Справжній cashless.
Що таке cashless - це не лише про розрахунки картками та через Інтернет. Це ще про те, як нові можливості створюють злодіям нові способи вкрасти. Вони надзвичайно креативні: знижки до 70%, фантастично вигідні дисконтні картки, швидкий і легкий заробіток до 100% річних та неймовірно дешеві кредити без застави. Усе це, зрозуміло, пахне обманом і загрожує втратою грошей. Dengi.ua розбиралися, як розпізнати шахрайство і вберегти свої кревні від аферистів.
За даними компанії PricewaterhouseCoopers (PwC), яка регулярно аналізує ситуацію з економічними злочинами у світі, у 2020 році 35% покупців товарів і споживачів послуг стикалися з випадками шахрайства. Зокрема частка шахрайських операцій на фінансовому ринку становила 27%. Тобто майже кожен третій клієнт банків, інвестиційних і страхових компаній стикався зі спробою крадіжки грошей і з іншими видами обману. Здавалося б, усі види шахрайства давно відомі та багаторазово описані.
Але зловмисники не сплять, вигадуючи нові й нові схеми обману. Та й багато споживачів фінансових та інших послуг, відверто кажучи, ставляться до своїх грошей безладно. Так-сяк зберігають особисті дані і секретну інформацію про платіжні картки, спокушаються величезними (і найчастіше неіснуючими) знижками і вплутуються у фінансові піраміди
Кожна хвилина на рахунку
Якщо зловмисники заволоділи даними банківської картки, необхідно відразу ж її заблокувати. Це можна зробити в особистому кабінеті онлайн-банкінгу або в додатку мобільного банкінгу. Якщо такий функціонал там відсутній, блокуємо картку за допомогою "гарячої лінії" банку, яка зазвичай працює 24/7. Наступним кроком має стати подача заяви до банку про проведення розслідування та скасування операції."Усі платіжні системи мають протоколи розслідування шахрайських дій.
На підставі письмової заяви клієнта банк спільно з платіжною системою розбираються в інциденті, зв'язуються з одержувачем, і якщо товар і послуги фактично не передавали (а кошти списано. - Ред.), то операцію може бути скасовано, і гроші повертають", - розповідає Станіслав Клімов, директор міжнародної юридичної компанії Kodex.
Але багато банків намагаються перекласти на клієнта свої проблеми й одразу, без розглядів, відмовляють у поверненні грошей. У цьому випадку доведеться подавати в банк апеляцію і домагатися повторного розслідування.
З цієї причини не варто передавати банку оригінали будь-яких документів - тільки їхні копії. Якщо ж власник картки зробив переказ свідомо, душевно поспілкувавшись із підставним співробітником банку, повернути гроші буде значно складніше. Банк, найімовірніше, розцінить цей вчинок як недбале ставлення до персональних даних. І в чомусь матиме рацію. Але й тоді не потрібно опускати руки.
Необхідно звернутися в Нацполіцію із заявою, щоб правоохоронці почали слідство. Адже кошти вочевидь пішли на чиюсь картку, у якої є власник з ім'ям і прізвищем. Тож у поліції вже буде відправна точка для пошуку зловмисників.
"Поки не буде знайдено шахраїв, до суду звертатися (за відшкодуванням - Ред.) немає сенсу. Але після того, як винні встановлені, необхідно подати цивільний позов про відшкодування заподіяних грошових збитків і моральної шкоди", - радить Микола Максимов, адвокат юридичної компанії Riyako&Partners.
Утім, шанси отримати вкрадене назад вкрай невисокі. Найчастіше шахраї виводять гроші на картки підставних осіб і тут же переводять у готівку. "Як правило, це - малозабезпечені громадяни, які погоджуються відкрити картковий рахунок за невелику винагороду. Виконати рішення суду і стягнути з них вкрадені кошти досить складно", - попереджає Станіслав Клімов
Ловлять на живця
Крадіжка грошей з банківських карток - як і раніше, один із найпопулярніших видів шахрайства. За даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, за 2020 рік злочинці вкрали з карток клієнтів українських банків понад 271 млн грн. За нашими даними - набагато більше, оскільки рівень латентності (відсутності заяв) щодо цього виду злочинів дуже великий, особливо якщо крадуть відносно невеликі суми.
