Податків не стало менше. Навпаки, їх дедалі більше, та й ставки зростають. На підході оподаткування КІК (контрольованих іноземних компаній) і фіскалізація підприємців, які працюють на єдиному податку. Але і це ще не все. Депутати готують сюрпризи у вигляді підвищення акцизів, ренти і ставок екоподатку, а також посилено працюють над законопроектом про непрямі методи, щоб податківці змогли притиснути всіх українців, які звикли жити на широку ногу.
Що ближче закінчення календарного року, то активніше уряд і депутати починають перекроювати податкове законодавство. Причин дві:
- бажання зібрати ще більше грошей до держбюджету. Так завжди відбувається з ситуативних причин - на носі бюджетний процес, 15 вересня світ побачила чернетка проєкту держбюджету-2022, там істотне збільшення податкових та інших надходжень;
- стратегічне бажання більше перерозподіляти через держбюджет. Така собі екзистенціальна тяга до чужих грошей. Це - звичайна історія для "великої" держави, яка хоче дедалі більше й більше грошей перерозподіляти через держбюджет і квазібюджетні фонди. І щоб сильніше контролювати економічне життя, і щоб корупціонерам було що пиляти.
А ось усі обіцянки провести податкову реформу, дані нинішньою владою ще 2019 року, канули в лету. Хоча і експрем'єр-міністр Олексій Гончарук, і голова профільного податкового комітету Ради Данило Гетманцев запевняли, що вже 2020 року податкове законодавство стане гранично комфортним і для фізосіб, і для бізнесу.
Пересічним платникам податків обіцяли прогресивну шкалу ПДФО і зниження базової ставки податку до 15%. А бізнесу уряд обіцяв податок на виведений капітал і "ремонт адміністрування", щоб підприємці витрачали менше часу і грошей на розрахунок податкових зобов'язань і сплату податків.
Проте за ці два роки податкове законодавство стало тільки жорсткішим і важчим як з точки зору ставок, так і адміністрування.
Малий і середній бізнес примусово переводять на касові апарати, причому майже без винятків. Більший бізнес зіткнувся з розширенням повноважень фіскальних органів (введення правила ділової мети, розширення підстав для позапланових перевірок тощо). Платникам податків-фізособам усе-таки нав'язали податкову амністію, яка з 1 вересня триває повним ходом і є передвісником непрямих методів контролю. Хоча той самий Гетманцев в інтерв'ю "Грошам" восени 2019 року заявляв, що запуск механізму контролю доходів за витратами депутати навіть не розглядають.
Пішов у закордон - плати податок
Насправді в найближчі півроку набуває чинності не так багато законів, які містять податкові новації. Але обманюватися не варто: глибина прийдешніх змін досить серйозна.
Велика група змін пов'язана з оподаткуванням контрольованих іноземних компаній (КІК) і постійних представництв. Застосування відповідних норм депутати відклали. Але з 2022 року вони все-таки починають діяти.
З 1 січня 2022 року українські податкові резиденти будуть змушені розкрити інформацію про КІКи, якими вони володіють (або частками в них). Крім того, українські власники платитимуть податок на прибуток таких компаній пропорційно частці володіння.
"Але якщо розкривати потрібно буде всі свої КІКи, то саме платити податки необхідно з прибутку тільки "низькоподаткових", "пасивних" і непублічних КІКів. Таким чином, додаткове податкове навантаження поширюватиметься не на весь бізнес, а переважно на тих, хто ухиляється від сплати податків в Україні з використанням іноземних компаній", - запевняє Ігор Білицький, юрист юридичної групи LCF.
Насправді це торкнеться приблизно всіх більш-менш помітних бізнесів, які проявляють активність на зовнішніх ринках.
Ставка податку для власників КІКів становитиме 9% і 1,5% військового збору з розподілених дивідендів або 18%+1,5%, якщо дивіденди не розподілялися.
Податкові зобов'язання не виникатимуть у тому разі, якщо річний оборот КІКу менше ніж 2 млн євро. Це ж стосується і КІКів, зареєстрованих у країнах, з якими Україна уклала угоди про уникнення подвійного оподаткування. Єдина вимога, щоб така КІК платила корпоративний податок за ставкою не нижче 13%.
