Щороку в Україні арештовуються десятки тисяч дорогих об’єктів, які належать фігурантам кримінальних проваджень. Йдеться про різну нерухомість (від квартир і маєтків до торгових центрів), транспорт (від автомобілів до літаків і кораблів), заводи, акції, сотні мільйонів грошових активів тощо. По факту, це чималий шматок економіки країни, який до 2017 року або продовжував незаконно збагачувати своїх власників, або руйнувався через безгосподарність.
Арештоване майно розкрадалося, гіпсувалося і знецінювалось. Для порятунку ситуації постала необхідність реанімувати цей кластер в економічному процесі, вже на легальній і партнерській основі. Початок роботи АРМА у 2017 році заклав в Україні фундамент ринку арештованих активів, які сьогодні приносять дохід законному бізнесу і державі.
Як працює цей ринок? Існує кілька механізмів, які активуються залежно від особливостей арештованих активів. Якщо актив може забезпечити прибуткове комерційне використання, його передають підприємцям для тимчасового управління (компанії отримують готовий бізнес, бюджет – доходи з управління). Коли ця опція унеможливлюється через специфічні характеристики активу, він підлягає продажу (покупець набуває законні права на майно, а виручені кошти йдуть на депозит). У випадку з фінансовими активами, гроші розміщуються на депозитах АРМА у державному банку за вищими відсотковими ставками, ніж у комерційних установах (поки триває слідство, ці кошти дозволяють кредитувати український бізнес і громадян; після рішення суду про конфіскацію – кошти з відсотками перераховуються державі).
Таким чином, заснована на державно-приватному партнерстві модель управління активами передбачає вигоду одночасно для бізнесу і держави. У підсумку, ця взаємовигідна кооперація дозволяє зберегти арештовані активи і примножити їх економічну вартість. Економічний потенціал держави не просто зберігається, а зростає, оскільки корупційні активи генерують доходи не своїм власникам, а державному бюджету і легальному бізнесу.
Водночас потенціал ринку арештованих активів є значно більшим, ніж його нинішній ефект. Для реалізації цього потенціалу важлива низка передумов, у тому числі законодавчих.
По-перше, сьогодні АРМА передають далеко не всі арештовані активи встановленої вартості (понад 200 прожиткових мінімумів). Навіть з того, що АРМА розшукує, Агентству передається в управління лише мізерна частка після накладення арешту. При цьому АРМА ніяк не може вплинути на ситуацію, наприклад, звернутися до правоохоронців щодо передачі в управління розшуканого і арештованого активу.
По-друге, межа вартості активів не має бути єдиним критерієм для прийняття рішення про передачу активу в АРМА. Необхідно селекціонувати активи за критерієм придатності до комерційного управління, здійснюючи у співпраці між АРМА та правоохоронцями комплексне планування перед арештом. Це підвищить ліквідність активів АРМА, збільшить попит бізнесу на них, що призведе до посилення конкуренції серед потенційних управителів, а відтак, до зростання якості управління та його дохідності. Адже якщо управляти активами можна лише на комерційній основі, то і активи, які передаються АРМА, мають бути придатними для комерційного використання.
По-третє, слід законодавчо врегулювати питання реалізації арештованих активів. Світова практика свідчить про те, що продаж арештованого майна – це основний шлях управління ним. Натомість в Україні, за ініціативи народних депутатів, пропонується фактично заблокувати функцію реалізації АРМА під приводом захисту прав інвесторів. Тоді як слід нагадати, що «інвесторами» АРМА завжди є фігуранти кримінальних проваджень.
Крім чіткого визначення повноважень АРМА у сфері реалізації, вкрай важливо законодавчо гарантувати права покупців арештованих активів, без чого стимулювати попит на такі активи неможливо.
По-четверте, АРМА може суттєво збільшити надходження до державного бюджету за рахунок чистої доданої вартості, яка утворюється завдяки депозитним коштам у банку (арештованих та отриманих від реалізації). Якщо перераховувати в бюджет бодай частину з нарахованих на депозит відсотків, можна збагачувати державу на десятки мільйонів гривень щороку.
Таким чином, управляючи арештованими активами, АРМА у взаємодії з легальним вітчизняним бізнесом здатні компенсувати суспільству шкоду, завдану незаконним використанням цих же активів. Повернути не лише втрачене, але й забезпечити дивіденди – тим більші, чим наполегливішими будуть старання в напрямку реформи АРМА. (Тому АРМА – це не лише про економіку і доходи, а передусім – про справедливість).
Заступник Голови АРМА Володимир Павленко