Обчистити банківську картку можуть кількома способами. Наприклад, просто зробити такий собі зліпок з уже наявної картки. Для цього найчастіше використовується скімінг - це копіювання даних картки за допомогою спеціального пристрою. Його встановлюють у картоприймач банкомату або платіжного терміналу. Можуть "скопіювати" картку в ситуації, коли її власник на певний час загубив її з поля зору. У той момент, коли банківська картка потрапляє на скімер, той зчитує з неї інформацію.
У результаті операції зловмисник отримує у свої руки всі необхідні дані. Після цього створити карту-клон - справа техніки. Раніше це було робити набагато простіше, поки не було чіп-карток і безконтактної оплати. Зараз - складніше. Але принципово мало що змінилося.
Ловлять Мережею
Другий популярний спосіб - фішинг, або, простіше кажучи, виманювання даних картки обманним шляхом. Як це відбувається? Злочинці створюють сайт-обманку відомого онлайн-магазину. Відвідувач сайту думає, що він там замовляє товар, і одразу ж оплачує його. Зрозуміло, онлайн-форма для оплати - підробка. Реквізити, які ввів користувач, моментально потрапляють до шахраїв. Іноді шахраї впроваджують у справжній інтернет-магазин шкідливий код, і коли справа доходить до оплати, покупець переходить на фейкову сторінку, яка копіює справжню форму для введення платіжних даних.
Причому, фішинг стає дедалі популярнішим, бо, на відміну від скімінгу, потребує менше зусиль і менш небезпечний для зловмисників. Ну і не треба витрачатися на обладнання - скімери, ризикувати, що їх вилучать у разі виявлення.
За даними НБУ, частота випадків крадіжки грошей з карток саме через Інтернет перевищує 50%. Це свідчить про стрімко зростаючу практику шахрайства в онлайні. Активно користуються аферисти методами соціального інжинірингу - психологічним тиском на жертву. Технологія полягає в тому, щоб морально дотиснути другу сторону і змусити її здати інформацію про картку або просто переказати гроші самостійно.
Найпопулярніший поки що метод: на мобільний телефон надходить повідомлення з вимогою терміново зателефонувати на такий-то номер, інакше картку буде заблоковано. Власник картки лякається і тремтячою рукою набирає цифри, зазначені в повідомленні, йому відповідає псевдоспівробітник банку (насправді - шахрай, звісно ж), який за п'ять хвилин бесіди виманює всю інформацію, аж до слова-пароля для доступу до рахунку і PIN-коду картки. Усе, людина сама віддала в руки афериста свої гроші.
"А ще може прийти sms про те, що на картку зараховано гроші. Повідомлення схоже на повідомлення від банку. Тут же телефонує якась людина, каже, що помилково переказала гроші і просить їх повернути. Потрібно відразу кидати слухавку. Найімовірніше, це шахрай, жодних грошей не приходило, а sms від банку липове", - попереджає Андрій Кисельов, голова правління Форвард Банку. Іноді трапляються взагалі кричущі ситуації. Скажімо, гроші з рахунку списує виконавча служба в рахунок погашення штрафу. Тим більше, що автоматичне списання - це поширена практика в Україні. На перевірку виявляється, що виконавці липові, і постанова, яку отримав від них банк, теж фальшива. І головне, що банк знімає з себе відповідальність, оскільки він просто виконував те, що йому доручили пристави
Вчимося зберігати секрети
Насправді, зберегти гроші в теплі та добрі не так і складно. Усе починається з уважного ставлення до персональних даних. Не потрібно роздавати направо і наліво реквізити своїх карт. Для того щоб отримати переказ, достатньо лише 16-значного номера з лицьового боку картки. Тому передавати третім особам CVV2 і тим паче ПІН-код - неймовірна дурість.
Небезпечно передавати дані картки на прохання "співробітників дисконтної програми" - їм вони не потрібні в принципі. Якщо просять, то щоб вкрасти з картки гроші, а не потішити знижками або кешбеками. До речі, що стосується ПІН-коду, то це точно не має бути набір очевидних цифр. Таких як 1111, 0000 або 1234. Краще обрати якусь пам'ятну для себе дату, про яку більше ніхто не знає.
Під час покупок в Інтернеті слід дуже уважно ставитися до будь-яких платіжних форм, що вимагають вводити дані картки. Адреса такої сторінки обов'язково має починатися з https://. Це - захищений протокол, який підтверджує, що сайт не фішинговий і забезпечує захист платіжної інформації. До речі, для онлайн-покупок краще завести окрему віртуальну картку. Їх випускають багато банків. Вони не існують у пластиковому вигляді, по суті, це - електронний картковий рахунок, з якого можна здійснювати платежі, але неможливо зняти готівку. Додатково за такою карткою можна і потрібно встановити ліміт. Це може бути обмеження суми однієї операції або добовий ліміт. А ще краще, щоб перманентний ліміт був завжди нуль. І змінювати його тільки для конкретної покупки. А якщо дані кудись і витечуть "наліво", зловмисники вкрасти гроші все одно не зможуть.
