У першому кварталі 2025 року українські виробники сиру зіткнулися з серйозною проблемою - обсяги імпорту сирної продукції збільшилися приблизно на 25% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У результаті закордонні тверді та напівтверді сири зайняли майже 50% внутрішнього ринку.
Про це пише "Економічна правда", поспілкувавшись з учасниками ринку.
Зазначається, що, експерти попереджають, що якщо поточна ситуація збережеться, вже до кінця 2025 року Україна може позбутися власної сироварної галузі.
Основний постачальник - Польща. Але не тільки
Повідомляється, що, за інформацією Спілки молочних підприємств (СМП), щомісяця в країну ввозиться близько 3 тис. тонн імпортного сиру - переважно твердих і напівтвердих сортів. Найбільший обсяг поставок припадає на польські компанії, стверджує виконавчий директор СМП Арсен Дідур.
Додатково, за оцінками спілки, ще близько 1 тис. тонн продукції потрапляє в Україну нелегально - без проходження санітарного контролю та сплати податків. Хоча ці обсяги офіційно не фіксуються як контрабанда, їхній вплив на ринок відчувають вітчизняні виробники.
На тлі цього українські заводи виробляють близько 4 тис. тонн сиру щомісяця. Однак, за словами Дідура, у січні-лютому 2025 року великі роздрібні мережі забезпечили майже половину внутрішнього споживання за рахунок імпорту - 47%. Для порівняння, у 2014-2015 роках ця частка становила всього 11-15%.
Чому закордонний сир дешевший
Головною причиною зростання імпорту стала нижча ціна імпортних продуктів. Незважаючи на транспортні витрати, закордонний сир виявився дешевшим за український. Це пояснюється кількома факторами.
У 2024 році молочна сировина в Україні, що становить до 70% собівартості сиру, подорожчала на 30%. Це зробило вітчизняний продукт практично порівнянним за ціною з європейським, але при цьому попит залишився низьким через невисоку купівельну спроможність українців.
Хоча на початку 2025 року ціна на молоко в Україні знизилася і в березні виявилася на 25% нижчою, ніж у країнах ЄС (41,62 євроцента за кг екстра-молока проти 54,68 у Польщі), імпортні сири, як і раніше, виграють за вартістю.
"Польща щомісяця експортує до нас 1,5-1,8 тисячі тонн сиру - це 10% їхнього експорту. Український ринок споживання - 8 тисяч тонн на місяць, тому простір для зростання у них є. Їхнє виробництво зростає щороку", - коментує Дідур.
За його словами, польські виробники можуть знижувати ціни, компенсуючи втрати за рахунок доходів на інших ринках ЄС.
Сергій Вовченко, голова наглядової ради "Молочного альянсу", додатково пояснює переваги імпортних сирів такими факторами:
- Євросоюз субсидує до 30% вартості молока, а імпорт в Україну йде без мит.
- Проблеми з ритейлом. Українським виробникам великі роздрібні мережі виплачують гроші через 120 днів, тоді як за імпортний сир розраховуються відразу.
Сирна галузь під загрозою
Як пише видання, сьогодні більшу частину українського сиру випускають 20-30 великих і середніх компаній. За даними СМП, у галузі зайнято близько 200 тис. осіб - від фермерів до продавців. Заводи з переробки молока часто є основними роботодавцями в малих містах, і їх закриття призведе до економічних труднощів на місцях.
"Якщо до кінця 2025 року імпорт захопить 80% вітчизняного ринку, українські виробники не витримають і зупиняться. Ніхто не буде працювати собі у збиток. Це стосується великих виробників", - вважає Дідур.
Водночас невеликі виробники зможуть утриматися за рахунок локальних ринків.
Що пропонують виробники і наскільки це реально:
- Впровадити в програму "Національний кешбек" компенсацію 30% вартості сиру. Однак практика 2024 року показала слабку ефективність подібних ініціатив: при витратах у 400 млн грн економічний ефект становив лише 0,001% ВВП.
- Пряму держпідтримку, як у країнах ЄС. У 2025 році на підтримку тваринництва та агропереробки в бюджеті передбачено 1 млрд грн, але гарантій його розподілу по всій галузі немає. Навіть якщо ці кошти будуть спрямовані, вони не зможуть конкурувати з масштабною підтримкою європейських фермерів.
- Відновлення спеціального режиму ПДВ, що діяв до 2017 року, коли фермери могли використовувати податкові надходження на розвиток. Його скасування призвело до втрати 40% поголів'я ВРХ за сім років. Однак влада навряд чи поверне цей механізм.
- Зміна умов контрактів між виробниками та ритейлерами, щоб вони були вигідні для обох сторін. Державі ж не слід втручатися напряму, щоб не створити ще більш невигідні умови для національного продукту. Такий похід вважається найбільш реалістичним з усіх.
Раніше ми писали про те, що в першому кварталі 2025 року на імпорт сирів в Україну було витрачено $60,7 млн, що на 23,9% більше, порівняно з першим кварталом 2024 року.
