Експерти констатують: якість податкового законодавства в Україні гнітюче низька, воно не відповідає економічним реаліям і не сприяє залученню нових інвестицій. Перманентні зміни в Податковому кодексі неоднозначні, і часто не враховують інтереси не тільки бізнесу, а й держави, вони призводять до збільшення документообігу та ускладнення адміністрування податків.

Така ситуація стала каталізатором того, що бізнес-спільнота втомилася чекати на рішучі дії влади і сама виступила ініціатором розроблення та обговорення нового Податкового кодексу Розвитку (ПКР). У зв'язку з цим виникає щонайменше два запитання, які цікавлять громадськість: "яким буде новий Податковий кодекс" і "які принципово нові риси він привнесе в оподаткування"?

Спробуємо максимально точно і лаконічно відповісти.

Читай також: " Повний штиль": Як змінювалися ціни в Україні в червні-2019

Представлений ПКР пропонує зміни в адмініструванні практично всіх загальнодержавних і місцевих податків. Він повною мірою задовольняє пріоритети бізнесу.

Найбільше уваги приділено зниженню податкового навантаження на фонд оплати праці. Зокрема, пропонується:

  • скасування військового збору;
  • об'єднання податкової звітності з ПДФО та ЄСВ, впровадження сумарної ставки в розмірі 20% замість чинної на сьогодні 41% (18% ПДФО + 1,5% ВЗ + 22% ЄСВ);
  • запровадження 50% податкової соціальної пільги розміру мінімальної заробітної плати (МЗП) до суми п'яти МЗП (зараз така пільга - 50% прожиткового мінімуму до суми одного прожиткового мінімуму, скоригованого на коефіцієнт 1,4);
  • застосування підвищеної ставки ПДФО до великих за розміром заробітних плат;
  • запровадження єдиної ставки ПДФО для пасивних доходів - 15% замість чинних 5%, 9% і 18%;
  • повне скасування оподаткування пенсій і стипендій;
  • збільшення розміру податкової знижки на навчання з трьох до 12 МЗП;
  • скасування ЄСВ для студентів-практикантів із запровадженням обмежень щодо чисельності таких працівників;
  • скасування обов'язкової сплати ЄСВ "сплячими" ФОПами;
  • скасування подвійної системи сплати ЄСВ сумісниками, але з можливістю їхньої добровільної участі;
  • включення до місячного оподатковуваного доходу сум, які отримані за зданий (проданий) брухт чорних і кольорових металів;
  • запровадження т. зв. "індивідуальної діяльності" зі сплатою ЄСВ та ПДФО в розмірі 5% без обов'язкового обліку доходів-витрат і подання податкової звітності.

Пріоритети бізнес-спільноти щодо податку на виведений капітал, ліквідації податкової міліції, інституційної реформи фіскальних органів та збереження спрощеної системи оподаткування також знайшли підтримку в рамках ПКР.

Передбачено й окремі зміни у спрощеній системі оподаткування. Пропонується: для третьої групи ЄП протягом трьох років щорічно підвищувати ставку єдиного податку на 1 в. п. з одночасним скасуванням обов'язку сплати ЄСВ (тобто з 3% до 6% і з 5% до 8%); для четвертої групи збільшити ставку ЄП на коефіцієнт 1,58 у зв'язку зі скасуванням на п'ять років індексації нормативної грошової оцінки земель; зобов'язати спрощенців третьої групи сплачувати земельний податок.

Читай також: ДФС спіймала відому АЗС на торгівлі нелегальним паливом

Ще ПКР пропонує реформи в рамках інших податків і сфер оподаткування.

ПДВ: скорочення переліку операцій, які звільнені від оподаткування, систематизація загальних вимог до складання та реєстрації податкової накладної.

Для акцизного податку потрібен перегляд переліку підакцизних товарів шляхом його скорочення в частині окремих видів транспортних засобів та його розширення для пального та добавок до пального.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, потрібне скасування права місцевих рад встановлювати пільги з податку, розширення об'єктів оподаткування за рахунок включення до їх числа промислових будівель (цехи, склади) та об'єктів нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій.

Щодо плати за землю треба впроваджувати граничний розмір ставок земельного податку для с/г земель - не менше ніж 0,8% їх нормативної грошової оцінки замість 0,3%;

Також заплановано проведення одноразового декларування майнового стану, активів (доходів) фізичних осіб з наданням платникам податків деяких держгарантій; запровадження оптимальної моделі податкової амністії та трирічного мораторію на внесення змін до Податкового кодексу щодо збільшення ставок податків і зборів.

Таким чином, розробка та ухвалення нового Податкового кодексу Розвитку призведе до створення та систематизації нормативно-правових засад податкової системи, забезпечить формування міцної бази для подальшого її розвитку та стимулюватиме активізацію підприємницької діяльності.

Нагадаємо, свавілля дніпропетровських податківців довело до акцій протесту.