Корисна функція - двофакторна аутентифікація. Перш ніж оплатити що-небудь в Інтернеті, власник картки отримує на свій смартфон разовий пароль, який він повинен ввести для схвалення платежу. Це ще один щабель захисту від шахраїв. Також не варто забувати про таку важливу опцію, як sms-банкінг. Завдяки йому про будь-яку операцію за карткою, чи то поповнення мобільного телефону, чи то зняття готівки, її власник дізнаватиметься одразу ж із відповідного повідомлення від банку. Тож якщо хтось спробує обчистити рахунок, про це моментально стане відомо, і буде час на блокування картки.
"Ці повідомлення потрібно читати дуже уважно. Якщо прийшло sms про покупку, якої не було, найімовірніше, карткою скористався шахрай. Варто одразу зателефонувати в банк і попросити заблокувати картку", - коментує Андрій Кисельов. А під час оплати в продуктових магазинах, ресторанах, перукарнях і на АЗС краще користуватися технологією NFС (безконтактні платежі) і ApplePay/GooglePay. У чому їхня перевага? Під час трансакції через той самий POS-термінал передача даних відбувається таким чином, що їх, за всього бажання, потім не можна використати для створення картки-клону або оплати онлайн. Тож наявність картки з функцією безконтактної оплати або смартфона з NFC - це не просто данина моді, а й банальна необхідність, яка продиктована безпекою платежів
Нас погубить жадібність
З чим у нас асоціюється фраза "фінансова піраміда"? Звичайно ж із МММ. Але насправді подібних схем обману і виманювання грошей з довірливих громадян безліч. Адже, за великим рахунком, піраміда - не тільки структура, яка живе за рахунок постійного припливу учасників. Це будь-який проєкт, який тільки створює видимість інвестування в різні види активів і обіцяє нечувані прибутки.
За даними Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, в Україні існують близько 70 інвестиційних проєктів, мета яких - заволодіння коштами фізосіб під виглядом надання різних фінансових послуг. Хоча насправді ці проєкти мають ознаки фіктивності та ніяк не відповідають за втрату (читайте, крадіжку) грошей громадян.
Ось кілька прикладів таких сумнівних структур. Якийсь Український народний банк пропонує стати його акціонером і купити акції на суму від 10 тис. грн. Жодної інформації про те, на якій підставі ця установа зветься банком, чим вона займається і які вигоди несе володіння її акціями, немає.
Ще одна компанія - RBW Group. Вона пропонує інвестувати з її допомогою в криптоактиви і гарантує (зрозуміло, тільки на словах) стабільний дохід, від 80% річних і вище. На головній сторінці сайту RBW Group розміщено барвисте відео, у якому керівник цієї компанії пропонує довірити йому гроші, обіцяючи успіх, процвітання і багатство.
Аж до жовтня 2020 року діяв проєкт під назвою Midas Goldsmith, який продавав ювелірні сертифікати. Прибутковість, яку обіцяли учасникам проєкту, становила від 104 до 208% річних. Крім того, за залучення нових членів у схему Midas Goldsmith обіцяв додаткові бонуси. По суті, це - клон сумнозвісної B2B Jewelery, яка з 2018 року збирала в населення гроші в обмін на ювелірні сертифікати, і в серпні 2020 року вирушила на спочинок, коли нею зайнялися правоохоронці.
Утім, Midas Goldsmith проіснував ще менше, приблизно чотири місяці, і зник з радарів. А ось B2B Jewelery реінкарнувалася і знову зазиває клієнтів
Заробляють на повітрі
Як розпізнати фінансову піраміду та інші схеми, які насправді виявляються фіктивними? Перш за все, це - обіцянка нечуваного прибутку, який у рази перевищує прибутковість класичних фінансових інструментів. Скажімо, 50-70% річних за того, що найщедріші банки за гривневим депозитом дають не більш як 11-12% річних.
