонду. Там підкреслили, що світове зростання значною мірою залежить від підйому в країнах із ринком, що формується. На думку МВФ, прискорення темпів світового зростання 2020 року характеризується високим ступенем невизначеності, оскільки залежить від поліпшення показників зростання в країнах, що зазнають економічний стрес, як-от Аргентина, Іран і Туреччина, та країнах із ринком, що формується, а також країнах, що розвиваються, як-от Бразилія, Індія та Мексика.
У країнах із розвиненою економікою прогнозується невелике сповільнення зростання - з 1,7% у 2019 році до 1,6% у 2020 і 2021 роках. "Країни з економікою, залежною від експорту, як-от Німеччина, мають виграти від підвищення зовнішнього попиту, тоді як у США, за прогнозом, зростання сповільниться в міру зменшення впливу бюджетного стимулу", - упевнені в МВФ.
МВФ вважає, що загалом у світовій економіці наразі переважають ризики погіршення ситуації, незважаючи на позитивні новини в галузі торгівлі та зменшення побоювань щодо Брекзиту без досягнення домовленостей. "Нові фактори напруженості можуть виникнути в торгівлі між США та Європейським Союзом, і може відновитися напруженість у сфері торгівлі між США та Китаєм. Такі події, поряд із геополітичними ризиками, що посилюються, і наростаючими соціальними заворушеннями, можуть звести нанівець ліберальні умови фінансування, виявити фактори фінансової вразливості та серйозно послабити економічне зростання", - попередили у своїй січневій доповіді експерти МВФ.
Ангела Меркель, канцлер Німеччини:
"З кожним кроком - упорядкованим виходом Великої Британії з Європейського Союзу, з торговельними угодами і без торговельної війни, з меншим протекціонізмом - ми знижуємо небезпеку рецесії. Водночас, коли у нас багато торгових конфліктів, ви бачите, що глобальне економічне зростання сповільнюється".
Дональд Трамп, президент США:
"Щоб прийняти можливості завтрашнього дня, ми повинні відкинути вічних пророків загибелі та їхні передбачення про апокаліпсис. Вони є спадкоємцями вчорашніх дурних ворожок. Нам усім варто використовувати потенціал технологій та інновацій для розв'язання багатьох світових проблем, прориви, викликані динамікою ринкової економіки, здатні вирішити будь-яку проблему".
Вілбур Росс, міністр торгівлі США:
"Якщо люди роблять дурні вчинки, якщо вони здійснюють протекціоністські та дискримінаційні дії, такі як основоположний елемент податку на цифрові послуги, ми, очевидно, відповімо. У нас є закони, які також дозволяють нам вживати заходів у відповідь проти дискримінаційної поведінки. Якщо є дискримінаційна поведінка, ми будемо чинити опір".
Хань Чжен, віцепрем'єр-міністр Китаю:
"У настільки глибоко інтегрованому світі жодна країна не може впоратися повністю самостійно. Тому замість того, щоб звинувачувати глобалізацію в економічних проблемах, ми повинні разом розвивати всеосяжну і відкриту світову економіку. Ми повинні зробити пиріг глобальної економіки більшим, а також створити механізми, щоб краще розподілити вигоди від глобалізації. Таким чином люди в усіх країнах можуть розділяти користь від неї".
Грета Тунберг, екоактивістка:
"Ми вимагаємо від учасників цьогорічного Всесвітнього економічного форуму, від усіх компаній, банків, інституцій та урядів такого: негайно припинити всі інвестиції в розвідку та видобуток викопних видів палива; негайно зупинити всі субсидії на викопне паливо; і негайно та повністю відмовитися від викопного палива. Ми не хочемо, щоб це було зроблено у 2050-му, 2030-му або навіть у 2021 році. Ми хочемо цього просто зараз".