Не підлягатиме оподаткуванню прибуток публічних КІК - компаній, чиї акції обертаються на фондовій біржі, і тих КІК, які займаються благодійною діяльністю без розподілу прибутку серед засновників.
До речі, якщо власники іноземних компаній встигнуть ліквідувати їх з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року, вони не платитимуть податок з отриманого доходу від ліквідації. На них покладається тільки сплата 1,5% військового збору. І правильно - навіщо нам агресивний розвиток експортних галузей?
Нерезиденти під контролем
Серед інших норм, спрямованих на боротьбу з виведенням капіталів в офшори, - обов'язкова реєстрація в податкових органах України постійних представництв (ПП) іноземних компаній з 1 січня 2022 року. ПП може вважатися особа, яка представляє інтереси нерезидента і наділена повноваженнями проведення переговорів щодо істотних умов угод, укладення контрактів тощо. Також ознаками ПП є наявність у резидента в Україні офісу, філії, складу, фабрики або заводу.
Постійні представництва повинні стати на облік в українських податкових органах. Причому нерезидент зобов'язаний зареєструвати ПП до початку своєї діяльності. Невиконання цієї вимоги фіскали розцінюватимуть як ухилення від оподаткування, що призведе до примусового взяття на податковий облік, перевірки, штрафів і донарахування податкових зобов'язань.
"Набирають чинності норми щодо "ділової мети": податкові органи можуть збільшити фінансовий результат на всю суму товарів/послуг, придбаних у нерезидентів з низькоподаткових юрисдикцій або нерезидентів, які не сплачують корпоративний податок, якщо такі операції не мали ділової мети. Правила ділової мети застосовуватимуться і до операцій з нарахування роялті на користь будь-яких нерезидентів", - попереджає Вороненко Анастасія, адвокат юридичної фірми "Юрлайн".
Це дуже сумно: точка зору податківця, а не реальний сенс ділових операцій впливатимуть на оподаткування. Сумно.
Три місяці до апарату
Малим підприємцям теж не варто розслаблятися: фіскалізація вже дихає в потилицю. У зв'язку з карантином парламент зробив поблажку і переніс впровадження РРО для платників 2-4-ї груп єдиного податку на 2022 рік.
У 2021 році застосування касових апаратів обов'язкове тільки в тому разі, якщо виконується одна з умов. По-перше, уже використовують РРО СПД, які надають платні послуги у сфері охорони здоров'я. По-друге, це - підприємці, які продають ювелірні вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, підприємці, які торгують технічно складними товарами (побутова техніка, електроніка тощо). По-третє, зобов'язані застосовувати РРО підприємці, у яких річний оборот перевищує 220 мінімальних зарплат, або 1,32 млн. грн. Для всіх інших час ікс настане 1 січня 2022 року.
Чи можна обійтися без касового апарату? Так, але перелік винятків дуже мізерний. Мають право працювати без РРО підприємці, які обрали першу групу єдиного податку. Їх, на щастя, фіскалізація не зачепила взагалі. Хоча, можливо, це й тимчасово.
Не потрібен РРО і в тому разі, якщо підприємець приймає всі платежі виключно на свій банківський рахунок. Тобто безготівково. До речі, оплата карткою безготівкою не вважається.
Усі інші - будьте ласкаві, обзаведіться касовим апаратом. Щоправда, норми чинного законодавства дозволяють вибирати між "залізними" і програмними РРО. Програмних рішень поки що не так багато, але вони вже існують. Наприклад, "Е Чек" (вартість - 1200 грн. на рік), "Вчасно.Каса" (вартість - до 1699 грн. на рік), Fondy (тариф - 2,5-2,7% суми операції).
Не варто забувати і про штрафи за порушення. За продаж товару без застосування РРО з 2022 року він становитиме 100% суми операції, за повторне таке ж порушення - уже 150%.
Загалом, якщо не вдасться збити ці нововведення, спрощену систему буде ліквідовано.
Слухаємо, дивимося, платимо
З'явиться у 2022 році новий збір. Це - податок на додану вартість із поставок електронних послуг. Той самий "податок на Google", який Гетманцев анонсував ще восени 2020 року. Проте відповідний законопроєкт № 4184 Верховна Рада ухвалила тільки в червні 2021-го, а почне він діяти із січня 2022 року.