Друга ознака - невиразна і заплутана схема інвестування. Йдемо до забудовника - купуємо нерухомість. Приходимо до біржового брокера - вкладаємо гроші в акції або облігації. Звертаємося до компанії "Роги і копита" і чуємо тільки красиві фрази про те, що кошти будуть інвестовані в "надійні та перспективні активи", "у високі технології та інноваційні розробки" ну й іншу нісенітницю. Одним словом, головне - принести гроші, а заробіток у 100% річних точно буде. Має насторожити відсутність у компанії дозвільних документів, які в обов'язковому порядку повинні отримувати учасники фінансового ринку. Банк зобов'язаний мати ліцензію на здійснення банківської діяльності, на залучення депозитів тощо. Інвестиційна компанія оформляє ліцензію на торгівлю цінними паперами, на управління активами.
Якщо нічого подібного компанія показати не може, то, по-перше, це - черговий маячок обману, і, по-друге, за проблем із поверненням грошей не допоможе ні Нацбанк, ні НКЦПФР. Тому що формально їм ця організація не піднаглядна.
Ну і звісно ж, не варто забувати, що класична риса будь-якої фінансової піраміди - це залучення нових учасників, за рахунок коштів яких колишні учасники отримують свій заробіток. Коли цей ланцюжок розривається, піраміда руйнується. "Причому, зазвичай від учасників вимагають невеликий розмір вступного внеску. Це дає змогу заманити велику кількість так званих інвесторів", - пояснює Микита Губрієнко, юрист Gracers Law Firm. За таким же принципом, до речі, працює і мережевий маркетинг. Ось тобі товар, продай його п'ятьом знайомим і переконай їх, щоб вони стали нашими агентами
Бачиш знижку? А її немає!
Як ще ловлять довірливих споживачів і покупців? На фальшивих знижках. За великим рахунком, це теж шахрайство. Торгові мережі, звісно ж, із цим не погоджуються і прикривають свою неохайність словом "маркетинг".
У чому полягають махінації з дисконтами? Найпопулярніша хитрість - оголосити про грандіозний розпродаж, напередодні підвищити ціну і потім зробити "знижку" 20-30%. Усі задоволені, і продавець залишається в хорошому наварі. Деякі магазини в принципі продають товари з істотно завищеним цінником. Найчастіше це стосується побутової техніки та електроніки. І вони дійсно зрізають ціни. Але на перевірку виявляється, що в інших продавців цей же смартфон або пральна машинка завжди так і коштували.
Серед знижкових ноу-хау, які ще не дуже поширені в Україні, але вже набирають обертів, - дисконт за умови, що товар купується в кредит. Таку практику облюбували автодилери. Наприклад, авто коштує 500 тис. грн. Автосалон з барського плеча скидає 50 тис. грн. в обмін на згоду оформити кредит. У чому тут підступ? А в тому, що з урахуванням відсотків та інших обов'язкових платежів (страховки, який-небудь автоасистанс тощо) автомобіль виходить значно дорожчим за початкову ціну. Звісно, на цьому заробляє не тільки банк, що кредитує, а й дилер. Якщо машина в лізингу, то автовласника ще й прив'язують до недешевого фірмового сервісу, поки він не погасить усю заборгованість.
Як уникнути подібних ситуацій? Ретельно перевіряти ціни. Для цього є спеціальні ресурси (каталоги, де зібрана вартість товару в різних магазинах) і розширення для браузерів, які дають змогу проаналізувати динаміку ціни за певний період. Саме так можна побачити, завищив чи ні продавець вартість перед розпродажем, і вирахувати фейкову знижку.
А ще мають насторожувати занадто великі знижки. Особливо на техніку та електроніку. Дуже часто під "мінус 50%" ховається брак або якийсь неліквід
Позики з підступом
Ще можна потрапити на гроші, взявши кредит. Найвищий ризик - позики готівкою, які видають фінансові компанії. Вони заманюють клієнтів начебто низькою відсотковою ставкою, але після видачі кредиту виявляється, що є ще величезна кількість різних комісій, за рахунок яких реальна ставка зростає до 100-150-200% річних.
Так-так, ми добре пам'ятаємо про те, що фінансові компанії разом із банками зобов'язані розкривати повну і достовірну інформацію про справжню вартість кредитів. Але це все одно не заважає їм зашивати в договори різні застереження і приховані платежі. У тому числі величезні штрафи за прострочення. Тож краще не зв'язуватися зі швидкими позиками під 0%.
Є хороший закон про споживче кредитування. Але він не поширюється на кредити строком до одного місяця і лише обмежено поширюється на кредити в межах до однієї мінімальної зарплати (з 01.01.2021 до 30.11.2021 - 6 тис. грн).
