З початку 2023 року експорт молочної продукції з України значно збільшився. Основними факторами, що сприяли зростанню, стали сприятливі цінові умови на міжнародних ринках, зміцнення курсу євро та спрощений доступ української продукції на ринок Європейського Союзу. У результаті частка експорту молокопродуктів (у перерахунку на молочний еквівалент) по відношенню до офіційних обсягів переробки молока зросла: з 18% у 2024 році до 20,5% за період із січня по травень поточного року.
Про це пише AgroPortal.ua з посиланням на слова керівника експертно-аналітичної служби Спілки молочних підприємств України (СМПУ) Леоніда Тулуша під час конференції "Молочна галузь: Україна - ЄС", повідомляють Dengi.ua .
За його даними, у 2023 році середній місячний обсяг експорту молочної продукції становив близько $15 млн, тоді як у 2024 році він сягнув майже $18 млн. За перші п'ять місяців поточного року цей показник перевищив $29 млн.
"Таких обсягів експорту молочних продуктів, які ДМСУ зафіксувала в травні, давно ніхто не бачив. За травень вивезли близько 4 тис. т сухого знежиреного молока, 3 тис. т масла - це на 16% більше порівняно з повним минулим роком. Експортовані у квітні - травні обсяги рекордні, виробники "підчистили" склади в очікуванні припинення дії режиму АТС з ЄС з 6 червня 2025 року", - зазначив Леонід Тулуш.
Суттєво зросла й частка Європейського Союзу в структурі українського експорту молочної продукції: з 22,4% у 2023 році до 34,5% у 2024 році. У першому кварталі 2025 року цей показник сягнув 37%. Особливо помітна динаміка за окремими категоріями: частка ЄС в експорті сухого знежиреного молока зросла з 53,5% 2023 року до майже 70% 2024 року і перевищила 71% у січні-травні 2025 року. Для вершкового масла зростання виявилося ще значнішим - з 5% у 2023 році до більш ніж 21% у 2024 році та понад 55% за перші п'ять місяців поточного року.
"До 2021 року українських молочних продуктів у Європі практично не було. У 2022 році через відсутність інших шляхів і політики сприяння з боку ЄС вітчизняні виробники почали активно освоювати цей ринок. Наразі фактично сформувалася певна залежність від експорту до ЄС. Це свідчить про те, що ми вже адаптувалися до умов ринку", - прокоментував Тулуш.
Водночас Україна продовжує активно імпортувати сири. За січень-квітень поточного року обсяги імпорту збільшилися порівняно з аналогічним періодом 2024 року на 16,5% за всіма видами сирів (ТП 0406) і на 20% - за витриманими сирами (ТПП 040690).
"За оцінками, на полицях вітчизняних супермаркетів зараз 45% імпортних сирів і 55% - вітчизняних. Ще трохи, і закордонні сири займатимуть половину асортименту. Із сирами ситуація найскладніша - відповідно, передбачає застосування ефективних державних заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності сирів вітчизняного виробництва, як це робиться в інших країнах", - наголосив експерт.
За словами Тулуша, виробництво витриманих сирів потребує значних інвестицій із тривалим терміном повернення: у деяких випадках дозрівання продукту триває понад рік. У той час як у країнах, таких як Італія, подібні сири користуються популярністю, в Україні їх витримують рідко більше трьох місяців, що впливає на поживні властивості продукції. Проте виробники поки що не можуть дозволити собі більш тривалий цикл виробництва.
"Технологічно українські підприємства можуть виробляти тверді (витримані) сири, але без допомоги держави це неможливо. Сирна промисловість в Україні під загрозою. При цьому для сироварів Італії, Франції, Польщі передбачені програми державної підтримки", - пояснив аналітик.
Також додатковою проблемою залишається тіньовий імпорт: значна кількість сиру з Польщі ввозиться з порушенням правил, в обхід митних зборів. Це створює нерівні умови для українських виробників і підриває стійкість вітчизняної сирної галузі.
Раніше Dengi.ua повідомляли про те, що на імпорт сиру Україна витратила більше , ніж заробила на його експорті.
Також Dengi.ua писали, що темпи скорочення поголів'я корів в Україні сповільнилися.
