Верховна Рада 18 березня та 30 березня 2020 року ухвалила закони № 530-IX та № 540-IX, у яких є низка нововведень, пов'язаних з організацією праці найманих працівників під час карантину.

А саме:

  • визначено порядок оплати праці під час простою підприємств у зв'язку із запровадженням карантину;
  • роботодавцям надано право переводити співробітників на віддалену зайнятість;
  • врегульовано питання організації дистанційної (надомної) роботи та гнучкого режиму робочого часу;
  • працівникам надано можливість на період карантину піти у відпустку за свій рахунок, без збереження заробітної плати;
  • запроваджено виплату допомоги по частковому безробіттю співробітникам малих і середніх підприємств.

Читай також: Кількість нових вакансій скоротилася майже вдвічі

Відверто кажучи, багато компаній та їхніх керівників здійснили дії для оптимізації кадрових процесів за власною ініціативою, без вказівок з боку держави. Ба більше, ухвалені нормативні акти, наприклад, у частині переведення на дистанційну роботу, мають лише рекомендаційний характер. При цьому згадані закони не передбачають жодних додаткових гарантій працівникам, і жодних компенсацій роботодавцям.

Взагалі, сам по собі "карантин", не може бути юридичною підставою для невиплати заробітної плати або звільнення. Водночас, роботодавець може розглядати його як привід для скорочення працівників. Таким чином, усі аргументи для звільнення, які існували до карантину (наприклад, за неявку на роботу, за невиконання службових обов'язків тощо), як були, так і залишилися.

Само собою, найменш захищені від звільнення ті люди, які працювали без оформлення. Їх можуть звільнити в будь-який момент.

Читай також: У травні українці мають піти на роботу, - Шмигаль

Тим найманим працівникам, які вважають, що їх звільнили в період карантину на законних підставах і що їхні права не порушені, слід звертатися до Державної служби зайнятості. У цей відрізок часу діють нові спрощені правила подання документів до центрів зайнятості. Заяви можна надіслати в електронній формі на е-mail Держслужби зайнятості або в паперовому вигляді - через скриньку для кореспонденції безпосередньо в центрі зайнятості. Реєстрацію безробітних здійснюватимуть із першого дня після подання заяви, і виплати з безробіття в такому разі також призначатимуть із першого дня реєстрації.

Читай також: В Україні зареєстровано 364 тисячі безробітних

Якщо ж звільнений співробітник вважає, що його права порушено, потрібно захищатися. Наприклад, роботодавець звільнив працівника на підставі частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю: прогул, у тому числі відсутність на роботі понад три години протягом робочого дня, без поважних причин. Але співробітник не з'явився або запізнився через те, що рух громадського транспорту заблоковано. У такому разі, на мою думку, роботодавець чинить неправомірно, оскільки співробітник не зміг дістатися до робочого місця з об'єктивної причини.

Тому в подібних ситуаціях потрібно відстоювати свою правоту. Необхідно фіксувати порушення, писати заяву до профспілки, писати заяву до інспекції з охорони праці та звертатися до судових інстанцій.