По суті, це - сплата нерезидентами, які не мають в Україні постійного представництва, ПДВ з електронних послуг, які вони надають. "Причому це поширюється на постачання електронних послуг як на адресу фізичних осіб, так і ФОПів, які не є платниками ПДВ", - уточнює Оксана Олехова, партнер "Податкового та юридичного консультування KPMG в Україні".
Перелік електронних послуг досить широкий. Він охоплює рекламу в мережі Інтернет, хмарні та стримінгові сервіси, доступ до музики, ігор тощо. "Якщо нерезидент надає такі послуги, йому необхідно буде зареєструватися платником ПДВ (в Україні. - Ред.), щокварталу подавати декларацію і сплачувати податок з вартості таких електронних послуг", - попереджає Ігор Білицький.
Думаємо, не потрібно пояснювати, чим загрожує поява нового податку. Вартість доступу до всіляких Netflix, Spotify, Apple Music, до хмарних сховищ даних і платних дзвінків через Viber або Skype зросте. Це визнав навіть міністр цифрової інформації Михайло Федоров. Але він сподівається, що зростання тарифів не буде пропорційним ставці ПДВ (вона становить 20%). Тільки ось споживачів будь-яке подорожчання звичних їм сервісів явно не потішить.
Скидаємося на допомогу бюджету
Ну а що з прийдешніми змінами до податкового законодавства? Деякі з них досить болючі. Особливо для бізнесу.
"Найгарячіший" законопроєкт, звісно ж, № 5600, який ініціював Кабмін. Його парламент ухвалив у першому читанні в липні, і після цього документ завис на етапі доопрацювання до другого читання. Уряд розробляв цей законопроєкт як ресурсний, щоб збільшити надходження до поточного бюджету. Але підсумки перших 8 місяців засвідчили, що і без нього план з надходжень перевиконується. Але тиснуть далі.
Основні загрози: підвищення рентної плати за користування надрами, ставок екологічного податку (на викиди двоокису вуглецю, на відходи), різке нарощування ставок акцизного збору та запровадження акцизу для "зеленої" енергетики; збільшення ставки ПДФО з 5% до 18% за умови продажу трьох і більше квартир упродовж року та запровадження ПДВ на продаж житла на первинному ринку.
"Ще цей законопроєкт передбачає накладення арешту на активи підприємств до винесення податкового повідомлення-рішення; зменшення максимально допустимого розміру ділянок без сплати податків для ведення особистого господарства з 2 га до 0,5 га; заборону виїзду за кордон директорам підприємств, які мають податковий борг; стягнення податкового боргу без рішення суду, якщо підприємець визнав свої податкові зобов'язання", - каже Ігор Ясько, керуючий партнер юридичної компанії Winner.
Подейкують, що цю норму про арешт спеціально передбачили, щоб за принципом "купи цапа - продай цапа" продавити все інше, видавши його за якийсь компроміс.
Доопрацювання законопроєкту неабияк затягнулося через те, що до нього подано понад 11 тис. поправок. У зв'язку з цим Данило Гетманцев заявив, що парламент, найімовірніше, ухвалюватиме № 5600, голосуючи за кожну статтю окремо.
Що може змінитися в законопроєкті до другого читання? Із можливих поблажок - звільнення від сплати ПДВ фізосіб, які на момент набрання чинності законом уже вклали гроші в первинне житло; застосування підвищеної ставки ПДФО під час операцій із житлом на вторинному ринку до різниці між вартістю купівлі квартири та її подальшого продажу (припускаємо, що за документами житло під час перепродажу буде коштувати стільки ж, скільки й під час купівлі); перегляд норми про запровадження мінімального податкового зобов'язання, внаслідок чого для власників сільгоспземлі розмір податку на землю може зрости в рази; пом'якшений
НнВК. Пробна версія
У першому читанні ухвалено законопроєкт № 5376, який встановлює податковий режим для резидентів Дія.Сity. Він призначений для IT-бізнесу. Головне нововведення - можливість обирати податковий режим. Це може бути сплата податку на прибуток або податку на виведений капітал (ПнВК). Ставка оподаткування - 18% і 9% відповідно.