Для того щоб зіткнутися з проблемами, необов'язково самому позичати. Досить виступити поручителем за кредитом родича або близького друга. Проста формальність? Але якщо позичальник виявиться неплатоспроможним або перестане погашати позику, кредитор прийде до поручителя і почне вимагати гроші з нього. Або, що ще гірше, банк продасть кредитний портфель колекторам, і тоді вже вони займуться поручителем впритул. Так, є і практика фальсифікації договорів поруки. Наживаються шахраї і на тих, хто має погану кредитну історію, але водночас хоче отримати позику.
Позичальники з зіпсованою репутацією часом вирушають до кредитних брокерів, які обіцяють все швидко вирішити з банком і вибити кредит навіть у ситуації, коли у людини немає стабільного заробітку. Як правило, у стражденного просять передоплату за послуги (1000-2000 грн.) і беруть паспортні дані. І зловмисники зникають. Якщо з втратою кількох тисяч гривень ще можна змиритися, то дані паспорта та ІПН у руках аферистів - величезна проблема. Адже з їхньою допомогою вони запросто зможуть оформити цілком справжній кредит, про який потерпілий дізнається після того, як банк виставить йому рахунок на кілька сотень тисяч
Дістанемо з-за океану
Домогтися правди, вплутавшись у фінансову піраміду, ще складніше. Оскільки подібні структури, нагадаємо, не мають жодних ліцензій і часом навіть не зареєстровані як юридична особа. Отже, притягнути до відповідальності їхніх організаторів практично неможливо. Особам, причетним до B2B Jewelery, СБУ оголосила підозру ще рік тому, а засновник цієї піраміди Микола Гонта отримав цілодобовий домашній арешт. Проте вироку суду досі немає, а компанія знову збирає гроші. І це при тому, що Гонта і співтовариші, за версією слідства, нібито привласнили понад 250 млн. дол., накупивши на ці гроші маєтків та елітних авто.
Юристи радять особам, які постраждали від дій фінансових пірамід, подати позов до суду з вимогою про стягнення внесених сум і того доходу, який їм повинні були виплатити. Але в такому разі мають бути оформлені правовідносини з фізичною або юридичною особою. Це може бути договір, фіскальні чеки про оплату тощо. У більшості випадків таких документів у постраждалих немає.
"Тому для ефективнішого захисту своїх прав і законних інтересів потрібно подати заяву про заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом або в рамках уже наявного кримінального провадження отримати статус потерпілого", - рекомендує Микита Губрієнко.
У такому разі, після проведення експертизи, що встановить розмір заподіяної шкоди, та ухвалення обвинувального вироку, можливо буде отримати компенсацію. Але бажано запастися терпінням: подібні справи розглядаються протягом 2-3 років. І не факт, що до моменту, коли суд скаже своє остаточне слово, зловмисники будуть у межах країни, і в них узагалі залишаться якісь гроші
Досвід читача
Олена Онищук, приватний підприємець, Київ
Я часто роблю покупки онлайн, багато речей замовляю з-за кордону. Причому, для всього в мене була одна й та сама картка, якою я також розплачувалася в Україні в продуктових супермаркетах, на АЗС, у кафе тощо. Вона ж була підв'язана і під PayPal, з якого я часто здійснювала платежі в іноземних інтернет-магазинах. Якоїсь миті я отримую на електронну пошту лист від PayPal про те, що потрібно пройти верифікацію й оновити особисті дані, інакше мій гаманець буде заблоковано. Відкриваю посилання, воно переводить мене начебто в особистий кабінет PayPal, де необхідно вказати своє ПІБ, адресу проживання та всі реквізити банківської картки, зокрема, код CVV2. Це мене злегка здивувало, оскільки вся інформація була коректною, ні адреса, ні банківська картка за останній час у мене не змінювалися. Але я сумлінно ввела всі необхідні дані і натиснула кнопку Submit ("Підтвердити"). Минуло буквально півгодини, і мені на телефон почали прилітати повідомлення про те, що з моєї картки намагаються зняти гроші. Я зателефонувала в банк, почали розбиратися і з'ясувалося, що сторінка PayPal була підробленою, фішинговою, і шахраї в такий спосіб витягнули з мене дані картки. Карту я, звісно, заблокувала, і завела для онлайн-покупок нову. На ній я встановила нульовий ліміт, який змінюю тільки тоді, коли потрібно щось оплатити.