Причому, компанія - резидент Дія.Сity зможе раз на рік переходити з одного податку на інший. Хоча в законопроєкті порядок такої "міграції" не прописаний. Та й можливість застосування ПнВК буде сильно обмежена. За ідеєю, податок не потрібно платити, поки немає розподілу прибутку (виплати дивідендів). Але автори законопроєкту № 5376 вирішили прирівняти до розподілу прибутку масу інших операцій. Скажімо, фінансову допомогу або іноземні інвестиції. Зрозуміло, що за таких умов використання ПнВК виявиться невигідним.
Утім, законопроєкт поки що перебуває на доопрацюванні. І є шанс, що його докрутять до такого стану, щоб бізнес був зацікавлений брати участь у Дія.Сity. Але для цього потрібне сприяння з боку депутатів і тієї ж Мінцифри. А представники міністерства впевнені, що їхня версія законопроєкту майже ідеальна. Заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков заявив, що "...нам вдалося виробити найкращі з можливих податкових умов для IT в Україні".
Що стосується впровадження ПнВК для всіх компаній, хто платить податок на прибуток, це питання, як і раніше, в довгій шухляді. МВФ проти, а депутати не розуміють, де взяти компенсатори втрат бюджету на перехідний період. Міністр фінансів Сергій Марченко вважає, що краще робити незначні зміни законодавства, ніж глобально все відразу змінювати. Іншими словами, ПнВК якщо і можливий, то тільки в якомусь усіченому варіанті, для окремих галузей або категорій платників податків.
З другої спроби парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт № 2713-д про зниження ставок податку на дохід організаторів онлайн-ігор із 30% до 10%, для букмекерської діяльності - з 18% до 5%. Крім цього, воно встановлює ставку податку для діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино і залах ігрових автоматів на рівні 12,5%.
Остаточно ухвалено законопроєкт № 3637 про віртуальні активи. По суті, це - базовий документ для легалізації в Україні криптовалют та інших цифрових активів. Як пояснив Михайло Федоров, тепер у нашій країні зможуть легально працювати криптобіржі, і з'явиться можливість декларування доходів у віртуальних активах.
Але є і неприємні новини. Уряд хоче вивести крипторинок із так званої тіні шляхом оподаткування операцій. Яким саме буде це оподаткування, стане зрозуміло після розробки змін до Податкового кодексу. Сама ідея вже напружує криптоентузіастів і всіх тих, хто проводить операції з такими активами. Але головне: закон не легалізує криптоператорів і активи, які не контролюються повністю резидентами України.
Затискають з усіх боків
Для платників податків-фізосіб у нас є дві новини. Почнемо з хорошої. У Міністерстві фінансів на погодженні перебуває законопроєкт про зниження податкового навантаження на оплату праці. Про це повідомив Гетманцев. Про ставки поки що ні слова, але голова профільного комітету припускає, що зниження рівня оподаткування зарплат відбудеться у 2023 році.
Погана новина полягає в тому, що Мінфін уже розробляє законопроєкт про непрямі методи контролю фізосіб, який передбачає механізми оцінки доходів платників податків за витратами. "Державна податкова служба зможе вимагати пояснити походження коштів, витрачених особою на придбання цінних активів", - розповідає Ігор Ясько.
Нагадаємо, що непрямі методи - це наступний етап після податкової амністії, яка триватиме в Україні рік, з 1 вересня 2021 року по 31 серпня 2022 року.
Поки складно прогнозувати, яким виявиться на виході цей механізм. Але юристи припускають, що алгоритм буде приблизно таким. Фізособа декларує свої доходи самостійно або за неї це робить податковий агент (роботодавець).
При цьому банки, продавці товарів і постачальники послуг, нотаріуси фіксують великі витрати громадян і передають відомості про них податківцям. Після цього ДПС встановлює відповідність або невідповідність доходів і витрат фізособи.
"До платника податків згодом можуть застосовуватися фінансові, адміністративні санкції і навіть санкції, передбачені кримінальним законодавством. Їхній вид залежатиме від розміру, джерела та способу отримання незадекларованого доходу", - вважає Станіслав Дерчук, адвокат, директор Derchuk&DWP Law Firm.
Глава Мінфіну запевняє, що ідею непрямих методів підтримує МВФ (це не так, насправді), і обіцяє, що законопроєкт про непрямі методи буде готовий до кінця 2021 року. А дорогою, напевно, знижуватимуть граничну суму операцій із готівкою.
